робота

на тему :

«Проблеми справляння та методи вдосконалення ресурсних платежів»

Проблеми справляння та методи вдосконалення ресурсних платежів

Можна сказати продовжуються тенденції загального зниження доходів (виражених у порівнянних цінах) від використання природних ресурсів у 2002-2006 роках (у тому числі від платежів за природні ресурси). Платежі за користування природними ресурсами - є найважливішим компонентом економічного механізму природокористування. Чинним законодавством сформована правова основа для встановлення плати за користування надрами, лісами, водою, землею й іншими видами природних ресурсів на основі рентного чи підходу фіксованих платежів. Платежі, що надходять, (податки) розподіляються між федеральним бюджетом і бюджетом конкретного суб'єкта Федерації в пропорціях, установлених природно-ресурсними законами. Однак прямі надходження у федеральний бюджет від платежів за користування природними ресурсами незначні і складають не більш 5% (без обліку акцизів) від усіх податкових доходів, що надходять, що в дуже обмеженій мері забезпечує відтворення природних ресурсів, що компенсує. Збільшення розмірів платежів за природокористування можливо тільки при зменшенні частки (величини) інших податків, тому що сумарні податки, стягнуті з природокористувачів, як правило, знаходяться на гранично високому рівні.

Уперше плата за природні ресурси була введена урядовою постановою №32 від 7 січня 1988 р. Держкомприроди установив порядок визначення і внесення плати. Потім цей Порядок був затверджений постановою Уряду України від 9 січня 1991 р. №13 для всіх підприємств незалежно від підпорядкованості і форм власності. [11, с. 145-147]

Раніше діюча редакція Закону «Про охорону навколишнього середовища» містила окрему статтю 20 (Платність використання природних ресурсів), що закріплювала:

1. Платність природокористування включає плату за природні ресурси, за забруднення навколишньої природного середовища і за інші види впливу.

2. Плата за природні ресурси (земля, надра, вода, ліс і інша рослинність, тваринний світ, рекреаційні й інші природні ресурси) стягується:

- за право користування природними ресурсами в межах установлених лімітів;

- за понадлімітне і нераціональне використання природних ресурсів;

на відтворення й охорону природних ресурсів.

3. Плата за забруднення навколишньої природного середовища й інші види впливу стягується за:

- викиди, скидання забруднюючих речовин, розміщення відходів і інші види забруднення в межах установлених лімітів;

- викиди, скидання забруднюючих речовин, розміщення відходів і інші види забруднення понад установлені ліміти.

Нині діючий закон «Про охорону навколишнього середовища» не містить окремої статті, присвяченої врегулюванню плати за природокористування, але це не означає, що із сучасних правовідносин виключена платність природокористування. [12, с. 103-105]

Нині діючий закон «Про охорону навколишнього середовища» не містить окремої статті, присвяченої врегулюванню плати за природокористування, але це не означає, що із сучасних правовідносин виключена платність природокористування.

Згідно норм діючого Закону «Про охорону навколишнього середовища» (Платність природокористування), відповідно до якого, плата за природні ресурси (земля, надра, вода, ліс і інша рослинність, тваринний світ, рекреаційні й інші природні ресурси).

І однієї з головних проблем низької прибутковості платежів за природні ресурси є явно занижені ставки плати і високий рівень тіньової діяльності.

Особливо слід зазначити недосконалість системи розподілу доходів від надходжень плати за водяні об'єкти. У порушення діючого водяного законодавства і конституційних норм доходи від плати за водяні об'єкти цілком передаються в бюджети суб'єктів України.

Специфічними особливостями природно-ресурсного потенціалу країни є його розмаїтість, а також масштабність і комплексність вхідних у нього елементів. Одночасно для природних ресурсів України в багатьох випадках характерні, з одного боку, слабка задіяність у господарському використанні, а з іншого боку - складність і високий рівень витрат по їхньому освоєнню.

Україна володіє певним природно-ресурсним потенціалом. Крім того, на території України розташована значна кількість об'єктів загальносвітового і загальнонаціонального надбання, що мають особливе природоохоронне, наукове, культурне, естетичне, рекреаційне й оздоровче значення. Тому ресурсні платежі повинні бути економічно значимими, мати істотну питому вагу в загальній структурі податків. Три групи податкових платежів покликані скласти систему оподатковування в сфері природокористування: податки за право користування природними ресурсами; платежі на відтворення й охорону природних ресурсів; платежі за понадлімітне і нераціональне використання природних ресурсів. Податкова система повинна забезпечувати вилучення економічної ренти на користь усього суспільства. [11, с 147-149]

Перш ніж оцінювати роль природоресурсних платежів у доходах бюджету, визначимо: що таке природні ресурси.

Легального визначення дається у Законі «Про охорону навколишнього середовища», відповідно до якого, природні ресурси компонента природного середовища, природні об'єкти і природно-антропогенні об'єкти, що чи використовуються можуть бути використані при здійсненні господарської й іншої діяльності як джерела енергії, продуктів виробництва і предметів споживання і мають споживчу цінність. При цьому під використанням природних ресурсів, розуміється експлуатація природних ресурсів, залучення їх у господарський оборот, у тому числі усі види впливу на них у процесі господарської й іншої діяльності.

Отже, яка ж роль природоресурсних платежів у доходах бюджету? Проаналізуємо відповідні розділи бюджету України за 2006 рік і проекту бюджету на 2007 рік.

Так у 2006 році надходження в бюджет від платежів за природні ресурси склали не менше 5% від загальної суми бюджетних засобів.

Загальна оцінка впливу природно-ресурсного потенціалу країни на формування дохідної частини бюджету така: Україна володіє значним природно-ресурсним потенціалом. По оцінках українських учених-економістів національне багатство країни в розрахунку на душу населення складає 400 тис. дол. США, з них на потенціал природно-ресурсного комплексу приходиться 160 тис. дол. США чи 40%, що в 10 разів вище відповідного сукупного показника США і Канади. У той же час доходи держави від використання даної частини національного багатства явно недостатні. Недоотриманий рентний доход держави від використання природних