Криза реалізації продукції зумовлюється багатьма причинами:

розрив економічних зв 'язків усередині країни та між країнами СНД;

неспроможність деяких підприємств вийти на світовий ринок з продукцією, яка має низьку конкурентоспроможність;

складне фінансове становище в країні.

Однак усі ці причини значною мірою пов'язані з порушенням реалі-зації сукупного суспільного продукту в масштабах країни. По багатьох видах продукції Україна втратила ринки збуту. Отже, для виправлення складного становища слід звернутися до теорії реалізації продукту, до відновлення економічних зв'язків між підприємствами. Для цього потрібні певні нові структурні зрушення у пропорціях відтворення.

3. ВІДТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ

Сутність відтворення робочої сили полягає у безперервному відновленні та підтриманні фізичних сил і розумових здіб-ностей людини

У цьому процесі відбуваються постійне відновлення та підви-щення трудової кваліфікації людей, зростання їхнього загальноосві-тнього і професійного рівня.

У процесі відтворення головної продуктивної сили суспільства виникає ряд проблем, які потребують коригування. Це природний рух населення на засадах відтворення робочої сили, залучення працівників у процес виробництва, розподіл і перерозподіл трудо-вих ресурсів між підприємствами, галузями, регіонами, зайнятість населення.

Природний рух населення показує приріст населення за резуль-татами обліку процесів народжуваності та смертності населення. Це, по суті, демографічна проблема, але економічна теорія має певною мірою враховувати її для вивчення відтворення робочої сили.

У кожній країні є свої особливості природного руху населення. На нього впливають такі чинники, як рівень індустріального розвит-ку, урбанізація, соціальні умови, традиції культури і побуту, конк-ретно історичні чинники, тривалість життя тощо.

В Україні спостерігається тенденція падіння природного при-росту населення. Головною причиною цього є скорочення наро-джуваності.

Демографічні процеси за своєю природою не є об'єктами прямо-го регулювання. Однак є непрямі методи його регулювання. В краї-нах, де усталилась тенденція падіння природного приросту населен-ня, має здійснюватись активна демографічна політика як складова частина загальної соціально-економічної політики держави. Вона передбачає здійснення сукупності соціально-економічних, правових, морально-психологічних і медико-демографічних заходів, що впли-вають на демографічний процес.

4. ВІДТВОРЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ВІДНОСИН

Відтворення виробничих відносин охоплює відносини влас-ності на засоби виробництва, становище класів, соціальних груп, трудових колективів і окремих працівників, організа-ційно-економічні зв 'язки

Процес відтворення виробничих відносин слід розглядати не просто як звичайне відновлення. Це удосконалення виробничих відно-син за такими напрямами:*

поглиблення товарно-грошових відносин на основі розвитку багатоманітності форм власності, їхньої рівноправності та всезагаль-ності, формування управлінських структур на міжгалузевому, регіо-нальному і локальному рівнях;*

впровадження економічних методів управління, заснованих на пізнанні та використанні економічних законів;*

розвиток кооперації в усіх сферах господарської діяльності;*

створення умов для розвитку трудових селянських господарств, особистого підсобного господарства, індивідуальної трудової діяль-ності;*

створення умов для усунення відчуження працівників і трудо-вих колективів від засобів виробництва.

У процесі відтворення виробничих відносин зберігаються важ-ливі елементи державного регулювання (формування і реалізація державних цільових комплексних програм, регулювання коштів на соціальний захист громадян, регулювання податків, грошової маси, використання державних товарних резервів для стабілізації ринку тощо).

Поряд з державою на виробничі відносини впливають недержавні економічні структури і демократичні суспільні інституції: асоціації виробників, товариства споживачів, економічні, науково-технічні та інші суспільні організації.

5. ВІДТВОРЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

У процесі розвитку економіки здійснюється відтворення природних ресурсів. Це означає, що вони відновлюються в поперед-ньому або кращому стані.

Відтворення природних ресурсів слід розглядати як відтво-рення природних умов економічного зростання (родючості землі, лісових ресурсів, рибних запасів тощо), збереження і облагороджених середовища проживання людини

Це і є еколого-економічний процес відтворення.

Актуальність цієї проблеми зумовлена тим, що обсяги спожи-вання сировинних і природних ресурсів господарством досягли сьо-годні величезних масштабів й істотно впливають на навколишнє середовище.

Охорона, раціональне використання природних ресурсів, їхнє відтворення є обов'язковою умовою розвитку ринкової економіки.

Процес відтворення природних ресурсів регулюється державою. Вона щороку виділяє величезні кошти на такі цілі. Особлива увага звертається на відтворення земельних, водних і лісових ресурсів. Здійснюється велика робота щодо збереження сільськогосподарсь-ких угідь, боротьби з ерозією грунту, підвищення темпів робіт з ре-культивації земель.

Збільшуються потужності систем зворотного і повторного вико-ристання вод, розробляються і впроваджуються на підприємствах безстічні системи водокористування.

У лісовому господарстві забезпечується поступовий перехід до провадження його на принципах безперервного і раціонального лісо-користування, поліпшення якісного складу лісів.

В Україні розроблена Довгострокова державна програма охоро-ни навколишнього середовища і раціонального використання при-родних ресурсів. Вона охоплює широке коло заходів технологічно-го, економічного і соціального характеру.

Природоохоронна діяльність засновується на якісно новому гос-подарському механізмі захисту навколишнього середовища і раціо-нального використання природних ресурсів. Він передбачає систе-му спеціальних пільг і санкцій, які націлені на поліпшення станови-ща у цій галузі.

! Впроваджуються багатоканальні форми фінансування природоохо-ронної діяльності, включаючи ресурси державного бюджету, місце-вих бюджетів, регіональних екологічних фондів і коштів підприємств.

Великих коштів потребує здійснення заходів щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Поліпшення екологічної обстановки в Україні має розглядатись як проблема, що має величезне міжнародне значення і тому потре-бує тісного співробітництва з зарубіжними країнами і повного вико-ристання світового досвіду у цій галузі.

6. ПОНЯТТЯ, ВИМІРНИКИ І ФАКТОРИ

ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Економічне зростання — основний показник розвитку і добробуту будь-якої країни — є однією з головних макроекономічних цілей, досягнення якої зумовлене необхідністю випереджаючого зростання національного доходу в порівнянні із зростанням чисельності населення для підвищення рівня життя в країні.

У попередніх темах розглядалися причини короткострокових коливань рівня зайнятості і цін, а також заходи, за допомогою яких можна компенсувати подібну нестабільність. Проте не менш важливою є проблема економічного зростання, тож її ми й будемо аналізувати.

Насамперед з'ясуємо, яка відмінність існує між короткостроковим та довгостроковим зростанням національного доходу.

Теорія зайнятості і політика стабілізації економіки ґрунтуються на ко-роткостроковому, або статичному, підході. Основне питання теорії зайнятості можна сформулювати так: "Що необхідно