Курсова робота на тему:

«Комплекс соціальної інфраструктури України та регіональні особливості його розвитку »

План:

Вступ.

Призначення комплексу соціальної інфраструктури.

Склад основних галузей комплексу соціальної інфраструктури.

Регіональні особливості розвитку та розміщення комплексу соціальної інфраструктури.

Проблеми та перспективи розвитку комплексу соціальної інфраструктури та шляхи їх вирішення.

Висновок.

Використана література.

Вступ:

Соціальна сфера складається з двох комплексів: соціально-куль-турного і матеріально-побутового. Соціально-культурний комплекс включає галузі, пов'язані з відтворенням головної продуктивної сили суспільства, відновленням її працездатності і зміцненням здоров'я, з формуванням людського капіталу. Для цього комплек-су характерним є переважання безплатних послуг та їх загально-доступність. Галузі цього комплексу є важливим фактором під-вищення продуктивності праці в усіх сферах господарського і культурного життя.

Рівень розвитку соціальної інфраструктури - важлива умова підвищення добробуту людей. Її економічна роль проявляється у розширеному відтворенні населення, в тому числі робочої сили, у підвищенні продуктивності праці, а соціальна – у поліпшенні умов життя і праці всіх соціальних груп, збільшення вільного часу, забезпечення всебічного і гармонійного розвитку членів суспільства.

У зростанні життєвого рівня населення велика роль належить соціальній сфері, яку становлять: житлове і ко-мунальне господарство, пасажирський транспорт і зв'я-зок, система побутового обслуговування населення, освіта, культура і мистецтво, охорона здоров'я, фізич-на культура і спорт. За своїм призначенням всі вони іс-тотно впливають на вирішення основних соціально-еко-номічних завдань. Зокрема, від рівня розвитку медич-ного обслуговування значною мірою залежать показ-ники здоров'я населення, тривалості життя, його при-родного приросту. Завдяки впровадженню найбільш ефективних способів лікування хвороб, широкого комп-лексу санітарно-культурних і профілактичних заходів створюються передумови для істотного скорочення втрат робочого часу через тимчасову непрацездатність.

В основі соціальне орієнтованої ринкової економіки, побудову якої проголошено в Україні, лежить формула територіального і соціального вирівнювання забезпеченості населення соціальними товарами/послугами. На думку деяких економістів, зміст соціального ринкового господарства полягає в тім, що у даному випадку принцип волі ринку поєднується з принципом соціального вирівнювання. Під соціальним вирівнюванням мається на увазі забезпечення такого механізму розподілу національного доходу, який би виключав надмірне збагачення на одному полюсі і незабезпеченість, убогість — на іншому.

Соціальна політика України повинна спиратися на сформовані національні поняття про соціальну захищеність. Кінцевою метою реформування економіки регіонів має стати орієнтація національної
економіки на вирішення соціальних завдань відповідно до задекла-
рованих конституційних гарантій і досягнення високої якості життя
населення. Для цього необхідною умовою є адаптація організацій-
них основ функціонування галузей соціальної сфери до перехідних
умов, а в перспективі - до ринкової економіки.

Склад та призначення комплексу соціальної інфраструктури.

Особливий сектор економіки являє собою соціальний комплекс держави як сукупність галузей виробництва та видів діяльності, що забезпечують безпосередньо потреби головної продуктивної сили – людини, а в регіональному вимірі – всього населення даної території. Соціальний комплекс складається з двох достатньо відмінних між собою секторів господарства – соціально-інфраструктурних галузей та виробництва товарів народного споживання.

Соціальний комплекс характеризується регіонально-орієнтованим типом розвитку, оскільки пов’язаний із забезпеченням потреб людей, місцезнаходження яких об’єктивно прив’язано до певної мережі розселення.

Соціальна інфраструктура – це комплекс закладів, установ, підприємств сфери послуг та сфери господарства, що виконують специфічні суспільні функції, безпосередньо спрямовані на задоволення особистих матеріальних і духовних потреб людей з метою підвищення їх життєвого рівня. Потреби в матеріальних, соціальних і культурних послугах слід розглядати як єдину систему, в якій кожна із складових частин займає певне місце і перебуває в тісній діалектичній єдності з усіма іншими.

Суть інфраструктури становлять ті сторони допоміжної людської діяльності і необхідні для цієї діяльності елементи матеріальної оснащеності суспільства, які забезпечують нормальне функціонування як самих виробничих процесів так і відтворення населення. Деякою мірою поняття «інфраструктура» та поняття «обслуговування» збігаються. Справді, такі види матеріальної оснащеності, як забезпечення інформаційних комунікацій, елементи благоустрою населених пунктів, що підтримують необхідний санітарно-гігієнічний стан і т.д., є одночасно і важливими формами обслуговування [12. ст. 290]

Основними цільовими функціями соціального комплексу є:

Забезпечення життєдіяльності людей, створення умов снування та відтворення робочої сили

Забезпечення цілісності регіональної соціально-економічної системи.

Забезпечення основних демократичних прав та свобод людини (право на життя, житло, освіту, охорону здоров’я, свободу слова, соціальне забезпечення на випадок втрати працездатності).

Забезпечення певного рівня соціально-економічного розвитку регіону.

Забезпечення продуктивної зайнятості.

Підвищення продуктивності громадської праці.

зниження витрат сукупного робочого часу;

забезпечення тривалого періоду працездатності;

формування освіченого й висококваліфікованого кадро-
вого потенціалу розвитку економіки;

створення умов щодо оптимізації міграційних потоків на-
селення;

створення умов збалансованого розвитку сільської та місь-
кої мереж розселення.

В останні кілька десятиліть економічна наука оперувала такою
загальноприйнятою класифікацією галузей соціального комплексу:

матеріально-побутові—торгівля, громадське харчування,
побутове обслуговування, житлово-комунальне господарство;

соціально-культурні — охорона здоров'я, освіта, наука,
культура, туризм, фізична культура і спорт, рекреаційний
комплекс;

Виробництво товарів народного споживання.

[12, ст. 291]

Усі елементи інфраструктури поділяються на три групи:

Соціальна інфраструктура (до якої можна віднести всі види підприємств сфери обслуговування );

Виробнича інфраструктура (система матеріально-технічного постачання і збуту з її базами і складами, промисловий транспорт і деякі інші види комунікацій і т.д.), тобто обслуговування виробництва.

Загальна технічна база, що одночасно обслуговує і соціальні інфраструктуру і виробничу інфраструктуру: всі дороги, системи водопостачання, електропостачання і т. д.

Рівень розвитку соціальної інфраструктури - важлива умова підвищення добробуту людей. Її економічна роль проявляється у розширеному відтворенні населення, в тому числі робочої сили, у підвищенні продуктивності праці, а соціальна – у поліпшенні умов життя і праці всіх соціальних груп, збільшення вільного часу, забезпечення всебічного і гармонійного розвитку членів суспільства.

Звичайно, є певні відмінності між поняттям «соціальна інфраструктура» і «невиробнича сфера». З одного боку, в соціальну