Виходячи з вищевикладеного, можна дати таке визначен-ня: державний бюджет — це встановлений законом на певний період основний фінансовий план (розпис) доходів і видатків централізованого фонду коштів держави, необхідних для здійснення її завдань і функцій.

Розділ 1.

“Суть бюджетної системи”.

У відповідності із статтею 2 Закону України «Про бюджетну систему України» бюджетна система України складається з Державного бюджету України, респуб-ліканського бюджету Автономної Республіки Крим та місце-вих бюджетів. Згідно ст.95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадя-нами і територіальними громадами.

В фінансово-правовій літературі дається наукове визначен-ня бюджетної системи України. Це “заснована на економіч-них відносинах, врегульованих правовими нормами, сукупність видів бюджетів, які існують на території держави”.

Поняття «бюджетна система» відображає тільки загальну структуру бюджетів в Україні, яка визначається адміністра-тивно-територіальним устроєм і побудовою системи органів влади в Україні. Разом з тим Закон «Про бюджетну систе-му в Україні» ввів поняття «бюджетний устрій», яке відоб-ражає не лише систему бюджетів, а й взаємовідносини між ними.

Бюджетний устрій - це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається з урахуванням державного ус-трою і адміністративно-територіального поділу України.

Таким чином, бюджетний устрій — більш широке поняття, яке включає в себе бюджетну систему, взаємозв'язок між бюджетами і принципи їх функціонування. При цьому слід враховувати, що Україна є унітарною державою, хоча до її складу входить Автономна Республіка Крим; в той же час в Україні визнається і гарантуєть-ся місцеве самоврядування, здійснення якого неможливе без власних місцевих бюджетів (значний вплив на це має Європейська Хартія місцевого самоврядування, до якої приєдналась Україна).

Сукупність всіх бюджетів, які входять до бюджетної сис-теми України, складає зведений (консолідований) бюджет, який використовується для аналізу і визначення засад дер-жавного регулювання економічного і соціального розвитку України. Слід зазначити, що зведені бюджети існують не тільки в мас-штабах України, але і в ланках нижчого рівня. До їх числа можна також віднести бюджет Автономної Республіки Крим, бюджети областей, бюджети районів, бюджети міст, які мають районний поділ.

Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує республі-канський бюджет та бюджети районів і міст республікан-ського підпорядкування Автономної Республіки Крим. При цьому слід мати на увазі, що така система бюджетів Авто-номної Республіки Крим не виходить за рамки бюджетної системи України. Згідно Конституції України Ав-тономна Республіка Крим є невід'ємною складовою части-ною України і нормативно-правовове регулювання бюджетних і в цілому фінансових питань вона не здійснює.

Бюджет області об'єднує обласний бюджет та бюджети районів і міст обласного підпорядкування.

Бюджет району об'єднує районний бюджет, бюджети міст районного значення, селищні та сільські бюджети.

Бюджет міста, яке має районний поділ, об'єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу. У випадках, коли міській, районній у місті Раді адміністра-тивне підпорядковані інші міста, селища чи сільські насе-лені пункти, бюджети цих міст, селищні, сільські бюдже-ти об'єднуються відповідно у бюджеті міста або бюджеті району в місті, Радам яких підпорядковані населені пунк-ти.

Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» бюджетом місцевого самовря-дування (місцевим бюджетом) є план утворення і викорис-тання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування. Районні і обласні бюджети входять до числа місцевих бюджетів і є планами утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територі-альних громад, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання. Разом з тим вони формуються з коштів державно-го бюджету для їх відповідного розподілу між територіаль-ними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів залучених на договірних засадах з місцевих бюд-жетів для реалізації спільних соціально-економічних та куль-турних програм. Тому районні і обласні бюджети займають проміжне становище між державними та сільськими, се-лищними, міськими бюджетами.

Бюджетний устрій України грунтується на принципах єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності, само-стійності усіх бюджетів, що входять до бюджетної системи України.

В Законі України «Про бюджетну систему України» не знайшла свого відбиття, але в фінансово-правовій літературі виділяється як принцип, спеціалізація показників доходів і видатків бюджетів. Цей принцип полягає у конкретному визначенні розмірів доходів за джерелами утворення і видатків за їх призначенням.

Закон визначає бюджетну класифікацію як “єдине систематизоване, функціональне згрупування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних”. Саме че-рез бюджетну класифікацію здійснюється єдиний облік доходів і видатків, складається звітність про виконання бюд-жетів.

Структура бюджетної класифікації розробляється Кабіне-том Міністрів України, а нова її структура була затверджена постановою Верховної Ради України від 12 липня 1996 року.

Бюджетна класифікація України складається з чотирьох розділів:

Розділ І. Доходи бюджету.

Розділ II. Видатки бюджету.

Розділ III. Фінансування бюджету.

Розділ IV. Державний борг.

Розділ І “Доходи бюджету” поділяється на групи, підгру-пи, статті і підстатті. Групи доходів — це податкові надход-ження та неподаткові доходи, доходи від операцій з капіта-лом, офіційні трансферти і державні цільові фонди.

Розділ ІІ “Видатки”. Класифікація видатків бюджетів складається з функціональ-ної, відомчої та економічної структури видатків.

Функціональна структура видатків бюджетів України ви-значає основні напрями державної діяльності:

1.

2.

3.

4.