розвиток прямих договірних економічних зв'язків з окре-мими суб'єктами (регіонами) Російської Федерації, насамперед з такими, як Тюмень, Комі, Карелія, Якутія, Башкортостан, Татар-стан, Далекий Схід, де зосереджено паливно-енергетичні ресур-си, які становлять інтерес для традиційного експорту України;

забезпечення конкурентоспроможності традиційних вітчиз-няних товарів (продукції агропромислового комплексу і чорної металургії, машин, устаткування) на ринках країн СНД і Балтії; збільшення ступеня інтеграції з країнами Балтії шляхом створен-ня умов для ефективної реалізації режиму вільної торгівлі та по-силення через ці зв'язки торговельно-економічних відносин з країнами Центральної і Північної Європи.

Країни Європейського Союзу

Розвиток відносин з ЄС у довгостроковій перспективі, з огля-ду на геополітичний, геоекономічний і історичний європейський статус України, має залишатися одним з пріоритетів зовнішньо-економічної політики України. Метою розвитку зовнішньоеко-номічних відносин України з ЄС є забезпечення економічної ін-теграції господарства України у загальноєвропейський економіч-ний простір. Це значною мірою залежить від реалізації положень Угоди про партнерство та співробітництво між ЄС і Україною та Тимчасової угоди про торгівлю.

Основними пріоритетами мають стати:

трансформація політичного визначення України як держави з перехідною економікою до юридичного закріплення її статусу в законодавстві ЄС з метою отримання відповідних торговельно-економічних, фінансово-кредитних, інвестиційних преференцій;

розширення доступу українських товарів, зокрема таких важ-ливих, як текстиль, продукція металургійної промисловості та сільського господарства на європейські ринки;

підтримка ефективних національних товаровиробників шля-хом вдосконалення міжнародно-правового механізму захисту їх ін-тересів, зокрема через укладення відповідних галузевих угод; зняття існуючих бар'єрів у торгівлі та поглиблення виробничої кооперації;

гармонізація економічного законодавства відповідно до стандартів Європейського Союзу та світової системи торгівлі ГАТТ/СОТ з урахуванням національних економічних інтересів і специфіки економіки України.

Основним етапом на шляху набуття Україною повноправного членства в ЄС має стати створення економічних і правових перед-умов для початку переговорів про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Країни «Великої сімки»

Розвитку відносин з цією групою найбільш розвинутих країн приділятиметься значна увага, оскільки саме вони є потенційно найважливішими постачальниками нових технологій і високотех-нологічних виробів, а також найпотужнішим джерелом інвестицій.

Пріоритети співробітництва з чотирма з них (Великобританія, Італія, Франція, Німеччина) збігаються з їх визначенням стосовно країн ЄС.

Розвиток зв'язків з США і Канадою має бути спрямований на-самперед на реалізацію і розвиток тих угод і домовленостей, які були досягнуті протягом 1994—1996 рр., а саме:

трансформація політичного визначення України як країни з перехідною економікою в юридичний статус з отриманням усіх преференцій, що випливають з цього;

отримання постійного і повноосяжного статусу найбільш сприятливої нації (РНБ) з метою запобігання дискримінаційних обмежень у торгівлі;

врегулювання питань щодо обмеження доступу ряду това-рів українського походження на північноамериканський ринок (метали, феросплави, ядерні матеріали, текстиль тощо).

Співробітництво з Японією спрямовуватиметься в першу чер-гу на залучення інвестицій у ті ефективні галузі, де Україна здат-на брати участь у загальносвітовій спеціалізації (зокрема, елект-розварювальна техніка, штучні алмази, надтверді матеріали, окремі рідкісноземельні метали), а також на спільне проведення науково-технічних досліджень і впровадження їх результатів узиробництво.

Доцільно активно розвивати співробітництввгврамках гло-бальних науково-технічних проектів, які здійснюються «сімкою» на основі міжнародної кооперації, в тому числі у сферах енерге-тики, агропромислового комплексу, космосу, екології, охорони здо-ров'я, транспорту, зв'язку, інформатики, фундаментальних наук.

Країни Центральної Європи.

Структуру економіки України та країн цього регіону (Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина, Болгарія, Румунія, СРЮ, Хорва-тія, Македонія, Словенія, Албанія) сформовано відповідно до ви-мог колишньої РЕВ. Це обумовлює необхідність співпраці між ними з подальшим створенням зон вільної торгівлі з найбільш розвинутими країнами регіону, насамперед з країнами Централь-но-європейської асоціації вільної торгівлі.

Зовнішньоекономічна політика України стосовно цієї групи країн повинна передовсім передбачити відновлення таких пріо-ритетів: ефективних традиційних зв'язків, міжнародної спеціалізації і кооперування, зокрема у металургії, транспортному і сільськогос-подарському машинобудуванні, хімічній та легкій промисловості;

раціональних контактів у сфері науки і техніки, особливо з проблем розроблення нових матеріалів І технологій, біотехноло-гії, проблем фізики низьких температур, ядерної фізики тощо.

Перспективним напрямом співробітництва має стати участь у спільних конференціях, програмах.

Державна політика в прикордонних областях стимулюватиме розвиток пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльнос-ті з метою використання вигідного розташування прикордонних територій. Основним напрямом транскордонного співробітницт-ва стане здійснення обміну товарами та робочою силою, коорди-нація робіт у сфері охорони навколишнього природного середо-вища, спільного використання інфраструктурних об'єктів, інформа-ційного обміну тощо.

Країни Чорноморської зони економічного співробітництва (ЧЕС)

Крім країн зони ЧЕС, що входять до СНД та ЄС, Україна ак-тивно співпрацює з Туреччиною з метою виходу на ринки країн Близького Сходу для забезпечення диверсифікації джерел надхо-дження нафтопродуктів, а також імпорту для легкої промисловості.

Завдання зовнішньої економічної політики України стосовно Болгарії та Румунії переважно зберігатимуться згідно з визначе-ними завданнями щодо відносин з країнами Центральної Європи.

Крім того, співробітництво з Болгарією та Румунією матиме важ-ливе значення для розвитку придунайської торгівлі.

Серед заходів, шо сприятимуть створенню передумов для плід-ного співробітництва в рамках ЧЕС є такі, як подолання або зни-ження митних бар'єрів, укладення міждержавних угод про режим прибережної торгівлі, створення багатосторонньої системи розра-хунків з використанням спільного міждержавного банку відповід-них країн, створення ряду прибережних спеціальних (вільних) локальних економічних зон.

Країни Близького та Середнього Сходу

Активізація економічних стосунків з Ліваном, Кувейтом, Ту-реччиною, Єгиптом, Сирією, Саудівською Аравією, Об'єднаними Арабськими Еміратами та іншими країнами регіону має велике значення з точки зору забезпечення економіки України альтерна-тивними джерелами енергоносіїв та фінансовими «портфельни-ми» інвестиціями. Регіон може стати також великим споживачем інженерно-технічних послуг України по спорудженню промис-лових та цивільних об'єктів, транспортної і комунальної структу-ри. За певних умов доцільно буде співробітничати у розвитку трансконтинентальної системи транспорту та зв'язку. Виважена політика дозволить українським підприємствам