Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Міжнародна торгівля і торговельна політика

Суть і значення міжнародної торгівлі

Ключові поняття

Теорії та концепції: порівняльних переваг, абсолютних пе-реваг, відносних переваг, відносної забезпеченості чинниками ви-робництва, парадокс Леонтьева; переваги споживачів (попит); умови торгівлі; мотивація фірми; специфічні риси міжнародної торгівлі: наявність різних валют, державне втручання і контроль, відмінності в здатності до переміщення чинників виробництва між країнами і всередині країни, багаторівнева структура сучасної світової торгівлі, глобальний характер конкурентної боротьби і множинність цін, наявність двох взаємопов'язаних видів торго-вельних операцій; значення міжнародної торгівлі; залежність від міжнародної торгівлі.

Економічна основа міжнародної торгівлі. Теорії міжнародної торгівлі

Спеціалізація та

порівняльні переваги

(пропозиція)

У теорії міжнародної торгівлі центральними є проблеми: 1) чо-му існує торгівля, якими є її еко-номічні основи? 2) наскільки

вигідна торгівля для кожної з країн-учасниць? 3) що обрати для економічного зростання: свободу торгівлі чи протекціонізм?

Пояснення першопричин, що породжують міжнародну торгівлю, ґрунтується на законі порівняльних (вартісних) пере-ваг. Суть його Полягає в тому, що кожна країна має порівняльні переваги у виробництві якого-небудь товару (тобто виготовляє його з меншими витратами) і отримує виграш, спеціалізуючись на його виробництві і обмінюючи на товари, які вона сама неспро-можна ефективно виготовляти. "Якщо яка-небудь чужа країна може постачати нас яким-небудь товаром за дешевшоюціною, ніж ми самі у змозі виготовляти його, набагато краще закуповувати

його в неї на певну частину продукту нашої власної промислової праці, що докладається в тій галузі, в якій ми володіємо деякою перевагою" [цит. за: 57, с.26].

В теорії міжнародної торгівлі докладно розглянемо різні ас-пекти порівняльних переваг та їх роль у міжнародному поділі праці та спеціалізації виробництва.

Класична теорія торгівлі

А. Сміт перший, доводячи вигідність для країни вільної торгівлі, розробив теорію абсолютних переваг.

Згідно з цією теорією країни, що володіють природними перева-гами (пов'язаними з кліматичними умовами і природними ре-сурсами) та придбаними перевагами (пов'язаними з розвитком технології та високою кваліфікацією працівників) у вироб-ництві тих чи інших товарів, можуть виготовляти їх ефектив-ніше, ніж інші. Якщо торгівля не буде обмежена, — стверджував А. Сміт, — то кожна країна спеціалізуватиметься на виробництві тих товарів і послуг, в якому вона має абсолютну перевагу. Обмін між країнами надлишками спеціалізованої продукції є вигідним для кожної країни, оскільки даї змогу: 1) реалізувати надлишки конкурентоспроможного виробництва і 2) придбати на отриманий дохід більшу кількість імпортного товару, ніж во-на сама могла б виготовити.

Д. Рікардо розвинув доводи А. Сміта на користь вільної торгівлі і розширив зону порівняльних переваг для вигідної міжнародної торгівлі, ввівши принцип відносної переваги [цит. за 57, с.27]. Теорія відносної переваги у витратах стверджує, що міжнародна торгівля вигідна для будь-якої країни і для тієї, котра ні в чому не має переваг, і для тієї, котра має переваги абсолютно для всіх товарів. У кожній країні (без урахування абсолютних пе-реваг) завжди знайдеться товар, виробництво якого більш ефек-тивне (щодо співвідношення витрат), ніж виробництво решти то-варів. Країна отримає більший виграш, якщо сконцентрує свої ре-сурси на більш ефективних виробництвах. Країні невигідно роз-вивати навіть ті галузі, де витрати виробництва нижчі, ніж в інших країнах, але різниця у витратах менша, ніж на виробництво продукції продуктивнішої галузі в даній країні. Товар, для якого відносна вигода є найбільшою, і повинен експортуватись.

Проілюструємо ці вигоди на числовому прикладі.

Візьмемо такі країни, як Англія і Португалія, і припустимо, що вони торгують одна з одною. Оскільки дві економіки не взаємодіють, то можна очікувати, що ціни на одні й ті ж товари в Англії і Португалії будуть різними. Цю різницю в цінах Д. Рікар-до пояснював різною продуктивністю праці в цих країнах. Крім того, наслідком різної продуктивності праці була також і різниця в доходах, бо трудові витрати повинні компенсовуватись, виходя-чи з їх продуктивності.

Припустимо, що кожна країна може вибирати, куди направ-ляти свої трудові ресурси: на виробництво пива, зерна або яки-хось поєднань цих товарів. Час, необхідний для їх виробництва, і час, який є в наявності, показано в табл. 1.

Таблиця 1

Показники | Англія | Португалія

Час, необхідний для виробництва 1 галона пива (год) | б | 7,5

Час, необхідний для виробництва 1 фунта зерна (год) | 4 | 10

Час, що є в наявності (год) | 36 | 60

Зауважимо, що Португалія менш ефективна у виробництві як пива, так і зерна. Ця нижча продуктивність і впливає на те, що португальці бідніші за британців: англійський робітник може за-робити 1 галон за 6 годин, а португальський — за 7,5 годин. Вис-ловлюючись економічною мовою, Англія має абсолютну перевагу у виробництві обох товарів. Відносні ціни на товари в обох країнах можна легко підрахувати. Витрати на виробництво 1 гало-на пива в Англії у 1,5 разу вищі ніж витрати на виробництво 1 фунта зерна. Отже, 1 фунт зерна коштуватиме 0,66 галона пива. Так само в Португалії відносна ціна фунта зерна — 1,33 галона пи-ва. Виробничі можливості і доходи кожної країни відображені на мал. 1.

Англія може задіяти всі свої трудові ресурси на виробництві пива і спожити потім 6 галонів пива, але залишитись без зерна (точка А). Навпаки, всю працю можна спрямувати на вироб-ництві 9 фунтів зерна (точка В). Англія може також виробити і

спожити будь-яке поєднання пива і зерна, що знаходиться на лінії. Припустимо, що таке поєднання вибрано: сукупне вироб-ництво і споживання становить 4 галони пива і 3 фунти зерна


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12