заочних | 217.4 | 201,4 | 132,4 | 119,0 | 298,5 | 294,8 | 301,2 | 360,7

Прийнято, тис. чол. | 264,6 | 241.0 | 183,4 | 166,2 | 181,7 | 174,5 | 221,5 | 264,7

у тому числі на відділення денні | 166,3 | 155,8 | 139,0 | 123,3 | 106,8 | 110,9 | 158,1 | 171,8

вечірні | 20,4 | 13,6 | 2,4 | 1,0 | 19,6 | 12,6 | 1,3 | 1,8

заочні | 77,9 | 71,6 | 42,0 | 41,9 | 55,3 | 51,0 | 62,1 | 91,1

Випущено, тис. чол. | 236,9 | 228,7 | 185,8 | 162,2 | 150,6 | 136,9 | 155,7 | 186,7

у тому числі тих, які навчалися на відділеннях денних | 146,7 | 143,9 | 129,8 | 118,3 | 94.5 | 73,3 | 101,3 | 124,4

вечірніх | 18,5 | 14,3 | 5,9 | 4,0 | 14,3 | 11,7 | 5,0 | 5,0

заочних | 71.1 | 70,5 | 50,1 | 39,9 | 41,8 | 51,9 | 49.4 | 57,3

Крім того, в Україні функціонує 280 вищих навчальних закла-дів III—IV рівнів акредитації, в яких навчається більш ніж 1,1 млн. студентів, з них 732,6 тис. — на денному відділенні, 360,7 тис. — на заочному, 16,7 тис. — на вечірньому.

Серед галузевих груп навчальних закладів України найбільше студентів вчиться у закладах, що готують спеціалістів для промис-ловості та будівництва, освіти, сільського господарства, охорони здоров'я, економіки та права, транспорту та зв'язку.

Педагогічні та медичні освітні заклади розміщені рівномірно по території країни, обласних центрах та містах обласного підпо-рядкування. Профіль підготовки спеціалістів для інших галузей відповідає переважно регіональній спеціалізації господарства України. Найбільше закладів вищої освіти, зокрема НІ—IV рівнів акредитації, сконцентровано у Харкові, Києві, Одесі, Дніпропет-ровську, Львові, Донецьку. У 1997 р. вищими навчальними закла-дами України різних рівнів акредитації було підготовлено майже 4 тис. магістрів, 147 тис. бакалаврів, 173 тис. молодших спеціалістів.

На початок 1997/1998 навчального року у вузах І—II рівнів акредитації працювало 47,2 тис. викладачів, з них 1,4 тис. канди-датів наук; у вузах НІ—IV рівнів акредитації — 71,9 тис. профе-сорсько-викладацького персоналу, з них 6,6 тис. докторів та 36,5 тис. кандидатів наук, 6,6 тис. професорів та 28,2 тис. доцентів.

Культура. Це сукупність закладів, установ, підприємств, ор-ганізацій і органів управління, що здійснюють виробництво, роз-поділ, збереження і організацію споживання товарів і послуг культурного й інформаційного призначення. До цього комплексу входять підприємства, що виробляють товари культурного та ін-формаційного призначення, самі об'єкти культури і мистецтва, установи і організації засобів масової інформації. Широко розга-лужена мережа закладів культури та мистецтва — характерний показник розвитку культури будь-якої держави.

Наймасовішим закладом культури в Україні є бібліотеки, кіль-кість яких у 1997 р. становила більше ніж 21,5 тис. з книжковим фондом 355,7 млн. примірників книжок і журналів. У сільській місцевості діяло понад 16 тис. бібліотек з книжковим фондом 160,9 млн. примірників. Однак кількість бібліотек не дає повної картини про рівень бібліотечного обслуговування на-селення, який залежить перш за все від ступеня розвитку мережі бібліотечних установ і їх територіальної доступності.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 29 травня 1997 р № 256 відбу-лось вдосконалення мережі вищих закладів освіти різних рівнів акредитації шляхом їх лікві-дації та об'єднаності книжкових фондів та їх співвідношення з чисельністю насе-лення. Слід зазначити, що книжки та журнали українською мо-вою становлять 37% фонду масових та універсальних бібліотек, російською — 62%.

ДИНАМІКА РОЗВИТКУ МАСОВИХ ТА УНІВЕРСАЛЬНИХ БІБЛІОТЕК В УКРАЇНІ у 1985—1999 рр.

Роки | Всього | У тому числі

кількість бібліотек | в них книжок і журналів, млн. прим. | у міських поселеннях | у сільських поселеннях

кількість бібліотек | в них книжок і журналів, млн. прим | кількість бібліотек | в них книжок і журналів, млн. прим.

1985 | 25978 | 418,4 | 7007 | 228.1 | 18971 | 191,3

1990 | 25644 | 418,9 | 6983 | 230,8 | 18661 | 188,1

1995 | 23816 | 369,9 | 5802 | 201.5 | 18014 | 168,4

1997 | 21504 | 355,7 | 5373 | 194,8 | 16131 | 160,9

Статистичний щорічник України за 1997 р. — К.: Українська енциклопедія, 1998. — С. 453.

Забезпечення населення бібліотеками у міській і сільській міс-цевостях не однакове. Рівень забезпечення міського населення бібліотечними установами є нижчим, ніж сільського, що поясню-ється особливостями розселення. Одночасно кожна міська бібліо-тека обслуговує більшу чисельність населення (читачів). Рівень задоволення попиту читачів значною мірою залежить від концент-рації у бібліотеках книжок та співвідношення суспільно-політич-ної, технічної, сільськогосподарської, художньої, дитячої та інших видів літератури. Більш різноманітну літературу мають, як прави-ло, бібліотеки із значним книжковим фондом (понад 10 тис. при-мірників). Активність населення у користуванні послугами бібліо-тек характеризується часткою читачів у загальній чисельності населення та числом книговидачі у розрахунку на одного жителя.

[8, ст. 265-267]

Своєрідними центрами культурного відпочинку населення є клубні установи, яких на кінець 1997 р. налічувалось понад 21 тис, у тому числі у сільській місцевості — понад 18 тис. Клубні уста-нови розміщені згідно з адміністративним поділом території, а також за виробничим принципом — при заводах, фабриках, навчальних закладах, санаторіях. Однак клубні установи відсутні майже у кожному другому селі. Зрозуміло, діяльність клубних установ залежить не стільки від їх наявної місткості, скільки від кількості та якості заходів, які там проводяться.

Кінообслуговування в Україні представлено 10,8