4. Лібералізація цін на газ, включаючи право вітчизняних виробників конкурувати на рівних з імпортерами; надання відкритого доступу до транспортних трубопроводів та лібералізація цін для кінцевих споживачів

6. Неповна завантаженість вітчизняних нафтопереробних заводів (НПЗ).

За виробничими потужностями і кількістю НПЗ Україна є однією з провідних держав в Європі (візьмемо хоча б факт, що Лисичанський НПЗ – найбільший в Європі). При цьому обсяг поставок на вітчизняні НПЗ зменшився на 30,7% лише за один 2000 рік (у порівнянні з попереднім). За рахунок давальницьких схем переробки нафти майже кожен з НПЗ не мав коштів, щоб проводити модернізацію обладнання. При цьому кожен рік світові вимоги до якості нафтопродуктів підвищуються (наприклад, щодо дуже низького вмісту сірки, не більше 0,0035%). Таким чином, питання конкурентоспроможності України в експорті нафтопродуктів натикається на необхідність модернізації НПЗ.

7. Криза неплатежів, особливо в газовому секторі.

Фактичну ситуацію покажемо на основі рівня оплати за спожитий газ. На початок 2000 року маємо такі дані: житловий сектор(після виплати субсидій та пільгових тарифів) – 57%, бюджетні організації – 20%, комунальні ТЕЦ – 10%, промислові підприємства – 9%. Аналіз проблеми привів до таких особливостей, не враховуючи соціальні, політичні та інші коріння проблеми:

нестача газових лічильників;

нестача розрахунків і, в цілому, нестача тиску на покупця з метою змусити його платити;

нестача надійної системи збору платежів;

нестача контактів між газовою компанією і споживачем, при наявності яких газова компанія могла б запропонувати споживачу оптимальне рішення у разі складностей;

нестача санкцій у разі неплатежів з технічних та юридичних причин.

4. Пропозиції до розв'язання проблеми

Було розглянуто і проаналізовано сім основних проблем, розв'язання яких би призвело до поліпшення стану нафтогазової галузі України і збільшення рівня конкурентоспроможності на зовнішньому ринку.

Тепер варто запропонувати шляхи розв'язання проблемних ситуацій.

Серед нескінченної кількості проблем і пропозицій до їх розв'язання хотілося б зосередитися на найдієвіших і найбільш реальних шляхах розв'язання цієї проблематики

Диверсифікація газо- та нафтопостачання:

1. Реструктуризація заборгованості за спожитий газ перед Туркменістаном і нарощування обсягів закупівель газу з цієї країни.

2. Активна співпраця з іншими країнами Східної Європи (перш за все із Польщею) щодо зменшення залежності від поставок російського газу. Розробка “норвезького варіанту”.

3. Збільшення питомої ваги насамперед каспійської нафти у споживанні Україною нафти.

Транспортна галузь:

1. Наповнення нафтопроводу Одеса-Броди і терміналу “Південний” переважно за рахунок каспійської нафти.

2. Продовження нафтопроводу Одеса-Броди до Гданську.

3. Недопущення будівництва обхідної гілки Суходольна-Родіонівка нафтопроводу Самара-Лисичанськ-Новоросійськ.

4. Презентація України державам Каспія як вигідного партнера в транспортуванні нафти.

Інші пропозиції:

1. Приватизація НПЗ.

2. Розв'язання проблеми прав інвесторів.

3. Збільшити видобуток нафти і газу за рахунок Чорноморського шельфу.

5. Обгрунтування пропозицій та вибір альтернатив

Розглянемо шляхи виходу з проблемної ситуації, що склалася навколо диверсифікації постачання нафти і газу в Україну.

Зараз більше потребує розв'язання проблема диверсифікації газу. Зараз за рахунок тотальної залежності України від поставок російського газу вітчизняна галузь не може розглядатися як конкурентоспроможна ані на місцевому, ані на світовому рівні. Візьмемо хоча б такий факт: на 21-му Всесвітньому конгресі, що проходив у 2000 році в Ніцці слово “Україна” жодного разу не було висловлене публічно ні в контексті аналізу ситуації на міжнародному або хоча б європейському ринках газу, ні в контексті розвитку цих ринків або можливого перерозподілу ролей його операторів. При цьому ми споживаємо чи не найбільше газу в Європі!

Україна також не має права експортувати газ через жорсткі договори з Росією і розглядається не як великий споживач газу, а як великий безправний боржник за газ.

Туркменістан на даному етапі намагається вийти на європейський ринок газу, але проблемою є шляхи транспортування газу до Європи. при цьому росіяни зовсім не зацікавлені у виході туркменського газу на європейський ринок. В цьому разі Україна справді є стратегічним союзником Туркменістану, бо за розумного підходу може сприяти виходу на міжнародні ринки туркменського газу. І якщо перспективний проект створення нового газотранспортного маршруту Туркменістан – Азербайджан – Грузія – Україна – Західна Європа (через Каспійське і Чорне моря) це поки що справа майбутнього, то вже сьогодні Україна має певний запас транзитних потужностей, які може запропонувати Туркменістану. Це є взаємовигідним співробітництвом.

Іншим взаємовигідним співробітництвом є так званий “норвезький варіант” (Україна – Польща та інші східноєвропейські країни – Норвегія). Зараз Польща активно пропонує розв'язання проблеми диверсифікації постачання газу за рахунок побудови газопроводу з Норвегії Балтійським морем і початку постачання газу вже в 2004-2005 роках. Зрозуміло, що він буде дорожчим і для Польщі, і для України зі Словаччиною, але цим ми можемо розв'язати чи не найболючіше питання нафтогазової галузі. Норвезька сторона готова побудувати газопровід за власний рахунок (на потрібно українських грошей!) за умови, що транспортуватиметься не менше 10 млрд. кубометрів газу щорічно, при цьому може собі дозволити імпорт не більше 5 млрд. кубометрів... Ми маємо подвійну перевагу: диверсифікація постачання газу і унеможливлення проведення територією Польщі газопроводу Ямал – Європа в обхід України. Таким чином ми мали б гарантовано високі обсяги транспортування російського газу територією України і могли рівноправно вести діалог з Росією. Адже Росії дуже важко буде знайти альтернативні шляхи поставок газу в Європу в обхід України. Але будь-які наміри розглянути цей проект розбиваються через проросійську позицію нашого уряду (як це не дивно в даній ситуації).

Іншою болючою проблемою є завершення проекту по нафтопроводу Одеса-Броди і терміналу “Південний”. Зараз