У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


становила в Угорщині $2268, Бразилії - 965, Польщі - 750, Мексиці - 730, Китаї - 340, Росії - $115). Мабуть, витрати на проведення переговорів з іноземними інвесторами більші, ніж обсяг інвестицій, що надходить від них.

За розрахунками Міністерства економіки потреба України в іноземних інвестиціях для здійснення структурної перебудови дорівнює $40-100 млрд., зокрема для таких галузей, як: металургія - $7 млрд., машинобудування - $5,1 млрд., транспорт - $3,7 млрд., хімія і нафтохімія - $3,3 млрд.

Оскільки сьогодні в Україні ще не створено відповідних передумов, які б давали надію на могутній сплеск іноземних інвестицій в економіку країни, деякі дослідники вважають, що за таких обставин "об'єктивно може бути єдиний і реальний вихід із системної кризи - це повернення державі нерентабельних приватизованих базових галузей виробництва, які згодом стали б надійним джерелом формування бюджету України" [11]. Звичайно, світова практика знає приклади проведення націоналізації і реприватизації раніше приватизованого державного майна, але це, як кажуть, не для нас. Держава не має можливості утримувати навіть ті державні підприємства, котрі ще не залучені до приватизаційних процесів. А що ж вона робитиме з реприватизованими підприємствами? Уже не кажучи про те, на якій правовій основі вона це може здійснити. Доцільніше було б удосконалити приватизаційні норми в напрямі встановлення більш високої відповідальності за приватизовані об'єкти: скажімо, обмежити термін, протягом якого вони мають увійти в позитивну динаміку і приносити доходи не лише власникам, а й державі.

Якщо ж іноземних інвестицій у необхідному обсязі немає (та, мабуть, скоро й не передбачається), а структурну перебудову необхідно здійснювати, то слід звернутися і до народу, і до вітчизняних олігархів. У 2002р. вклади населення в національній валюті становили 11,3 млрд. грн., в іноземній - 7,6 млрд. грн., тобто загалом 18,9 млрд.

грн., що, за поточним курсом НБУ, дорівнює приблизно $3,5 млрд. Цими коштами здебільшого розпоряджаються комерційні банки, отримуючи досить високі прибутки. А чому б ними не користуватися державі для реалізації загальнонародних цілей? Далі: за деякими розрахунками, 70% горілчаних виробів і 50% цигарок реалізуються поза державним регулюванням. Якщо зважити на те, що лише на цигарки населення щорічно витрачає $800 млн., можна уявити, які значні кошти рухаються повз державну скарбницю. І, нарешті, за оцінками експертів, вітчизняні бізнес-структури щорічно вивозять за кордон близько $4 млрд. Якби держава створила умови для того, щоб вигідніше було експортувати високоємну продукцію, а не фінансовий капітал, можна сподіватися на швидке та істотне зростання доходної частини держбюджету, а отже, і централізованих джерел інвестування.

Відображення глобальних процесів в економічній стратегії

Сьогодні немає сумніву в тому, що Україна не зможе вирішити власні проблеми без врахування впливу глобальних факторів та імперативів нової світової ери і формації [12]. Це повною мірою стосується й реалізації промислового потенціалу.

Глобалізація як історичне явище і суспільний феномен, як об'єктивна закономірність розвитку людства привернула до себе увагу значної кількості дослідників, як західних, так і вітчизняних [13]. Але системне пізнання фундаментальних основ глобалізації ще не здійснено, і насамперед тому, що не винайдено оптимізаційний алгоритм єднання позитивних та негативних боків глобалізації. Існує клас складних нелінійних систем, траєкторія розвитку яких уже не може розкриватися парадигмами класичної науки. Потрібні новітні парадигми, яким підвладні сучасні неопроцеси.

Серед політиків поширеною є думка, що слід віддавати перевагу західноєвропейській, або, як кажуть, рейнській моделі, яка є набагато соціальнішою, ніж північноамериканська, а тому ближчою для нас. Безперечно, західноєвропейські цінності, основу яких заклали Макс Вебер і Людвіг Ерхард, приваблюють сучасного українця. Але чомусь за можливості виїхати за кордон на постійне місце проживання ті самі українці частіше вибирають США, оскільки там повніше можна реалізувати свій інтелектуальний потенціал. Важко навіть перелічити, скільки талановитих ідей і проектів були поховані в бюрократичній трясовині в Україні за останні 10 років. Саме тому, що ми не здатні самостійно звестися на ноги і весь час тягнемо руку за допомогою, відштовхує нашу країну і від Європи, і від США. Понад те, в Україні наразі існує драматична ситуація: "верхи" (тіньовий капітал) можуть ввійти до ЄС, але не хочуть, а "низи" (середній і малий бізнес) хочуть, але не можуть. Однак рано чи пізно ці проблеми необхідно буде вирішувати, розробляючи відповідну національну економічну стратегію.

Вступне слово Президента України Л. Кучми на науково-практичній конференції "Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України" (20 лютого 2003 року) // Стратегічна панорама. 2003. №1.

Solov, Robert M. Growth theory: an exposition. Oxford, Clarendon Press, 1971; Technology and Wealth of Nations. Stanford, California: Stanford University Press, 1992; Звіт про світовий розвиток: Важке завдання розвитку / Пер. з англ. К.: Абрис, 1994; Яковец Ю. А. Циклы, кризисы, прогнозы. М.: Наука, 1999.

Марчук Є. К. Про діяльність Ради національної безпеки і оборони України у 2002 році // Стратегічна панорама. 2003. №1.

Competitive Advantage of Nations, 1990; Competitive Advantage: Greating and Superior Performance, 1985; Competitive Strategy: Technigues for Analizing Competitors, 1980; Porter M. E. Competitive Strategy: Technigues for Analizing Industries and Competitors. N.Y.: The Free Press, 1980; Day G. S., Nedungadi P. Managerial Representations of Competitive Advantage // Journal of Marketing. 1994. №2. Р. 31-45; Ансофф И. Стратегическое управление / Под ред. Л. И. Евенко. М.: Экономика, 1989; Портер М. Международная конкуренция /

Сторінки: 1 2 3 4 5 6