Опціони як вид хеджування привабливіші, ніж форвардні і ф'ючерсні контракти, але вони мають високу ціну виконання. По-купець опціону повинен платити високу надбавку до них, яка фіксується в опціонному контракті.

Візьмемо, наприклад, опціон на купівлю через 3 місяці 31 250 ф. за ціною 1,90 дол. за 1 фунт. Три місяці — це строк погашен-ня опціону. Його власник має право придбати протягом (або після закінчення) цього строку 31 250 фунтів за ціною 1,90 дол. за фунт, яка називається ціною виконання опціону.

Внутрішня вартість опціону визначається як різниця між тією величиною, яку довелось би заплатити за валюту (ринковий обмінний курс) без опціону, і тією, яку потрібно заплатити при використанні опціону (ціна виконання опціону). Якщо ринковий курс фунта в даний час дорівнює 2 дол., то внутрішня вартість опціону (2,00 - 1,90) = 0,10 дол. за фунт, тобто 3125 дол. (31 250 х 0,10). Внутрішня вартість опціону не може бути від'ємною,

256

оскільки виконання опціону необов'язкове. Якщо ринковий курс англійського фунта знизився нижче 1,90 дол., то внутрішня вартість опціону стане нульовою.

Премія опціону — це різниця між ринковою ціною опціону і його внутрішньою вартістю. Так, якщо опціон продається за 0,15 долара за фунт, надбавка становитиме 0,05 дол. за фунт (0,15 — 0,10), тобто 1562,5 дол. (0,05-31250).

За всіх значень курсу "спот" ринкова ціна опціону переви-щує його внутрішню вартість.

Інвестори згодні платити надбавки, оскільки існує імовірність отримання великих прибутків, якщо валютні курси підвищаться, а можливі втрати у випадку зниження курсу обме-жені початковими витратами.

Надбавка є максимальною, коли обмінний курс дорівнює ціні виконання. Вона залежить також від строку виконання опціону і від ступеня стабільності валюти опціонного контракту.

Опціон принесе прибуток власнику в таких випадках:*

для опціону "колл", коли ціна використання опціону ниж-ча від ціни "спот";*

для опціону "пут", коли ціна використання опціону вища від валютного курсу "спот" у валюті проведення операції.

9.3.6. Спекулятивні валютні операції

Строкові валютні угоди використовуються в спекулятивних цілях. Валютного спекулянта не цікавить реальність валютних курсів і наслідки, до яких можуть призвести спекулятивні операції. Для нього валюта — такий самий біржовий товар, як акції, сирови-на тощо. Спекулянта цікавить можливість отримання прибутку внаслідок зміни в короткочасній перспективі валютного курсу.

Спекулянти валют впливають на стан валютного ринку цілеспрямовано, купуючи або продаючи валюту, щоб добитися зниження валютного курсу або його підвищення. Граючи на підвищення або зниження курсу валют, вони можуть отримати прибуток або зазнати збитків. Валютна спекуляція досягає інколи таких масштабів, що їй безсилі протистояти валютні інтервенції центральних банків, хоча вони можуть здійснюватись на декілька мільярдів доларів на день.

Спекуляція на форвардному валютному ринку ґрунтується на припущенні про підвищення валютних курсів "спот" у майбут-ньому в порівнянні з форвардним курсом. Щоб уникнути ризику помилки відносно майбутнього курсу "спот", професійний спеку-лянт валютою вкладає тисячі форвардних валютних угод, і, якщо передбачення про загальний характер змін валютних курсів справдяться, його операції виявляться прибутковими.

Зі спекулятивною метою використовується і валютний арбітраж, тобто купівля валюти за нижчою ціною і продаж за вищою. Використовується арбітраж, який ґрунтується як на незбігу строків купівлі і продажу валюти (часовий), так і на тери-торіальній різниці валютних курсів (територіальний).

Однак прибутки за цими операціями дуже малі, а тому лише великі фінансові інститути можуть займатися ними в значних розмірах.

Використовуються для спекуляції і валютні опціони. Спеку-лянт-покупець має можливість або використати опціон, або дозво-лити строкові по ньому сплинути. Він використовує опціон, коли це йому вигідно, тобто коли ціна використання опціону буде вигідніша ринкової. При підвищенні валютного курсу "спот" спекулянт-влас-ник опціону "кол" зможе отримувати дедалі більший і прибуток. При зниженні валютного курсу "спот" даної валюти власник опціону може використати його до закінчення його строку. В цьому випадку збитки обмежуються величиною втраченої надбавки.

Спекулянт-власник опціону "пут" прагне продати валюту за ціною виконання опціону в той момент, коли вона буде вищою ринкової.

У спекулятивних операціях беруть участь банки, фірми, ТНК. Спекулятивні операції, спрямовані на зниження або підви-щення курсу валют, часто досягають десятків мільярдів доларів протягом кількох днів.

Валютна спекуляція значно посилилась в умовах плаваю-чих валютних курсів, оскільки їх коливання зросли.

Валютна спекуляція негативно впливає на грошово-кредит-ну сферу та економіку в цілому.

Аналогічно з валютною спекуляцією діє прискорення або затримка платежів у певній валюті ("лідз енд легз") з метою отри-мання прибутку.

Маніпулювання строками міжнародних розрахунків здійснюється в очікуванні різкої зміни валютного курсу, відсотко-вих ставок та інших обставин. Наприклад, імпортери, побоюю-чись зниження курсу національної валюти, прагнуть прискорюва-ти платежі або купувати на строк іноземну валюту, оскільки вони програють при підвищенні курсу останньої. Експортери, навпаки, затримують одержання або переказ одержаної іноземної валюти і не здійснюють продажу на строк майбутніх надходжень.

Операції "лідз енд легз" широко використовуються ТНК і ТНБ при розрахунках між їх філіями і відділеннями в різних країнах.

9.3.7. Валютні ризики

Всі учасники міжнародного валютного ринку піддаються валютним ризикам, тобто небезпеці втрат при здійсненні тих чи інших операцій. Валютні ризики пов'язані з інфляцією і коливан-ням валютних курсів. Якби обмінні курси були фіксованими, то не існувало б валютних ризиків. Об'єктивною основою валютного ризику є те, що в довгостроковому плані валютні курси залежать від економічного становища різних країн, а в короткостроковому — від рішень державних органів з економічних питань, спекуля-тивних операцій, чуток і очікувань, політичних подій