В останні роки частка місцевих бюджетів у доходах Зведе-ного бюджету (без трансфертів) постійно знижується. У 1998 вона досягала 45,7%, у 1999 - близько 40%, а в 2000 — менш ніж 30%. Проект Бюджетного кодексу України є ще од-ним кроком у цьому напрямі. У 2001 році частка місцевих бюджетів у податкових доходах знижується майже до 29%.

Бюджетне регулювання — це щорічний перерозподіл коштів всередині бюджетної системи з метою збалансуван-ня всіх бюджетів на рівні, необхідному для виконання кож-ним місцевим органом своїх завдань і функцій. Бюджетне регулювання здійснюється кожним представницьким орга-ном щодо бюджетів безпосередньо нижчого рівня, тобто обласні ради регулюють районні і міські (міст обласного підпорядкування) бюджети, районні ради — селищні, сільські, міські (міст райнного підпорядкування) бюджети, міські Ради — бюджети районів в містах. Верховна Рада України, яка здійснює розподіл бюджетних коштів, при цьому регулює обласні, міські (міст Києва і Севастополя) бюдже-ти, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим. Верховна Рада Автономної Республіки Крим регулює бюд-жети районів, які входять до її складу.

Розмежування доходів в процесі бюджетного регулювання здійснюється з урахуванням економічного, соціального, екологічного, природного стану відповідних областей, районів та населених пунктів.

У процесі бюджетного регулювання застосовуються мето-ди, зміст яких вже був викладений вище: процентні відраху-вання від регулюючих доходів, дотації, субвенції, субсидії. Їх перелік і розміри визначаються в кожному році окремо.

У випадках, коли доходи від закріпле-них за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюд-жету держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому законом про Державний Бюджет. Закон «Про бюджетну систему України» дає перелік доходів кожної з ланок бюджетної системи України, доходів, які в порядку, на умовах і в межах, встановле-них законами України, зараховуються у районні, міські (міст обласного підпорядкування) бюджети.

На 2001 рік заплановано зібрати «живими грошима» по-датків, що становитимуть 28,2% ВВП. З метою загальної оцінки цих параметрів досить звернутися до даних, які ілюстру-ють динамічний ряд доходів консолідованого бюджету протягом останніх років. За період 1995-1999 років цей ряд характеризу-вався такими даними: 30,3%, 28,2, 30,1, 27,8, 25,4% від ВВП У 1995 та 1996 роках, коли надходження до Пенсійного фонду зара-ховувалися до бюджету, з метою репрезентативності даних частка до-ходів бюджету у ВВП розрахована без надходжень до Пенсійного фонду.

. На 2000 рік цей показник становив — 26,5 % ВВП. При цьому базисний індекс ВВП у відношенні до 1990 в періоді, що аналізується, становив відповідно 47,8%, 43,0%, 41,6%, 40,9%, 40,5% та у 2000 — 42,5%. Таким чином, проектом бюджету на 2001 рік передбачено зростання рівня до-ходів бюджету до ВВП на 1,7% при зростанні номінального ВВП згідно зі стратегічними завданнями — на 4%. Для визначення ре-альності подібних бюджетних орієнтирів проаналізуємо рівень виконання планових показників Зведеного бюджету України.

Наведені в таблиці 2 дані свідчать, що в середньому за даний період рівень виконання планових показників доходної частини бюджету становив близько 92%. Водночас при хронічному не-виконанні бюджету планові надходження на наступний рік не-обгрунтовано підвищувалися. Зокрема, план 1999 становив від виконання плану 1998 120%, а план 2000 від виконання плано-вих показників 1999 - майже 129%. Відрив від реальних мож-ливостей призводить і до невиконання витратної частини бюд-жету. Тобто задеклароване зниження податкового навантажен-ня в дійсності не підтверджене бюджетними параметрами.

Дані таблиці доводять, що напруженість планових показників в ос-танні роки зменшується. Якщо в 2000 році плановий показник виконання дохідної частині бюджету зріс на 6%, то у 2001 — лише на 4%. Однак з огляду на рівень виконання планових показ-ників навіть такий сценарій розвитку виглядає нереальним. Так, за 2000 рік надходження доходів бюджету України, які контролюються ДПА, становили всього 53%.

Таблиця 2

Динаміка виконання доходної частини Зведеного бюджету України у 1995-2000 роках

Показники |

1995 |

1996 |

1997 |

1998 |

1999 |

2000

План, млн.грн. |

22326 |

34391 |

30429 |

29762 |

34252 |

41694

Виконання, млн.грн. |

20690 |

30142 |

27441 |

28441 |

32340 |

-

Виконання плану, % |

92,7 |

87,6 |

90,2 |

95,6 |

94,4 |

-

План у від-ношенні до виконання попереднього року, % |

426,8 |

166,2 |

101,0 |

108,5 |

120,4 |

128,9

Джерело: Відкритий бюджет, Київ, 1999, Інститут реформ

Небезпідставні сумніви також щодо реальності надходжень до бюджету, що очікуються від приватизації державного майна. Згідно з початковим прогнозом останні передбачалися в розмірі, що перевищував 9 млрд.грн. або 17% від запланованих доходів бюджету. При зіставленні цієї величини з існуючою грошовою масою є підстави говорити про відсутність у державі такої кількості вільних грошей. Надія на іноземного інвестора в умовах великої кількості стримуючих факторів також виглядає нереаль-ною. Щодо уточнених обсягів надходжень від приватизації дер-жавного майна (7-5 млрд.грн.), то варто лише нагадати, що в січні-липні 2000 року до Зведеного бюджету з цього джерела надійшло 1,2 млрд.грн., що становить 5,2% доходів бюджету. Звідси досить проблематичним є виконання витратних зо-бов'язань бюджету, зокрема статті капітальних вкладень. Адже 1/4 надходжень від приватизації має спрямовуватися на пріори-тетне фінансування капітальних вкладень. Разом з тим, як відзна-чається в Посланні Президента до Верховної Ради України, до-сягнення стратегічної мети — стабільного соціально-економічно-го розвитку — потребує нарощування інвестиційних ресурсів, послідовного збільшення частки капітальних вкладень у ВВП.

Діюча сьогодні в Україні система місцевих податків і зборів не відповідає згаданим вимогам. Так, дані таблиці 3 свідчать