Незважаючи на те, що в цілому механізм контролю за економічною концентрацією діє задовільно, все ж трапляються випадки здійснення концентрації без отримання згоди органів Комітету. Завдяки профілактичній роботі органів Антимонопольного комітету скорочується кількість спроб підприємців здійснити економічну концентрацію без врахування вимог антимонопольного законодавства. Із запровадженням відповідальності учасників концентрації за порушення норм законодавства щодо концентрації у вигляді штрафів кількість такого виду порушень повинна зменшитись.

Ми пропонуємо змінити систему державного контролю за економічною концентрацією що стосуються холдингових систем. Які працюють в напрямку залучення іноземних інвестицій в економіку України. Для пояснення пропонованої системи побудуємо схему отримання дозволу органів контролю за економічною концентрацією в умовах створення холдінгової компанії, чи продажу підприємства

Механізм Регулювання Процесів Злиття (Поглинання) Підприємств АНТИМОНОПОЛЬНИМ Комітетом України

*Державне регулювання злиття підприємств та вплив корпоративних відносин на стан конкуренції у галузі доцільно визначити шляхом обчислення індексу ринкової концентрації Герфінделя-Гіршмана:

де H – індекс ринкової концентрації Герфінделя-Гіршмана;

n – кількість підприємств у галузі;

Si – частка ринку і -ї фірми на ринку, виражена у процентах.

Для ринку пива в Україні у кінці 1999 року за даними Антимонопольного комітету України індекс ринкової концентрації становив:

Визначення рівня концентрації ринку проводиться за наступними критеріями:

№ п\п Значення індексу ринкової концентрації Рівень концентрації ринку 1. <1200 Низький 2. 1200 - 1800 Середній 3. >1800 Високий

Для галузі пивоваріння в Україні характерна низька концентрація ринку. Вплив органів державної влади на процеси злиття підприємств є мінімальним; корпоративні відносини не становлять загрозу конкуренції на ринку.

Аналіз та оцінка вартості підприємства

Важливим моментом в процесі злиття (поглинання) підприємств є визначення вартості об'єктів злиття чи поглинання. Для того щоб визначити вартість підприємства можна використати такі способи:

1. Оцінка балансової вартості, тобто, вартості, що дорівнює загальній вартості активів за мінусом загальної вартості зобов'язань.

2. Оцінка ліквідаційної вартості, що дає більш точну оцінку вартості компанії. Вона обчислюється за допомогою оцінки ринкової вартості активів підприємства за мінусом зобов'язань фірми.

4. Оцінка суми прогнозних очікуваних надходжень.

5. Інші методи та комбінації перерахованих вище методів.

Першочерговим завданням при визначенні методу обчислення вартості підприємства є визначення мети. Пропонуємо розглянути ситуацію у підприємстві ВАТ “Акціонерна фірма “Колос”. Викладені нижче пояснення торкаються обгрунтування вибору методу оцінки вартості підприємства. Підприємство не входило раніше до складу холдингових систем, але ситуація, що виникла на ньому характерна для ситуації, що може виникнути на дочірньому підприємстві холдінгової компанії.

Отже підприємство в нашому випадку опинилось у ситуації, коли застаріле обладнання з низькими, порівняно з новими зразками виробничих ліній, технічними характеристиками не дозволяло вирішувати питання про розширення виробництва, конкуренцію з продукцією модернізованих підприємств-конкурентів, захоплення нових ринків сусідніх регіонів та виходу на зовнішні ринки збуту.

В такій ситуації першочерговим завданням підприємства був активний пошук зовнішніх інвесторів, які б погодились в обмін на частину акцій інвестувати у підприємство, в модернізацію його виробничих потужностей. За оцінками експертів підприємства на модернізацію підприємства, реалізацію проекту, необхідно було затратити 18 млн. грн. протягом 3 років. Розроблений проект планувався для виходу на повну потужність підприємства через 19 місяців після надходження першої частини інвестицій.

На сьогодні отримати банківський кредит під процент, який би задовольнив підприємство в Україні не можливо, оскільки ставки банків по кредитах надзвичайно високі. Прибутки від діяльності підприємства не дозволяли йому здійснювати такі капіталовкладення за такий короткий період. Залишався вихід – залучення зовнішнього інвестора на основі пайової участі у капіталі підприємства.

Оскільки акції підприємства не мали визначеної на фондовому ринку ціни, вартість активів підприємства не становила інтересу для зацікавлених сторін, потенційних інвесторів, оскільки саме застаріле обладнання було основною складовою частиною активів, підприємством було визначено власну ціну на основі методу "Сума прогнозних очікуваних надходжень".

Існували дві альтернативні ціни підприємства на переговорах з шведською стороною керівництва “Колос”. Перша ціна була запропонована шведським холдингом на основі оцінки майбутніх надходжень з врахуванням досягнення точки беззбитковості інвестиційного проекту, який шведська сторона погоджувалась фінансувати у разі отримання контрольного пакету акцій підприємства. Друга ціна підприємства була названа керівництвом самого об'єкта поглинання, і була визначена на основі балансової вартості підприємства на момент проведення переговорів. В процесі переговорів сторони дійшли згоди, що ціна підприємства буде визначена в угоді про продаж пакету акцій на основі методу “Сума прогнозних очікуваних надходжень", з врахуванням досягнення точки беззбитковості інвестиційного проекту та корегованого до величини балансової вартості підприємства. Корегованого до величини балансової вартості підприємства означало, що кінцева ціна підприємства не повинна відрізнятися від його балансової вартості на певну величину.

Нижче описаний процес оцінки вартості акціонерного товариства, підприємства, при його купівлі холдингом на прикладі ВАТ “Акціонерна фірма “Колос”.

Перш за все необхідно було визначити прогнозні грошові потоки підприємства. Звісно ці надходження складно прогнозувати, треба зробити аналіз чутливості, сценарний аналіз тощо.

У випадку оцінки вартості підприємства ВАТ “Акціонерна фірма “Колос” грошові потоки розраховувались на основі розрахункових даних по інвестиційному проекту. Тобто в процесі написання бізнесплану інвестиційного проекту шведською стороною визначалась точка беззбитковості інвестицій на основі проектних потужностей та кон'юнктури ринку продукцій в Україні. Прогноз ринкової кон'юнктури здійснювався на основі даних про ріст виробництва пива за останні п'ять років в Україні, попит на продукцію, інфляція в Україні та девальвація української валюти. Для спрощення розрахунків пропонується розглянути грошові потоки на кінець кожного року періоду інвестування.

Якщо цифри прогнозних чистих надходжень узгоджені, то для визначення їх реальної сьогоднішньої вартості, їх необхідно дисконтувати.

Реально в умовах української економіки неможливо використовувати на