Міжнародна торговельна практика на основі уніфікації і стандартизації загальних умов різних видів договорів, що уклада-ються інженерними фірмами, виробила численні варіанти типо-вих контрактів на виконання інжинірингових послуг, які стали досить широко використовуватися при здійсненні таких опе-рацій. Ці типові контракти розробляються національними асоціаціями, що поєднують інженерні фірми окремих країн, міжнародними асоціаціями інженерних фірм, Європейською еко-номічною комісією ООН, а також окремими великими фірмами.

Серед типових контрактів на надання інженерно-консуль-таційних послуг найчастіше використовують "Посібник зі скла-дання міжнародних договорів на консультативний інжиніринг, включаючи пов'язані з цим аспекти технічного сприяння", роз-роблений Комітетом з розвитку торгівлі ЄЕК ООН, "Міжна-родний зразок форми договору між замовником та інженером-консультантом" і "Міжнародні загальні умови договору між за-мовником і інженером-консультантом", розроблені Міжнарод-ною федерацією інженерів-консультантів (МФІК).

Міжнародний договір на консультативний інжиніринг включає такі основні умови: сторони, преамбула, предмет і сфера дії договору, терміни початку і закінчення надання консуль-таційних послуг, передача прав і обов'язків консультанта, зо-бов'язання консультанта, зобов'язання замовника, невиконання договірних зобов'язань сторонами, звільнення від відповідаль-ності за наслідки невиконання договірних зобов'язань (форс-ма-жорна обставина), методи розрахунку винагороди консультанта, оподатковування, збори і мита, інтелектуальна власність і запа-тентована інформація, вступ договору в силу, припинення дії до-говору, застосовувані технічні стандарти, застосовуваний закон і пов'язані з ним питання.

Згідно з «Посібником зі складання міжнародних договорів на консультативний інжиніринг», до переліку консультаційних послуг входять:*

проведення попередніх техніко-економічних обґрунту-вань і досліджень, пов'язаних із загальним проектуванням;*

планування і підготовка креслень і кошторисів витрат;*

основне планування і складання програм фінансування;*

підготовка попередніх ескізів;*

підготовка проектної документації, креслень і спе-цифікацій;*

призначення торгів;*

оцінка пропозицій відносно устаткування;*

консультування замовника відносно всіх заявок на підряди, офферентів, цін і оцінок для здійснення відповідних робіт, контроль за монтажем устаткування і його підключенням;*

забезпечення провідних вказівок та інструкцій для підряд-чика, повідомлення про помилки і недогляд в інструкціях замовника;*

набір персоналу залежно від того, чи буде консультант ви-конувати свої завдання самостійно або разом зі своїми співробітниками, чи ж він зможе доручити виконання цих завдань іншим особам або фірмам;*

забезпечення можливостей обговорення проблем, що ви-никають;*

координація діяльності інших учасників проекту;*

технічне сприяння (в тій мірі, в якій воно включає послу-ги в рамках консультативного інжинірингу);*

передача замовникові по завершенні проекту звітів про виконану роботу.

На стадії будівництва консультант може виконувати обов'язки, пов'язані з контролем за виконанням договору і його регулюванням, наприклад, він може віддавати різні розпоряджен-ня, дозволяти платежі, а також видавати свідоцтва про завершен-ня робіт. У тих випадках, коли консультант займається інспекту-ванням проекту і контролем за його здійсненням, важливо перед-бачити в договорі процедури інформування консультантом за-мовника й одержання від нього інструкцій і дозволів.

Сторони іноді домовляються про те, що консультант виділить одного чи кількох представників, які постійно займати-муться проектом і робитимуть додаткові послуги, такі як прове-дення техніко-економічних обґрунтувань та інших спеціальних досліджень, проектування майбутніх установок, систем і устатку-вання, постачання яких не передбачаються в рамках проекту, тощо. Якщо такі додаткові послуги передбачені в договорі на про-хання замовника, то консультанту за них виплачується додаткова компенсація.

У договорах на консультативний інжиніринг міститься за-стереження щодо процедури передачі документів замовнику.

При здійсненні технічних послуг використовуються два ви-ди технічного сприяння: технічне сприяння у зв'язку з підготов-кою конкретних проектів і технічне сприяння у зв'язку з навчан-ням у школах, коледжах, інших навчальних закладах або за місцем роботи.

Основна мета технічного сприяння стосовно конкретних проектів часто полягає у підготовці персоналу замовника. Міжна-родна практика показує, що технічне сприяння з проектів зво-диться до професійної підготовки в ході розробки, здійснення й експлуатації об'єкта. При наданні технічного сприяння з проектів консультанти вживають заходів, пов'язаних з професійною підго-товкою майстрів і/чи інженерів і набором провідних спеціалістів. Для цього в договорі робиться застереження щодо умов такого сприяння: масштаби послуг, місце надання допомоги (на будівельному об'єкті чи в іншому місці); тривалість надання цієї допомоги; кількість і кваліфікація тих, кого навчають, та інструк-торів; умови навчання у зв'язку з роботою підприємства, на якому проводяться навчання; вживання заходів щодо уникнення розго-лошення конфіденційної інформації; умови праці, житлові умови, умови переїзду і страхування відповідного персоналу; винагорода інструкторів; робочі мови; відповідальність; арбітраж та інші пов'язані з цим питання.

Умови надання

інжинірингових

послуг

У міжнародному типовому договорі особлива увага приділяється фінансовим умовам надання інжинірингових послуг: методам розрахунку винагороди консуль-танта, винагороді субконсультантів, валюті, місцю платежу, опо-датковуванню [20].

Методи розрахунку винагороди консультанта. Оплата по-слуг консультанта містить у собі покриття різних витрат (зарпла-та технічного персоналу, витрати, пов'язані з адміністративним і канцелярським персоналом, додаткові виплати, устаткування, предмети постачання, конторські приміщення, податки, інші за-гальні витрати) і відповідний чистий дохід консультанта. Витра-ти, пов'язані з інжинірингом, вказуються в додатку до договору.

Сторони можуть на більш пізній стадії внести зміни в положення, що стосуються витрат. Витрати обчислюються на основі одного або двох чи декількох методів з відповідними змінами в окремих випадках (причому можуть бути й інші методи): час; вартість ро-бочої сили, помноженої на накладні витрати, плюс прямі вит-рати; одноразова (паушальна) сума; відсоткова частка від вар-тості будівництва об'єкта; вартість плюс відсоткова винагорода або вартість плюс фіксована винагорода; попередній гонорар.

Час. В основі цього методу лежить час, потрібний консуль-тантові на надання послуг замовнику плюс покриття прямих вит-рат.