з проми-слове розвиненими країнами світу. Понад 20 країн (Австрія, Голлан-дія, Італія, Норвегія, Франція, Фінляндія, ФРН, Швейцарія, Швеція, СІНА, Канада, Великобританія, Японія та ін.) отримують з України промислову продукцію і промислову сировину: залізну і марганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металів, графіт, скло, металургійне та гірничо-шахтове устаткування, штучні алмази, велосипеди, мета-лообробні верстати, прилади, автонавантажувачі, а також цукор, льоноволокно, олію тощо.
До Великобританії з України надходять прокат чорних металів, чавун, феросплави, металообробні верстати, бензол, цукор, льоно-волокно, хміль, а Україні Великобританія постачає різні машини, промислове устаткування, хімічні продукти, вовняні тканини.
До ФРН Україна експортує феросплави, чорні метали, автонавантажувачі, віконне скло, олію тощо. З ФРН Україна імпортує різні машини й промислове устаткування, прокат чорних металів, хіміч-ну продукцію.
До Франції з України вивозять антрацит, помпи, металообробні
верстати, фотоапарати, льоноволокно, олію. Франція поставляє Україні потоково-механізовані й автоматизовані лінії зварювання і складання кузовів кабін трактора Т-150. На французьких суднобудівних підпри-ємствах виконують замовлення Чорноморського пароплавства.
Українські машинобудівники виготовили для США унікальний трансформатор на 500 тис. кВт, Фінляндії — комплект устаткуван-ня для атомної електростанції,
Україна бере участь в економічному співробітництві з країна-ми, що розвиваються. У попередні роки, за існування СРСР, цим країнам було надано кредити на пільгових умовах з відшкодуван-ням кредиту протягом 10—12 років. Частка України в цих креди-тах, за попередніми підрахунками, становить майже 18 млрд дол.
Традиційні товари експорту країн, що розвиваються, бавовна, джут, вовна, арахіс, рис, оливкова олія, натуральний каучук, какао-боби, кава, цитрусові, тютюн та ін.
Україна вивозить свої товари до багатьох країн, що розвиваються. У структурі експорту основне місце посідають машини і промислове устаткування. Так, вантажні автомобілі Кременчуцького заводу пос-тавляють до Індії, Латинської Америки, Близького Сходу; помпи із Сумського заводу — до Індії, Пакистану, Сирії. Машини, устаткуван-ня, прилади для африканських, азіатських і латиноамериканських країн виготовляють з урахуванням їх роботи в умовах тропічного клімату.
Підписано угоду про постачання нафти і газу з Ірану в Україну. З цією метою створено українсько-ірансько-азербайджанську ком-панію, яка збудує цілу систему трубопроводів через Росію в Укра-їну. 45 % внеску — України, така сама частка — Ірану, 10 % — Азербайджану. Угода розрахована на 15 років, Україна поставляти-ме до Ірану машини і обладнання для гірничо-добувної та металур-гійної промисловості, братиме участь у реконструкції металургій-них підприємств, доріг і морських портів.
Підписана угода між Україною і Тунісом про співробітництво в галузі іригації, за якою на туніських іригаційних спорудах пра-цюватимуть українські фахівці. Туніс постачатиме Україні фосфо-рити.
Останнім часом право на здійснення зовнішньоекономічних опе-рацій надано окремим підприємствам і організаціям, внаслідок чого підвищилася активність їх у зовнішньоекономічній сфері. Зареє-стровано більш як ЗО тис. учасників зовнішньоекономічних зв'язків.
В економічних зв'язках України із зарубіжними країнами вико-ристовується науково-технічне співробітництво. До нього належить торгівля патентами, ліцензіями, технічним досвідом ("ноу-хау") тощо. Науково-технічне співробітництво сприяє прискоренню темпів еконо-мічного розвитку, втіленню найновіших технічних досягнень, раціо-нальному використанню природних ресурсів, автоматизації і механі-зації технологічних процесів, скороченню строків будівництва сучасних підприємств, підвищенню ефективності капіталовкладень, розширенню сфери міжнародних відносин. Воно здійснюється в кількох формах:
матеріальній, тобто обміном продукцією, насамперед наукоєм-ною, створеною за найновішими технологіями;
нематеріальній — у вигляді креслень, формул, обміну інформа-цією, літературою та ін.;
послуг фахівців і технічного персоналу в галузі менеджменту, маркетингу, контролю за якістю.
Здійснюється науково-технічне кооперування між фірмами у формі консалтингу (технічного консультування і експертизи проектів), лі-зингу (оренди промислового і науково-дослідного устаткування).
У зовнішньоекономічних зв'язках України використовується і така форма економічного співробітництва, як кредити. В сучасних умовах нестабільності економічного розвитку Україна зацікавлена в надходженні іноземних інвестицій в українську економіку. В пер-спективі Україна може надавати цільові кредити у національній валюті зарубіжним державам, підприємствам та іншим спожива-чам під закупівлю вітчизняної машинотехнічної продукції. Таке кре-дитування іноземних споживачів сприятиме зовнішньому конвер-туванню української грошової одиниці.
Створення спільних підприємств — одна з форм економічного співробітництва України із зарубіжними країнами. Ці підприємства діють самостійно, наділені широкими правами для здійснення ек-спортних та імпортних операцій. Спільні підприємства погоджують ціни на спільно вироблену продукцію і укладають відповідні кон-тракти. Їх прибуток розподіляється між учасниками пропорційно вкладу в статутний фонд.
У 1995 р. на території України діяло понад 2,5 тис. спільних підприємств. За участю фірм США створено 120 спільних підпри-ємств, Німеччини — 40, Австрії — 22 та ряду інших країн. Найбіль-ше їх у місті Києві (204) та Одеській області (143).
Різними є профілі спільних підприємств. Так, львівське вироб-ниче об'єднання "Конвеєр" і болгарсько-угорське товариство "Інтрасмаш", а також гомельське виробниче об'єднання "Гідроавтоматика" та завод "Данувія" (Угорщина) уклали договір про прямі зв'язки щодо спільного проектування і виробництва автоматизова-них транспортно-складських систем і засобів гідроавтоматики.
Налагоджуються прямі стосунки Міністерство сільського господарства і продовольства України із зарубіжними фірмами. Заслуго-вує уваги співробітництво з фірмою ВА5Р (ФРН) у галузі впровад-ження інтенсивної технології виробництва сої на основі застосу-вання хімічних препаратів фірми.
Перспективним напрямком розширення зовнішьноекономічних зв'язків, створення спеціальних зон "вільного підприємництва" на території України (в районі Одеси, у Закарпатті та деяких інших місцях). Вільні економічні зони в Україні з часом сприятимуть при-скоренню розвитку її економіки на основі створення умов для за-лучення іноземного капіталу.
Україна має приділяти велику увагу міжнародному туризму — галузі, яка найшвидше дає прибуток. Нині ми приймаємо в себе майже 250 тис. іноземних туристів, що становить лише 0,05 % сві-тової кількості. Проте реально ми вже тепер можемо обслуговува-ти до 5 млн туристів, що може дати майже 1 млрд дол.
Крім того, резервом для надходження валюти до України є плата за