У 1998 р. професійно-технічна освіта нараховувала 995 закла-дів (На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 29 травня 1997 р. № 526 відбу-лось вдосконалення мережі професійно-технічних закладів освіти шляхом об'єднання одно-профільних та малокомплектних закладів і створення на їх базі спеціалізованих ПТУ.), чисельність учнів у яких становила 526,5 тис. чол. Профе-сійно-технічні училища працюють на базі неповної середньої і середньої освіти. Практично всі профтехучилища готують квалі-фікованих робітників з середньою освітою. У 1997 р. випуск ро-бітників в училищах становив 263,6 тис. чол.
Профтехучилища готують робітничі кадри для машинобудів-ної, радіоелектронної, нафтогазової, вугільної, хімічної, дерево-обробної, легкої і поліграфічної промисловості, залізничного транс-порту, зв'язку, будівництва, комунального господарства, водного господарства, сільського господарства, галузей сфери послуг. Територіально училища розосереджені переважно в міських посе-леннях і великих селах. Максимальна кількість училищ знаходи-ться в обласних центрах та інших великих містах. Професійно-технічні навчальні заклади сільськогосподарського профілю роз-міщені, як правило, у малих та середніх містах; навчальні заклади з спеціальностей гірничої, нафтової, хімічної промисловості — у районах видобутку гірничо-хімічної сировини.
Реформа загальноосвітньої і професійної школи передбачає перегляд профілю підготовки масових робітничих професій, збіль-шення числа училищ з підготовки кваліфікованих робітників, на-самперед для малого і середнього підприємництва та галузей со-ціальної сфери.
Вища освіта України представлена 660 навчальними заклада-ми І—II рівнів акредитації, в яких навчається близько 526 тис. сту-дентів, з них на денному відділенні — близько 400 тис. (табл. 4).
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ВИЩИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ В УКРАЇНІ у 1985—1998 pp.*
Таблиця 4
Показники |
І — II рівнів акредитації | III — IV рівнів акредитації
1985/86 |
1990/91 |
1996/97 |
1997/86 |
1985/96 |
1997/98
Кількість закладів | 731 | 742 | 790 | 660 | 146 | 149 | 274 | 280
В них студентів, тис. чол. | 808,9 |
757,0 |
595,0 |
526,4 |
853,1 |
881,3 |
970,9 |
1110,0
у тому числі навчалися на відділеннях денних | 517,5 |
510,7 |
448,5 |
399,8 |
457,6 |
520,0 |
656,2 |
732,6
вечірніх | 74,0 | 44,9 | 14,1 | 7,6 | 97,0 | 66,5 | 19,5 | 16,7
заочних | 217,4 | 201,4 | 132,4 | 119,0 | 298,5 | 294,8 | 301,2 | 360,7
Прийнято, тис. чол. |
264,6 |
241,0 |
183,4 |
166,2 |
181,7 |
174,5 |
221,5 |
264,7
у тому числі на відділення денні | 166,3 |
155,8 |
139,0 |
123,3 |
106,8 |
110,9 |
158,1 |
171,8
вечірні |
20,4 |
13,6 |
2,4 |
1,0 |
19,6 |
12,6 |
1,3 |
1,8
заочні |
77,9 |
71,6 |
42,0 |
41,9 |
55.3 |
51,0 |
62,1 |
91,1
Випущено, тис. чол. |
236.9 |
228,7 |
185.8 |
162,2 |
150,6 |
136,9 |
155,7 |
186,7
у тому числі тих, які навчалися на відділеннях денних | 146,7 |
143,9 |
129,8 |
118,3 |
94.5 |
73,3 |
101,3 |
124,4
вечірніх |
18,5 |
14,3 |
5,9 |
4.0 |
11,7 |
5,0 |
5,0
заочних |
71,1 |
70,5 |
50,1 |
39,9 |
41,8 |
51,9 |
49,4 |
57,3
* Статистичний щорічник України за 1997 р. — К.: Українська енциклопедія, 1998. — С 438.
Крім того, в Україні функціонує 280 вищих навчальних закла-дів III—IV рівнів акредитації, в яких навчається більш ніж 1,1 млн. студентів, з них 732,6 тис. — на денному відділенні, 360,7 тис. — на заочному, 16,7 тис. — на вечірньому.
Серед галузевих груп навчальних закладів України найбільше студентів вчиться у закладах, що готують спеціалістів для промис-ловості та будівництва, освіти, сільського господарства, охорони здоров'я, економіки та права, транспорту та зв'язку.
Педагогічні та медичні освітні заклади розміщені рівномірно по території країни, обласних центрах та містах обласного підпо-рядкування. Профіль підготовки спеціалістів для інших галузей відповідає переважно регіональній спеціалізації господарства України. Найбільше закладів вищої освіти, зокрема III—IV рівнів акредитації, сконцентровано у Харкові, Києві, Одесі, Дніпропет-ровську, Львові, Донецьку. У 1997 р. вищими навчальними закла-дами України різних рівнів акредитації було підготовлено майже 4 тис. магістрів, 147 тис. бакалаврів, 173 тис. молодших спеціалістів. На початок 1997/1998 навчального року у вузах І—II рівнів акредитації працювало 47,2 тис. викладачів, з них 1,4 тис. канди-датів наук; у вузах III—IV рівнів акредитації — 71,9 тис. профе-сорсько-викладацького персоналу, з них 6,6 тис. докторів та 36,5 тис. кандидатів наук, 6,6 тис. професорів та 28,2 тис. доцентів*. Культура. Це сукупність закладів, установ, підприємств, ор-ганізацій і органів управління, що здійснюють виробництво, роз-поділ, збереження і організацію споживання товарів і послуг культурного й інформаційного призначення. До цього комплексу входять підприємства, що виробляють товари культурного та ін-формаційного призначення, самі об'єкти культури і мистецтва, установи і організації засобів масової інформації. Широко розга-лужена мережа закладів культури та мистецтва — характерний показник розвитку культури будь-якої держави.
Наймасовішим закладом культури в Україні є бібліотеки, кіль-кість яких у 1997 р. становила більше ніж 21,5 тис. з книжковим фондом 355,7 млн. примірників книжок і журналів. У сільській місцевості діяло понад 16 тис. бібліотек з книжковим фондом 160,9 млн. примірників (табл. 40). Однак кількість бібліотек не дає повної картини про рівень бібліотечного обслуговування на-селення, який залежить перш за все від ступеня розвитку мережі бібліотечних установ і їх територіальної доступності, від наявності книжкових фондів та їх співвідношення з чисельністю насе-гння. Слід зазначити, що книжки та журнали українською мовою становлять 37% фонду масових та універсальних бібліотек, російською — 62%.
Таблиця 5
ДИНАМІКА РОЗВИТКУ МАСОВИХ ТА УНІВЕРСАЛЬНИХ БІБЛІОТЕК В УКРАЇНІ у 1985—1999 pp.*
Роки |
Всього | У тому числі
Кількість
бібліотек |
в них книжок і журналів, млн. прим. | у міських поселеннях | у сільських поселеннях
кількість бібліотек |
в них книжок і