Висновок:

Розглядаючи питання своєї курсової: “Структура та зв’язки машинобудівного комплексу України”, висвітливши основні проблеми, я виділив, що машинобудування, як важлива галузь промисловості, має велике значення в народному господарському комплексі. А рівень його розвитку є одним з основних показників економічного і промислового розвитку України.

Зараз, коли Україна є незалежною і суверенною державою, має власний ринок, вона має досить сприятливі умови для розвитку основних галузей машинобудування: транспортне і сільськогосподарське машинобудування, виробництво промислового технологічного та будівельного обладнання.

У переважній більшості розвинутих країн провідне місце в структурі транспортного машинобудування займає автомобілебудування. Автомобілебудування - це відносно молода галузь машинобудування України, яка виникла в 50-60-ті роки. Україна має досить сприятливі передумови для його розвитку: достатнє виробництво металу, розвинута хімічна промисловість, науково-дослідна база. Але слід відзначити, що розвиток автомобілебудування в Україні не задовольняє потреби держави у власній продукції, а рівень його розвитку значно відстає від розвинутих країн світу. Автомобілебудування України потребує іноземних інвестицій і використання передових технологій у виробництві автомобілів.

Слід зазначити, що в Україні добре розвинуте виробництво обладнання для різних галузей народного господарства, зокрема: виробництво приладів, інструментів і механізмів, електронне та радіотехнічне машинобудування. Зазначимо, що найбільшими центрами електронної та радіотехнічної промисловості Київ, Харків, Одеса, Львів; радіо електротехніки – Львів, Суми.

Виробництво приладів та інструментів має експоутворююче значення.

У перспективі машинобудування повинно зайняти більш вагоме місце як у структурі промисловості, так і у формуванні експорту України. Необхідно удосконалювати галузеву структуру, розширювати асортимент його продукції за рахунок підвищення питомої ваги галузей, що виробляють товари народного господарства.

Енергетичне машинобудування як одна з важливих галузей машинобудування у цілому є матеріальною основою енергетичного забезпечення економіки. Великі можливості розвитку енергетичного машинобудування приховані у вдосконаленні територіальної організації цієї галузі, кращій розміщуваності її підприємств.

Розміщуючи об’єкти промисловості, виходять із різних міркувань і критеріїв ефективності запропонованих варіантів. Кожна галузь має свою специфіку розміщення, тому головним завданням, коли обґрунтовується розміщення промислових об’єктів, є пошук варіантів з найменшими виробничими витратами на будівництво, сировину, матеріали, а також на забезпечення підприємства робочою силою, всіма комунікаціями і транспортом.

Фактори розміщення промислового виробництва поділяють на декілька груп: природні — кількостні запаси і якісний склад природних ресурсів, умови їх експлуатації і використання; кліматичні, гідрологічні, орографічні умови та ін.; екологічні; технічні — досягнутий і можливий рівень техніки і технології; соціально-демографічний — забезпеченість промисловими трудовими ресурсами, стан виробничої і соціальної інфраструктури; економічні — економіко-географічне і транспортне положення, вартість капітальних вкладів, строки будівництва, ефективність будівництва, призначення і якість продукції, виробничо-територіальні зв’язки та ін.

Визначальну роль при розміщенні конкретних машинобудів-них підприємств відіграють сировинний, споживчий і трудоресурсний чинники.

Зокрема, сировинний фактор є одним з провідних, оскільки виробництво усіх видів машинобудування тісно пов'язане з використанням металу. На 1 т готової продукції витрачається до 1,5т основних матеріалів і сировини. В загальних витратах на виробництво машин сировина і основні матеріали становлять до 50%, а іноді і більше. Але далеко не всі галузі машинобудування орієнтуються на сировину. Це пояснюється тим, що:*

джерела сировини часто не збігаються з розміщенням ма-шинобудівних підприємств;*

в багатьох випадках транспортування сировини обходиться дешевше, ніж транспортування готового металу.

В цілому сировинний чинник визначальний вплив чинить на розміщення найбільш металомістких галузей, зокрема виробни-цтва вантажних вагонів і цистерн, тепловозів, тракторів, продук-ції важкого машинобудування.

Вагомий вплив на розміщення підприємств, що виробляють великогабаритні, об'ємні, часто з великою вагою машини, справ-ляє споживчий чинник. Це виробництво сільськогосподарських машин, устаткування для легкої, харчової, хімічної промисловос-ті, а також металургійного комплексу, нафто-, газовидобувної та вугільної промисловості. Виключно на споживача орієнтуються морське і річкове суднобудування, яке розміщується у морських та річкових портах.

Більшість галузей машинобудування вирізняється високою тру-домісткістю, високим рівнем кваліфікації робітників та інженер-но-технічних працівників. Складність виробництва машин вима-гає не лише великих трудових витрат, а й розміщення машинобу-дівних заводів поблизу або безпосередньо в центрах зосеред-ження науково-дослідних і конструкторських баз. Таким чином розміщуються галузі точного наукомісткого машинобудування, зокрема верстато- і приладобудування, електронного, електротех-нічного та деяких інших підгалузей.

Вплив названих чинників необхідно розглядати у їх сукупнос-ті, тому що деякі галузі машинобудування одночасно орієнтую-ться і на сировину, і на споживача, і на трудові ресурси. Це пов'язане з тим, що виробництво сучасних машин вимагає не лише наявності металу, а й високої кваліфікації працюючих та наявності платоспроможного споживача. Розвинута транспортна система регіону є передумовою спеціалізації і кооперування ма-шинобудівних підприємств.

Використана література:

Гілецький Й.Р. Географія України. Львів: ВНТЛ, 2001р.

Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В.. Вступ до економічної та соціальної географії. – К.: Либідь, 1996р.

Розміщення продуктивних сил України: Навч. посібник для самостійного вивчення дисципліни / за ред.. Дорогунцова С.І.. – К.: КНЕУ, 200р.

Заставний Ф,Д,. Географія України. – Львів.: Світ, 1994р.

Іщук С.І.. Розміщення продуктивний сил і територіальна організація виробництва. – К.: «Юридична книга», 2002р.

Розміщення продуктивний сил: Навч. посібник / за ред. Качана Є.П., К.: «Юридична книга», 2002р.

Розміщення продуктивний сил: Навч. Посібник / за ред. Ковалевського В.В., К.: «Знання», 1998р.

Соціально-економічна географія зарубіжних країн / за ред.. Кузика , К.: «Знання», 2003р.

Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В.. Географія, К.: «Знання», 1998р.

Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії., К.: «Вища школа», 1996р.

Стеченко Д.М. Розміщення продуктивний сил і регіоналістика – К. «Вікар», 2002р.

Шишеренко П.Г., Масляк П.О. Географія (для вступників). К.: «Знання», 2002р.