У Верховну Раду України поступив проект За-кону України «Про порядок та умови списання і реструктуризації заборгованості підприємств пе-ред бюджетами і державними цільовими фонда-ми», який буде регулювати ці питання. Дія Закону спрямовуватиметься на списання та реструктури-зацію податків і зборів, до яких належать:—

ПДВ (крім податку на додану вартість із то-варів, що імпортуються);—

податок на прибуток підприємств;—

плата за землю;—

збір до Державного інноваційного фонду;—

збір за спеціальне використання природних ресурсів;—

збір на соціальний захист населення;—

суми, пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих відповідно до законодавства України на заборгованість зі сплати обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України і Фонду соціально-го страхування України.

З метою обмеження лобіювання законів, що стосуються реструктуризації та списання заборгованості, законопроектом передбачено, що єдиною підставою для прийняття таких законів України є подання за-конопроекту, що, в свою чергу, розробляється і по-дається КМУ на розгляд Верховної Ради за два місяці до початку нового бюджетного року і розглядається разом із проектом державного бюджету України. Та-кий Закон може прийматися щодо всіх підприємств однієї галузі, незалежно від форм власності, або щодо одного окремого підприємства, продукція якого виз-начена стратегічно важливою для держави.

Законопроект визначає обов'язкові умови прове-дення реструктуризації та списання заборгованості підприємств. Ці умови спрямовані на посилення фінан-сової дисципліни підприємств, до них відносяться:—

своєчасна сплата поточних платежів до бюд-жетів та державних цільових фондів протягом ос-таннього фінансового року;—

збитковість підприємств викликана втручан-ням держави у його господарську діяльність;—

реструктуризація чи списання заборгованості щодо певних підприємств проводиться вперше;—

строк нагромадження у підприємства забор-гованості перед бюджетами та державними фон-дами не перевищує три роки.

Реструктуризація проводиться шляхом роз-строчення сплати заборгованості строком на 24, 48, 60 місяців зі сплатою рівними частками до 15 числа кожного місяця. Сплата починається з пер-шого числа року, визначеного відповідним зако-ном про реструктуризацію заборгованості підприєм-ства. При цьому реструктурована податкова заборгованість не підлягає індексації, на неї не мо-жуть нараховуватися проценти за податковим кре-дитом та пеня, застосовуватися штрафні та фінан-сові санкції, передбачені законодавством України. Також строки позовної давності, які визначають-ся цивільним законодавством України, не поши-рюються на вимоги, що випливають зі сплати рес-труктурованої податкової заборгованості.

Законопроект також передбачає проведення взаємозаліку між підприємствами та відповідни-ми бюджетами і державними цільовими фондами у порядку, встановленому КМУ. Взаємозалік цієї заборгованості провадиться у двомісячний строк з дня набрання чинності відповідним законом про реструктуризацію заборгованості підприємства. При цьому реструктуризації підлягає податкова забор-гованість платників податку, яка залишилася після проведення такого взаємозаліку.

Законопроект визначає механізм реструктури-зації та списання заборгованості, який реалізуєть-ся таким чином. Після набрання чинності відпові-дним законом про реструктуризацію заборгованості підприємства в тримісячний термін приймають рішення щодо реструктуризації заборгованості та в тижневий термін з дня прийняття цього рішення письмово повідомляють про це в податковий орган, де обмінюються. Податковий орган зобов'язаний зареєструвати у двотижневий строк з дня отриман-ня повідомлення щодо прийняття рішення про ре-структуризацію податкової заборгованості та відкри-ти облікову картку реструктурованої податкової заборгованості. Якщо зазначене повідомлення має помилки в розрахунках або описки, відповідний податковий орган зобов'язаний самостійно їх вип-равити та в двотижневий строк з дня його отри-мання повідомити про такі виправлення та про реє-страцію повідомлення платника податку.

У той же час законопроект передбачає санкції не тільки до підприємств, які порушують умови договору про реструктуризацію боргів, але й до їх керівників. Зокрема, несплата реструктурованої податкової заборгованості протягом трьох місяців підприємством є підставою для розірвання кон-тракту з керівником такого підприємства в разі наявності його вини.

Що стосується списання заборгованості, то спи-санню підлягає лише та безнадійна заборгованість підприємств, яка попередньо була реструктуризо-вана у порядку, визначеному цим Законом.

Дія цього Закону не поширюється на нерези-дентів, які є платниками податків і зборів згідно із законодавством України. Підприємства, уста-нови, організації незалежно зід форм власності, які мають заборгованість перед бюджетами, не мають права проводити уступки вимог іншим особам у частині згідно з цим Законом.

Це вже другий законопроект з цього питання, який знаходиться на розгляді у ВР України. Мож-на сподіватися, що найближчого часу проблема реструктуризації та списання боргів буде виріше-на, що надасть можливість багатьом підприємствам нормально функціонувати.

Необхідно звернути увагу на те, що питання управління внутрішнім державним боргом відносяться до ком-петенції Міністерства фінансів України. Національний банк України, виконує лише операції, по-в'язані з розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними.

Слід також звернути увагу на те, що до складу державного внутрішнього боргу України входять позичання Уряду України і позичання, здійснені при безумовній гарантії Уряду, для забезпечення фінансу-вання загальнодержавних програм. У зв'язку з цим, склад Державного боргу

потребує значних уточнень. Так, до нього не можуть бути віднесені боргові зобов'язання за депозитними сертифікатами Національного бан-ку України, заборгованість за державними плате-жами та інші види заборгованості, які відповідно до чинного законодавства не віднесені до складу державного внутрішнього боргу.

Щодо об'єктивності оцінки рівня боргової без-пеки України лише на підставі