по дисципліні « Міжнародна економіка »
ТЕМА : Сутність і види міжнародної міграції робочої сили. Регулювання міжнародних міграційних процесів.
1. Сутність і причини міжнародної міграції робочої си-ли ..........................- 3
2. Державне та наддержавне регулювання міжнародної міграції робочої сили ...................…....................................................................................................................…...- 6
3. Міжнародна економічна інтеграція ........……...……...............……................….........- 8
Література .............................................................................................................................................- 11
1. Сутність і причини міжнародної міграції робочої си-ли
Як форма міжнародних економічних відносин міжнародна міграція робочої сили виникає і розвивається водночас зі ста-новленням і еволюцією міжнародної міграції капіталу, міжна-родної торгівлі. Інтенсивно цей процес відбувався наприкінці XVIII — на початку XIX ст. із здійсненням промислової револю-ції та формуванням технологічного способу виробництва, засно-ваного на машинній праці.
Міжнародна міграція робочої сили спричинена насамперед економічними факторами:
по-перше, дією законів капіталістичного нагромадження, народонаселення, нерівномірності еконо-мічного розвитку тощо, які зумовлюють відносне перенаселення в одних країнах та нестачу робочої сили в інших;
по-друге, істот-ною різницею в умовах праці, рівні заробітної плати, рівні жит-тя, умовах підприємницької діяльності тощо;
по-третє, цикліч-ним характером економічного розвитку, зокрема асинхронністю економічного циклу в різних країнах;
по-четверте, нерівномір-ним розгортанням НТР, структурних криз і структурних реформ;
по-п'яте, демографічними факторами, різницею у природному прирості населення. Так, якщо у XX ст. темпи щорічного при-росту населення у слаборозвинутих країнах становили приблиз-но 2,5%, то в розвинутих вони не перевищували 1%;
по-шосте, політичними, військовими, національно-етнічними та іншими не-економічними чинниками.
Міжнародна міграція робочої сили — форма міграції населен-ня, яка полягає в переміщенні працездатного населення у межах світового господарства в пошуках роботи, кращих умов життя від-повідно до економічних законів.
Певною мірою таке переміщення зумовлене неекономічни-ми факторами. З погляду речового змісту міграція малокваліфікованої та некваліфікованої, недостатньо освіченої робочої сили відбувається, по-перше, з азіатських та африканських країн у роз-винуті країни західної Європи, з латиноамериканських країн — до США та ін. Цей вид міграції наймасовіший. По-друге, має місце міграція висококваліфікованої та освіченої робочої сили із західноєвропейських країн до США, частково із слаборозвину-тих країн, країн колишнього СРСР (зокрема з України до США та країн Західної Європи і деяких країн Східної Європи).
З погляду соціально-економічної форми міжнародна мігра-ція робочої сили означає процес формування її інтернаціональ-ної вартості, а також певну сукупність відносин економічної влас-ності між різними суб'єктами з приводу привласнення створено-го нею необхідного і додаткового продукту.
Процес формування інтернаціональної вартості робочої сили складається з трьох основних елементів:
1) формування нових вит-рат, пов'язаних з утриманням самого працівника і членів його сім'ї. Такі витрати – це зрослі фізичні, нервові, психічні, розумові вит-рати, зумовлені підвищенням інтенсивності та продуктивності пра-ці; споживання певної кількості матеріальних і духовних благ за іншими цінами, оплата житла тощо. Зміни в утриманні членів сім'ї пов'язані з грошовими переказами на утримання сім'ї, а в разі міграції найманого працівника з сім'єю — зі споживанням інших благ та новими цінами на них;
2) поява нових витрат, зумовлених необхідністю перекваліфікації, отримання нової професії, вивчення мови тощо;
3) розвиток нових потреб найманого працівника в якісно новому середовищі. Йдеться про модифікацію соціально-історичного елемента вартості робочої сили, в якому відобража-ється розвиток матеріальних, соціальних і духовних потреб.
Як засвідчив чималий досвід формування інтернаціональної вартості робочої сили в країнах Європейського Союзу, така вар-тість утворюється на основі середніх для певного регіону рівнів освіти та кваліфікації працівників, середньої складності праці, середніх умов відтворення робочої сили нормальної якості. Вия-вом цього процесу є вирівнювання заробітної плати на середньо-му (а не нижчому і не вищому) для ЄС рівні, на яку (зарплату) впливає не лише інтернаціональна вартість товару, а й його ціна. Остання, у свою чергу, може відхилятися вгору й донизу від вар-тості залежно від попиту та пропозиції на товар, економічної кон'юнктури загалом та інших чинників.
В інших країнах та регіонах інтернаціональна вартість може формуватися на нижчому від середнього рівні. Це зумовлено тим, що імпортована робоча сила переважно використовується на непрестижних, нижчеоплачуваних роботах, має місце дискримі-нація в її використанні (а отже, й в умовах праці та оплати), в обмеженні економічних, соціальних, політичних та громадських прав. Така ж ситуація складається в межах ЄС і у випадку мігра-ції малокваліфікованої робочої сили з асоційованих країн, дер-жав колишнього СРСР.
Щорічно в пошуках роботи, кращих умов життя в 90-х роках емігрувало до 25 млн. осіб (на початку 80-х років — приблизно 20 млн. осіб). Кількість іноземних працівників у США в середині 90-х років становила 7—8 млн. осіб, в країнах Західної Європи — понад 10 млн. осіб, у нафтодобувних країнах Близького Сходу — до 4 млн. осіб. Це свідчить про переміщення центру міграції ро-бочої сили зі США до Західної Європи.
Створюючи кращі умови праці, встановлюючи вищу заробіт-ну плату, США проводять активну політику переміщення кадрів вищої та найвищої кваліфікації, особливо молодих. Тому не див-но, що майже третина всіх лауреатів Нобелівської премії в цій країні — емігранти.
Найбільшого динамізму й завершеності набула міжнародна міграція робочої сили в країнах Європейського Союзу, про що буде сказано далі.
Важливою її особливістю в 90-ті роки стала масова міграція працездатного населення як всередині СНД, так і в інші розви-нуті країни. Наприклад, у Росії в середині 90-х років налічувало-ся до 3 млн. мігрантів, зокрема й з України.
Якісно новою формою міграції робочої сили в епоху НТР є масові переміщення науково-технічних кадрів із Західної Євро-пи та країн СНД (насамперед з
