Загальні риси зовнішніх зв’язків держави

Зовнішні зв'язки держави — це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співробітництво політичних органів, спрямоване на ефективне розв'язання глобальних проблем людства, розширення особистих контактів громадян.

Зовнішні зв'язки мають розгалужену структуру. За змі-стом, характером, предметами обміну поділяються на полі-тичні, економічні, наукові, культурні, інформаційні, воєнні, екологічні, релігійні, гуманітарні відносини, особисті сто-сунки громадян, їх можна групувати і за іншими ознака-ми (часовою тривалістю: тимчасові та стабільні, довготри-валі; за територією: з країнами Європи, Азії, Америки то-що; за рівнем розвитку країн: з розвиненими країнами і країнами, що розвиваються тощо). При цьому кожна група зв'язків має свою ієрархічну багаторівневу структуру. На-приклад, економічні зв'язки поділяються на зовнішньотор-говельні, науково-технічні, інвестиційні, кредитно-фінансові, інтуристські тощо.

Різноманітними є функції світових зв'язків України. Вони покликані сприяти органічному її інтегруванню у всесвітні структури з мстою зміцнення миру й безпеки, ефективного розвитку економіки, науки, освіти і культури, формуванню єдиного екологічно чистого простору Землі, задоволенню особистих потреб громадян.

Україна до встановлення в 1991 р. суверенітету була колоніальною, залежною від московського імперського цен-тру країною. У структурі економіки гіпертрофовано доміну-вали важка індустрія, військово-промисловий комплекс, міцно прив'язані до господарства Росії. По-хижацькому експлуатувалися родовища природних ресурсів (наприклад, природний газ Прикарпаття). Міжнародна торгівля велася через центральні союзні міністерства. Москва перетворилась у панівний розподільчий монстр, який щедро розтриньку-вав валютні кошти на сумнівні цілі (комуністичним парті-ям, владним структурам країн так званої соціалістичної орієнтації, на афганську авантюру тощо). Мовний та освіт-ній (русифікація), інформаційний (система дезінформації), культурний та екологічний колоніалізм і етноцид щодо ук-раїнської нації тільки доповнював цей диявольський симбі-оз фальшивого соціалізму, злочинної КПРС (та ЇЇ лан-ки — Компартії України) і колоніалізму.

У сучасних умовах розвиток різнобічних зовнішньоекономічних зв'язків набуває дедалі більшого значення, їх основні форми: міжнародна торгів-ля, вивіз капіталу і кредитно-фінансові відносини, науково-технічне співро-бітництво, надання міжнародних послуг і міжнародний туризм.

Міжнародна торгівля — одна з найрозвиненіших форм для більшості країн світу. В її структурі на готові вироби (машини, устаткування, хіміка-ти тощо) припадає 75% , на сировинні матеріали і паливо — 25% . Понад 2/3 обороту світової торгівлі становить взаємна торгівля між розвинени-ми країнами, в тому числі 1/3 — між СІЛА, ФРН і Японією. Головний регіон торгівлі — Європа. Країни, що розвиваються, залежать від-екс-порту сировини, палива та продовольства.

Участь у світовій торгівлі бере й Україна. Зберігається тенденція пе-ревищення імпорту товарів над експортом. Найважливіші торгові парт-нери України: Росія, Туркменія, США, Німеччина, Білорусь, Китай, Польща, Туреччина та ін. Україна повинна прагнути до підвищення в експорті питомої ваги машин і обладнання, товарів тривалого користу-вання, підвищеної трудомісткості.

Вивіз капіталу і кредитно-фінансові відношення у наш час розвивається швидше за торгівлю товарами. У світі сформувалися три го-ловні центри фінансово-кредитної діяльності: США, Західна Європа і Японія.

Науково-технічне співробітництво — нова форма зв'язків, що ви-ражаються в обміні або купівлі-продажу науково-технічних знань, в роз-робці спільних проектів, спільному будівництві та організації підприємств.

На хід світового економічного розвитку впливає міжнародна торгів-ля послугами. Розширюються послуги в таких галузях, як транспорт, інформація та телекомунікація. Збільшуються наукові й прогнозні до-слідження, консультаційні та управлінські послуги тощо.

Основна торгівля послугами — на ринку країн Заходу: на них припа-дає майже 90% експорту і 80% імпорту світових послуг. Перші місця тут посідають Японія, СІЛА, Німеччина.

Міжнародний туризм — одна з форм обміну послугами. На його ча-стку припадає понад 30% експорту ринку послуг. Перше місце у розвит-ку туризму належить Європі, друге і трете — Північній Америці та Азії. Вважають, що на рубежі XX-XXI ст. туризм стане провідною галуззю зовнішньоекономічної діяльності.

Форми зовнішніх економічних зв'язків України — різ-номанітні: зовнішня торгівля, міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, експорт та імпорт капіталів і робочої сили, надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, мар-кетингових, експортне- чи імпортно-поссредницьких, юридич-них), міжнародне спільне підприємництво, сумісне будів-ництво підприємств, науково-технічне співробітництво, ва-лютні та фінансово-кредитні відносини, інтуризм, проведен-ня на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукці-онів тощо.

Сутністю зовнішньоекономічної діяльності є міжнарод-ний поділ праці (МПП). У процесі МПП об'єктивно фор-муються загальноукраїнський і регіональні (наприклад, об-ласні) зовнішньоекономічні комплекси, що об'єднують вза-ємопов'язані підприємства-експортери та імпортери (ядро комплексу), торгово-промислову палату України, різні об'єднання та асоціації, банки, які займаються операціями, пов'язаними з міжнародною діяльністю.

Центральними органами управління зовнішніми зв'язка-ми с Верховна Рада України, Кабінет міністрів України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство зов-нішніх економічних зв'язків України; у низових тсриторі-ально-адміністративних ланках — місцеві Ради народних депутатів, управління міжнародних і зовнішньоекономічних зв'язків у системі обласної державної адміністрації.

На основі МПП сформувався профіль міжнародної спе-ціалізації України, зумовлений розмірами її території і чи-сельністю населення, забезпеченістю корисними копалинами і енергетичними ресурсами, характером грунтово-кліматичних умов, скономіко-географічним положенням, рівнем роз-витку продуктивних сил і національного поділу праці, роз-виненістю галузевої структури економіки, географією тран-спортної мережі. В системі МПП Україна спеціалізується на виробництві машин (промислове устаткування, магістральні тепловози, трактори, екскаватори, судна, автомобілі, сільсь-когосподарські машини, верстати, прилади, турбіни, літаки, обчислювальна техніка, продукції чорної металургії (заліз-на і марганцева руда, прокат), вугілля, харчових продук-тів (цукор, рослинна олія, мука, макаронні вироби, сіль, кондитерські вироби, овочеві консерви, м'ясо, молоко), хі-мікатів, цементу, програмного забезпечення для ЕОМ.

Обсяг експорту України