Виробництво найважливіших видів промислової продукції маши-нобудівним комплексом у 1985—1995 рр. в натуральному вираженні

ПРОДУКЦІЯ | роки

1985 | 1988 | 1989 | 1990 | 1992 | 1994 | 1995

Генератори до турбін,млн кВт | 2,0 | 2,1 | 2,4 | 1,9 | 0,4 | 0,4 | 0,4

Електродвигуни змінного струму, млн кВт | 10,4 | 11,3 | 11,6 | 11,4 | 5,4 | 2,7 | 2,8

Силові трансформатори.млн кВт | 76,9 | 83,4 | 81,5 | 68,9 | 41,3 | 23,1 | 21,1

Металорізальні верстати,тис. шт | 31,1 | 29,1 | 32,2 | 37,0 | 33,9 | 9,2 | 6,0

Ковальско-пресові машини,тис.шт | 9,9 | 10,2 | 10,7 | 10,9 | 7,9 | 2,5 | 1,4

Трактори,тис.шт | 135, | 130,7 | 115,9 | 106,2 | 71,2 | 16,0 | 10,4

Екскаватори,тис.шт | 10,0 | 11,5 | 10,6 | 11,2 | 7,1 | 2,9 | 2,3

На машинобудівний комплекс України припадає понад 40 % усього промислово-виробничого потенціалу індустріального вироб-ництва; частка продукції комплексу в загальному обсязі продукції промисловості становить 29 %. Машинобудівний комплекс нале-жить до трудомістких галузей промисловості, про що свідчать спів-відношення зайнятих у ньому та обсяг вироблюваної продукції. Водночас машинобудування належить до металомістких галузей. На 1 т готової продукції воно витрачає 1,3—1,5 т металу, а в цілому машинобудівний комплекс споживає третину прокату, 40% чавун-ного і понад 65 % стального литва, що їх випускає металургійна промисловість України.

Галузева структура й асортимент продукції машинобудування зумовлюють особливості розміщення його виробництва. Особливо великий вплив на розміщення окремих галузей і підгалузей маши-нобудування мають технологічні процеси, форми організації ви-робництва. Проте машинобудування насамперед належить до галу-зей "вільного розміщення", оскільки на нього манше, ніж на інші галузі, впливають природні умови й ресурси. У зв'язку з цим на розміщення підприємств машинобудування визначальний вплив мають економічні фактори. Серед останніх найголовнішими є тру-дові ресурси і споживач. Так, ряд галузей машинобудування від-значається високим рівнем трудомісткості виробів, що потребує високого рівня кваліфікації зайнятих. До таких галузей передусім належать електротехнічна, електронна й підшипникова, виробни-цтво енергетичного устаткування .

Важке машинобудування об'єднує виробництво металургійно-го, гірничо-шахтового, підйомно-транспортного та енергетичного устаткування. Для нього характерні низька трудомісткість, висока металомісткість, низька транспортабельність продукції. Як прави-ло, у важкому машинобудуванні більше підприємств повного цик-лу (заготовка, обробка, складання), які випускають продукцію не-великими серіями і навіть індивідуального призначення.

Виробництво металургійного устаткування майже повністю (95,5 %) зосереджене в Донецькому і Придніпровському економіч-них районах.

Найбільшим підприємством такого типу в Україні є Ново-Кра-маторський машинобудівний завод, який випускає ковальсько-пре-сове, металургійне устаткування, слябінги, прокатні листові стани неперервної дії, спеціальні великі важкі металорізальні верстати для металургійної промисловості. Реконструйований Старо-Крама-торський завод виробляє в основному устаткування для металур-гійної промисловості.

Машинобудування України виникло ще в середині XIX ст. Наявність металу, вигідне транспортно-географічне розташуван-ня, зокрема вихід до узбережжя Чорного та Азовського морів, висока концентрація сільськогосподарського виробництва сприя-ли розвитку тут важкого, транспортного і сільськогосподарського машинобудування.

В минулому машинобудування стало провідною галуззю в структурі промислового комплексу України. В 1990 р. його част-ка становила 30% всього промислового виробництва. Важливе місце в ньому зайняли галузі ВПК, які виготовляли 40% вартості продукції машинобудування України і приблизно стільки ж від-сотків вартості продукції ВПК колишнього СРСР. Вищеназвані передумови для розвитку машинобудування визначили місце Украї-ни в загальносоюзному поділі праці. Зокрема, Україна в 1990 р. забезпечувала в структурі виробництва колишнього СРСР: 45% металургійного устаткування, 97% — магістральних тепловозів, майже 50% вантажних вагонів і цистерн, 26% продукції сільсько-господарського машинобудування (в тому числі 100% буряко-збиральних і 100% кукурудзозбиральних комбайнів), 23% трак-торів, 50% землеобробних машин і сівалок.

Сучасні галузева структура і розміщення машинобудування України сформувались за останні десятиліття. Структура цивіль-них галузей машинобудування України наведена в табл.

СТРУКТУРА ЦИВІЛЬНИХ ГАЛУЗЕЙ МАШИНОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ у 1997 p., %*

Галузі машинобудування |

Питома вага в то-варній продукції, % | Питома вага зайнятих, %

Сільськогосподарське машинобудування і тракторобудування | 6,5 |

7,0

Приладобудування | 4,2 | 6,5

Електротехнічне машинобудування | 9,4 | 8,3

Автомобілебудування | 4,0 | 4,1

Хімічне і нафтохімічне | 6,5 | 4,9

Верстатобудування та інструментальне маши-нобудування | 2,5 | 3,4

Машинобудування для легкої та харчової про-мисловості, виробництво побутових машин | 3,7 |

3,5

Будівельно-дорожне та комунальне маши-нобудування | 1,7 |

1,8

Гірничо-шахтне і гірничо-рудне машино-будування | 5,0 |

3,1

' За даними Держкомстату України.

Машинобудування України представлено практично усіма га-лузями (крім годинникової), але далеко не всіма підгалузями. В умовах територіального поділу праці колишнього СРСР Україна не виробляла деяких машин, зокрема: магістральних електрово-зів, електропотягів для приміських ліній і метрополітену, паса-жирських вагонів, зернозбиральних і картоплезбиральних ком-байнів і деяких інших машин. Недостатньо вироблялось вантаж-них та легкових автомобілів, товарів народного споживання . Названі машини Україна отримувала з інших колишніх союзних республік. Монопольне виробництво та відсутність конкуренції в галузях цивільного машинобудування колишнього СРСР не сприяли якості його продукції. Зараз, коли Україна є незалежною і суверенною державою і має великий власний ри-нок, а також метал, науково-дослідну базу і кваліфіковані кад-ри, вона повинна створити власне виробництво названих ма-шин. Висока якість продукції ВПК підкреслює значні можли-вості