У 1989 р. частка вивозу товарів з України у її виробництві сягла 14,9% в т.ч. у промисловості — 21,6%. Питома ж вага у споживанні ввозу становила 17,6%, в т.ч. промислових товарів — 25%.

Характер участі економіки держави в міжнародному поді-лі праці проявляється в товарно-галузсвій структурі вивозу і ввозу. Як видно з таблиці, найбільшими проду-центами на вивіз є машинобудування і металообробка, чор-на металургія, харчова і хімічна та нафтохімічна галузі промисловості. У ввозі домінують продукти машинобудівної та металообробної, легкої, хімічної та нафтохімічної, хар-чової та нафтогазової галузей промисловості.

Частину вивозу становить експорт за межі колишнього СРСР. У його складі різко переважала група "сировина, матеріали і товари народного споживання" і порівняно не-значною була частка машин та устаткування. Правда, серед товарів першої групи були й вироби високої наукомісткої технології (наприклад, кольорові телевізори). І все ж нинішня модель експорту, в якому велику роль ві-діграють сировина і матеріали, є відсталою.

Ефективною формою зовнішньоекономічної діяльності є міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, особливо при спільному виготовленні деталей і вузлів для телевізорів, комп'ютерів, бурякозбиральних комбайнів то-що. Перспективною є співпраця з технічно розвиненими країнами (США, Японія, Німеччина, Франція, Великобри-танія, Італія, Канада та ін.). На цій базі закономірно формуються міжнародні галузеві (наприклад, автомобілебу-дівні) і міжгалузеві (наприклад, агропромислові) комплекси з участю українських партнерів.

За географічною ознакою теперішні зовнішньоекономічні зв'язки України доцільно поділити на: 1) відносини з краї-нами СНД і рештою держав, що входили до складу колишнього СРСР, і 2) відносини з іншими зарубіжними державами, серед яких виділяється підгрупа економічно найрозвиненіших країн.

У першій групі пріоритетними с стосунки з Російською Федерацією. Україна вивозить у Росію різноманітні маши-ни й устаткування (тепловози, вагони, літаки, трактори, верстати, металургійне та шахтне устаткування, автобуси, автонавантажувачі, телевізори, сільськогосподарські маши-ни, комп'ютери тощо), кам'яне вугілля, хімікати, залізну і марганцеву руди, чорні метали, продукцію АПК й ін. З Росії в Україну надходять: продукція машинобудування (верстати, легкові та вантажні автомобілі, літаки, сільсько-господарські машини, електровози, прилади, комплектуючі, обчислювальна техніка і т.д.), хімікати, вироби легкої про-мисловості, а також паливно-сировинні ресурси (нафта, природний газ, апатити, боксити, лісоматеріали).

Різносторонніми були зв'язки України з іншими держа-вами, що входили до колишнього СРСР (Білорусь, Каза-хстан, країни Балтії, Закавказзя, Середньої Азії, Молдова). На ринок цих держав з України надходили машини, ву-гілля, прокат чорних металів, міндобрива, шини, цемент, шифер, овочеві консерви, мука, макаронні вироби, м'ясо. В Україну ж завозилися трактори, вантажні автомобілі, електровози, вагони, радіотехніка, поліметалеві руди, кольорові метали, нафта і нафтопродукти, природний газ, бавовна.

Проте в останні роки традиційні зв'язки порушилися. У 1991 р. Росія поставляла Україні на рівні 21-39% від об-сягу міжурядових угод екскаватори, вантажні автомобілі, шини для легкових автомобілів, сталеві труби, прокат чор-них металів, папір, штапельну пряжу, на рівні 42-82% — кальциновану соду, ділову деревину, товарну целюлозу, цемент, нафту. Тепер ці поставки скоротилися, або й зов-сім припинилися. Білорусь відвантажила лише 20-45% від запланованого обсягу шин, вантажних автомобілів, тракто-рів, шиферу, скреперів, пасажирських ліфтів, деревно-волокнистих плит, Казахстан — 20% цементу, Азербай-джан — 58% авіаційного бензину, 77% об'ємної пряжі, Киргизстан — 60% бавовняної пряжі, Туркменія — 21% бавовни-волокна, Узбекистан — 60% натуральної вовни.

У географічній структурі експорту України за межі ко-лишнього СРСР традиційно провідне місце займали країни Центрально-Східної Європи. У 1991 р. продукція нашої держави надходила у 107 країн. У цій групі за імпортом із України домінували Румунія, Чехія, Словаччина, Поль-ща і колишня Югославія, за експортом до нас — ФРН, Польща, Чехія і Словаччина.

Перспективною формою міждержавних зв'язків с еконо-мічна інтеграція суміжних прикордонних територій. У травні 1992 р. у Сумах підписано міжобласну угоду про дружбу, економічне та культурне співробітництво між су-сідніми областями України і Росії — Сумською, Чернігів-ською, Бєлгородською, Брянською і Курською.

У Дебрецені (Угорщина) 14 лютого 1993 р. міністри закордонних справ України, Польщі та Угорщини підписа-ли Декларацію про співробітництво народів Карпатського Єврорегіону, в якій офіційно проголошено створення інтер-регіональної асоціації. В урочистому засіданні взяв участь і представник уряду Словаччини, яка стала асоційованим членом міжрегіонального формування. У ролі спостерігачів на зустрічі були присутні представники Румунії.

До складу асоціації "Карпатський Єврорегіон" увійшли: Закарпатська область України, Кросненське і Перемиське воєводства Польщі, окреси Бардейов, Свіднік, Гуменне, Вранов, Міхаловце, Требішов Східно-Словацького краю Словаччини, деякі райони Угорщини. Єврорегіон є відкри-тою системою. До нього можуть приєднуватись інші близь-кі території Карпат. Учасниками вже стали також Львів-ська, Івано-Франківська і Чернівецька області України.

Простежуються певні закономірності у територіальній структурі експортного виробництва України. Як видно з цих таблиць, найвища просторова концентра-ція експортного потенціалу припадає на Східний і Прид-ніпровський економічні райони. Це зумовлено високим рів-нем індустріального розвитку даних регіонів. Тут сформу-вались три потужні експортні бази: Донецька вуглеекспортна, Криворізька залізорудноекспортна і Донецько-Придніпровська за експортом продукції чорних металів і машинобудування.

Україна активно включається у нові форми міжнародної економічної співпраці — прямі зв'язки підприємств, спіль-не підприємництво, спеціальні економічні зони. Прямі еко-номічні зв'язки передбачають різнобічне співробітництво без посередників (міністерств, інших суб'єктів) за моделлю