перегляд усього законодавства або фінансової системи, проте відповідні кроки можна здійснити досить швидко. Найбільш важливим з них на думку неурядових організацій, є прийняття законодавства про розподіл продукції, що є ефективним шляхом до швидкого зростання в енергетичному секторі.
Взагалі неросійським інвесторам на українському нафтогазовому ринку втриматися досить важко. Ефективне і прибуткове функціонування підприємства на цьому ринку можливе лише в системі вертикально-інтергованого комплексу типу “видобуток сировини – кінцевий споживач”. Для західних компаній головною проблемою є саме найнижча ланка – видобуток сировини. В Україні останнім часом не відкриті значні родовища нафти, і перспектив швидкого зростання для західних інвесторів на території України немає. Сподіватися на найближчу російську сировину західним інвесторам не можна, так як Росія розглядає Україну як сферу виключно власних інтересів і не піде на співпрацю з західними компаніями.
З цього приводу найбільш перспективною пропозицією є залучення бразильської компанії Petrobras до видобування нафти на Чорноморському шельфі. Залучення Petrobras важливе передусім тому, що компанія має досвід видобування вуглеводневої сировини з глибини понад кілометр.
Західні інвестори, на мою думку, найбільш потрібні там, де держава намагається щось зробити власними силами – це видобування нафти. Саме західні інвестори пропонують доступ до найкращих технологій якраз в момент, коли Україна переходить до розробки технологічно важких родовищ. Це найбільше досягнення в технології розвідки – тривимірна сейсміка, через яку планується збільшити запас розвіданих родовищ удвічі або навіть утричі (внаслідок схожості геологічної структури великих регіонів України з, наприклад, британським сектором Північного моря і Мексиканської затоки. Це і різноманітні технології буріння, які пропонує компанія BP-Amoco, застосування яких може призвести до підвищення загального коефіцієнту використання родовищ. Наприклад, буріння свердловин з відхиленням від вертикалі, буріння під кутом, буріння горизонтальних свердловин, застосування розгалужених свердловин, які дозволяють видобувати нафту з кількох різних горизонтів. Не менш важливим є те, що технічний прогрес дозволить зменшити вплив діяльності підприємств на навколишнє середовище з а рахунок зменшення площі, що її займають об'єкти.
Величезна французька компанія “Gaz de France” пропонує реальні шляхи виходу з кризи неплатежів за спожитий газ. Зараз працює пілотний проект в Київській області (Бориспільський проект) по введенню в роботу газолічильників і вимірюванню чутливості чинників прибутковості капіталовкладень при застосуванні лічильників з передплатою, підтвердженню або спростуванню фінансової доцільності великомасштабної програми.
7. Необхідні ресурси та умови
Для всіх тих пропозицій, наведених в роботі, найважливішим аспектом залишається питання законодавчого врегулювання відносин в галузі.
По проекту транспортування каспійської нафти територією України найважливішою умовою є залучення тих держав і компаній, які проводять транспортування каспійської нафти в Європу, до будівництва другої черги нафтопроводу Одеса-Броди і терміналу “Південний”, це забезпечить і збільшення пропускної спроможності українського трубопроводу і забезпечить певні транспортні потоки нафти. Власними силами держави (як при будівництві першої черги) можна втратити потрібний час і мати повністю незавантажені нафтопроводи.
Для вітчизняних НПЗ дуже важливим зараз фактором є той проект постанови російського уряду, який би гарантував відшкодування ПДВ російським експортерам нафти на українські НПЗ і який зараз розглядається в урядових колах Росії. Прийняття такої постанови забезпечили 100% завантаження вітчизняних НПЗ, які, власне, і належать російським нафтовим компаніям. Такий хід російських нафтових компаній пояснюється значним зниженням собівартості обробки нафти і відповідно збільшенням конкурентоспроможності нафтопродуктів, що експортуються.
Важливою умовою вбереження прибутковості такої нафтотранспортної компанії як “Прикарпатські магістральні нафтопроводи” є скасування рішення щодо будівництва перемички Суходольна – Радіонівка.
Для “норвезького варіанту” важливою умовою реалізації є зміна політики уряду України щодо цього проекту, перегляд пріоритетів: не купляти якомога дешевшу нафту, а диверсифікувати постачання нафти в Україну.
Необхідною умовою збалансування постачання газу в Україну є також результати переговорів щодо реструктуризації боргів перед Туркменістаном.
8. Висновки
Тепер варто вказати на загальні умови підвищення рівня конкурентоспроможності України у видобуванні, переробці і транспортуванні нафти і газу – це здобуття Україною незалежної сильної позиції як на ринку газу так і на ринку нафти. Реалізація вищенаведених проектів дозволить перш за все ефективно диверсифікувати постачання нафти і газу в Україну, забезпечити зростання транзитних потоків вуглеводневої сировини територією України. Важливим буде збільшення видобування сировини на території України. Чи не найважливішим здобутком буде те, що ми перестанемо “слухати” Росію, а почнемо з нею “розмовляти”. І Росія припинить вести діалог “з позиції сили”. І ніхто не зможе майже в односторонньому порядку заборонити експорт тієї чи іншої продукції нафтогазової галузі.
Тоді можна сподіватися, що і на наступному Світовому газовому конгресі, і на нафтових форумах можна буде почути слово “Україна”, хоча б іноді.
9. Список використаної літератури
1. Нафтовий огляд “Термінал”
2. Журнал “Енергетична політика України”
3. Газета “Дзеркало тижня” 2001 рік.
4. Журнал “Компаньон” 2001 рік.
5. Браун Д. Можливості та ризики для іноземних інвестицій в український газовий сектор//Економіст. №6, 1999р.
6. Деркач М. Формування та регулювання українського газового сектору// Економіст. №6, 1999р.
7. Карпінський В. Транспортна система України в контексті європейської інтеграції// Економіка України. №7, 1998р.
8. Рубан Р., Рубан А. Інвестиційні проекти в нафтогазовидобування України: огляд учасників, проблеми і шляхи реалізації//Економіка України. №10, 2001р.
9. Турнебіз А. Як здолати проблему неплатежів// Економіст. №6, 1999р.
10.Шуліко В. Транзит нафти через територію України// Економіст. №6, 1999р.