Україну щорічно відвідує понад 250 тис. інтуристів, або 12% від обсягу країн СНД, 0,05-0,06% — від світового рівня (початок 90-х років). У сумі доходів частка респуб-ліки становить відповідно 12,5 і 0,02-0,03%. Отже, роль нашої держави у світовому обміні туристами незначна. Слід повніше і ефективніше використовувати такі види ту-ризму, як маршрутно-пізнавальний, курортно-оздоровчий, діловий, ярмарковий, конгресний, лікувальний, лижний, а також туризм з метою навчання, полювання, рибальства, релігійний. Україна має для цього всі умови. На думку експертів Всесвітньої туристської організації (ВТО), міжна-родний туризм у перспективі розвиватиметься у трьох на-прямах: 1) як молодіжний, 2) економічно активного насе-лення, 3) людей віком понад 55 р.

Вимагають оперативного вирішення і проблеми управ-ління туризмом, якими в Україні зайнято близько 750 ор-ганізацій (середина 1992 р.). Міжнародний інтуризм вхо-дить в управлінську сферу "Укрінтуру", "Супутника", об'єднання по туризму Ради Федерації незалежних про-фспілок. У 1992 р. при Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків України створено управління у справах туризму. Певний подібний структурний елемент потрібен і в системі Верховної Ради республіки. Та й туристичні організації країни повинні б утворити свій всеукраїнський орган (на-приклад, Раду), який би представляв інтереси галузі перед державними структурами.

Інтуристська галузь має дві нероздільні грані:

1) ек-спортну (організація туристських поїздок за кордон)

2) імпортну (обслуговування інтуристів в Україні).

Україна активно співпрацює з іншими державами в га-лузі освіти і культури. З 1954 р. вона є членом спеціалі-зованої установи 00Н з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), штаб-квартира якої розміщена у Парижі. Ви-ща школа України тісно контактує з зарубіжними партне-рами у взаємній підготовці фахівців, обміні практиканта-ми, викладачами-стажерами, аспірантами. До нас приїж-джають для читання лекцій студентам викладачі з Росії, Швеції, Швейцарії, Болгарії, інших країн (лекції з мене-джменту, маркетингу, біржової діяльності).

У 1992 р. Україна, зокрема Львівський університет, включилась в роботу Балтійського університету — об'єд-нання вчених і студентів 13 країн, що діє на базі універ-ситету шведського міста Уппсала. Вчені кафедр економіч-ної і соціальної географії та політичної географії і країноз-навства координують роботу по розробці оглядового атласу "Балтійський регіон: народи і країни".

Значну роботу серед зарубіжних громадян проводять національно-культурні товариства України. Зокрема, слід відзначити діяльність Українського товариства дружби і культурних зв'язків із зарубіжними країнами і Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном (товариство "Україна"), Перше з них налагодило сталі контакти майже з 900 громадськими організаціями і з понад 300 відомими громадськими діячами із 102 країн світу. Товариство "Ук-раїна" співпрацює з 50 організаціями зарубіжних українців Польщі, Чехії, Словаччини, колишньої Югославії, країн Західної Європи, США, Канади, Латинської Америки, Ав-стралії.

З міжнародним світом тісно пов'язаний Союз Українок (СУ), створений (точніше відновлений, бо був ліквідований більшовиками у 1939 р.) 20-21 грудня 1991 р. у Києві на Першому Всеукраїнському установчому з'їзді. Осередки за-рубіжних союзів українок засновані у всіх державах світу, де компактно проживають українські родини.

Одним із чинників дальшого розвитку охорони здоров'я і медичної науки в Україні є її інтеграція у світові медич-ні структури.

Помітною подією у галузі міжнародної співпраці став III конгрес Світової Федерації Українських Лікарських То-вариств (СФУЛТ), що відбувся у Києві (3-10 серпня) і Львові (10-17 серпня 1990 р.). Це Товариство було засно-ване в травні 1977 р. у Чікаго, США. Воно організаційно об'єднало всі українські лікарські товариства в діаспорі. Конструктивні зв'язки українських лікарів світу сприяють прогресові медицини в Україні, поліпшенню охорони здо-ров'я нашого народу.

Самостійно і впевнено Україна виходить на міжнародну спортивну арену. Досить успішним був перший виступ на-шої команди на Всесвітній шаховій Олімпіаді в столиці Філіппін Манілі (1991 р.), де команда українок посіла друге місце. Ще більш впевненою стала гра наших спорт-сменів на командному чемпіонаті Європи в угорському мі-сті Дебрецені (1992 р.), де жінки вибороли золоті медалі, а чоловіки — срібні, а також на зимовій Олімпіаді в Ліллехаммері (Норвегія), де юна українська спортсменка Ок-сана Баюл здобула золоту нагороду в одиночному фігурно-му катанні на ковзанах.

Екологічна ситуація в Україні настільки складна, що стала ланкою глобальної проблеми людства. Досить назва-ти аварію на Чорнобильській АЕС, яка викликала радіоак-тивне забруднення суміжних територій України, Білорусії й Росії. Отже, участь нашої держави у світовому екологічному співробітництві вкрай необхідна. І Україна активно включається у це співробітництво. Вона співпрацює з Про-грамою ООН по навколишньому середовищу (ЮНЕП), за-снованою 15 грудня 1972 р. Українська делегація була учасником Конференції ООН по навколишньому середови-щу і розвитку, що відбулася в червні 1992 р. у Ріо-де-Жанейро (Бразилія) з участю керівників 176 країн. У Львові в 1990 р. на міжнародній конференції з питань за-хисту навколишнього середовища створено Міжнародний ін-ститут-асоціацію регіональних екологічних проблем (МІ-АРЕП).

Після тривалого переслідування відроджується поліструктурна релігія України. Так, на першому синоді єпис-копів Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ), що відбувся у Львові 17-31 травня 1992 р., крім вітчизняних владик, вирішували проблеми церкви зарубіжні учасники з Канади, США, Польщі, Хорватії, Німеччини, Франції, Ве-ликобританії, Австралії, Бразилії. Встановилися контакти УГКЦ з Ватиканом — центром Католицької церкви всього світу. У Римі знаходиться Український центр, куди вхо-дять Собор святої Софії, Український католицький універ-ситет імені Папи Климентія, Українська мала семінарія. Українські церкви беруть участь в екуменічному русі за створення всесвітньої християнської церкви. Центром цього руху є Женева (Швейцарія).

Україна переживає складні часи державотворення і ста-новлення ринкової економіки. І тут дуже багато важить єдність світового українства. Такому єднанню вельми спри-яли Конгрес українців держав