готового прокату. Обсяги експорту труб в останні роки стабілізувались на рівні 870 тис. т, але спостерігається тенденція зменшення цін на них - з 400$ США у 1993 р. до 340$ США у 1998 р. На протязі останніх п'яти років спостеріга-ється слабка тенденція до зменшення експорту феросплавів та підвищення експорту залізорудної сировини при майже стабільних цінах на них. Взагалі більшість видів експортної продукції українських підприємств реалізується по цінах дещо нижчих (на 10-20%) за світові. Причин тут декілька, але основними є нижча за світову якість продукції, незадовільна упаковка, залучення до реалізації продукції зана-дто великої кількості грейдерів, використання давальницьких схем та значних обсягів бартерних операцій при внутрішніх розрахунках.
Теперішній стан металургійного комплексу України характеризуєть-ся технологічним відставанням у порівнянні з роз-винутими країнами Європи та світу. Структура металопродукції недосконала, низька частка металу, тонкого листа, жесті, прокату з покриттям, гнутих профілів. Чорна металургія України відстає від світового рівня з багатьох причин, найважливішою серед яких було рішення центральних органів Радянського Союзу двадцятирічної давності, за якими були переадресовані інвестиції на розвиток лише східних і центральних підприємств Росії, що призвело до технічного та соціального відставання металургії Донбасу, Придніпров’я та Приазов’я, тому галузь потребує про-ведення модернізації та технічної перебудови ви-робництва, поліпшення структури металопродукції. Знос основних виробничих фондів складає по металургійним підприємствам 56,4%, коксохіміч-ним - 57,6%, гірничорудним - 58,2%, трубним -57,2%. На обладнанні з терміном служби вище нормативного виробляється 50% усієї металопро-дукції. Різко зросли питомі витрати енергоресур-сів на виробництво металопродукції. Рівень енер-гетичних витрат на виробництво кінцевої продукції на підприємствах гірничо-металургійного комплексу у 1,5-1,8 рази вищій за відповідний світовий показник. Тому одним із го-ловних завдань є енергозбереження.
Беручи до уваги експортну спрямованість металургійного комплексу (у 1998р. з 19,5 млн. т прокату експорт склав 14,2 млн. т) та вагомий внесок галузі до валютних надходжень в Україну (майже 40%), передбачається здійснення першочергових заходів з технічного переозброєння та структурної пере-будови галузі. Це знайшло відображення в розро-бленій програмі розвитку металургійного комплексу України.
Приоритетними напрямками програми розви-тку металургійного комплексу визначено:
припинення подальшого падіння виробництва та впровадження техніко-економічних та організаційних заходів, які дозволять стабілізувати опта-цію в галузі і сприяти підвищенню показників ви-робництва;
реструктуризація галузі з метою приведення потужностей підгалузей, підприємств та агрегатів у відповідність з кон'юнктурою внутрішнього та зовнішнього ринків;
вилучення з експлуатації морально та фізично застарілих агрегатів, нерентабельних виробництв;
організація виробництва на діючих підприємствах високо ліквідної імпортозамінюючої продукції;
завершення будівництва та реконструкції незакінчених об'єктів металургійного комплексу;
прискорення вводу до експлуатації та досягнення проектних показників нових потужностей, які підвищують експортний потенціал галузі та призначені для виробництва високо ліквідної та імпортозамінюючої продукції;
підвищення конкурентоспроможності продук-ції шляхом зменшення енерго- та матеріалоємнос-ті продукції, трудових витрат та удосконалення інфраструктури, впровадження досягнень науково-технічного прогресу;
розвиток киснево-конвертерного та електро-сталеплавильного виробництва з розши-ренням обсягів безперервного розливу сталі.
Програма розвитку металургійного комплексу вже практично вико-нується. За останні 3 роки за рахунок усіх джерел фінансування витрачено на будівництво нових та реконструкцію існуючих об'єктів виробничого призначення близько 2,5 млрд. грн. Це дозволило ввести в дію 15 великих об'єктів металургійного комплексу, найбільш важливими з яких є:
комплекс з виробництва 3450 тис. т сирої за-лізної руди, на заміну вибулої по концерну "Укррудпром";
дротові стани "250-1", "250-6" на меткомбінаті "Криворіжсталь";
реконструкція блюмінга "950" на блюмінг " 1050" на заводі "Дніпроспецсталь";
обладнання для позапічної обробки сталі на заводах "Дніпроспецсталь" та Нижньодніпровсь-кому трубопрокатному і т.ін.
Оцінюючи стан справ в металургій-ному комплексі, слід відзначити, що цього явно недостатньо. Галузь потребує більш динамічних змін в техніці, в технології та взагалі – структурної перебудови.
Світовий досвід свідчить, що неможливо дося-гти успіху в структурній перебудові економіки, не залучаючи власні та іноземні інвестиції, без акти-вного використання кредитних ресурсів. Згідно з пропозицією підприємств можливий потрібний обсяг інвестицій у розвиток металургій-ного комплексу на термін до 2000 р. складає в металургійній галузі 3,1 млрд. $ США, залізорудній підгалузі - 2,5 млрд. $ США. Загаль-ний обсяг можливих інвестицій в металургій-ний комплекс до 2010 р. складає 13 млрд. $ США.
Джерелом інвестування перш за все може бу-ти свій потенційний національний інвестор. Сього-дні він проявляє ініціативу і є приклади інвесту-вання металургійної галузі. Це пов'язано, в першу чергу, з покращенням інвестиційного клі-мату в Україні.
Уряд України докладає значних зусиль, щоб законодавче забезпечити стабільні умови діяльно-сті як українських, так і іноземних інвесторів. Прийняття закону України "Про режим іноземного інвестування" забезпечило вільне входження іноземного інвестора в економіку України, інозе-мна інвестиція при перетині кордону України зві-льняється від сплати мита, іноземному інвестору надаються визначені міжнародним правом держа-вні гарантії захисту інвестиції від будь-яких при-мусових вилучень, втручання посадових осіб дер-жавних органів, гарантується вільне використання прибутків, доходів та інших коштів, отриманих у зв'язку зі здійсненням інвестиції. Напрямки інвес-тування практично не мають обмежень.
Окремим суб'єктам підприємницької діяльнос-ті, які реалізують інвестиційні проекти з залучен-ням іноземних інвестицій, що здійснюється згідно з державними програмами розвитку приоритетних галузей економіки, соціальної сфери і території, може встановлюватися пільговий режим інвести-ційної та іншої господарської діяльності. Як бачи-мо, є передумови для залучення іноземних інвес-тицій в промисловість України.
Найбільш важливі завдання щодо розвитку галузі у період до 2000 р. передбачені програмою діяльності Кабінету Міністрів України.
Згідно з цим приріст потужностей безперерв-ного розливу сталі планується здійснити шляхом:
завершення будівництва на Дніпровському меткомбінаті ім. Дзержинського однієї машини безперервного лиття заготовок потужністю 850 тис. т на рік;
завершення будівництва на Маріупольському меткомбінаті ім. Ілліча однієї машини безперерв-ного лиття заготовок потужністю