Таким чином, можна зробити висновок, що амортизацію для цілей визначення нормального зносу можна обчислювати і згідно з нормами , і відповідно до принципів П(С)БО 7: головне – правильно розуміти, чим насправді в цьому випадку є три величини: величина нормального зносу, залишкова вартість і договірна ціна предмета лізингу для цілей викупу лізингоотримувачем. Тут слід підкреслити, що незаперечну вагомість у цьому випадку мають договірні відносини, що випливають із договору фінансового лізингу, тому залишкова вартість предмета лізингу після закінчення строку фінансового лізингу може впливати, але не визначає його договірну ціну для цілей викупу лізингоотримувачем. Зауважимо, що сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу у складі лізингових платежів, може бути більше пов’язана з ціною викупу такого предмета, ніж сума його нормального зносу.    

Говорячи про лізингові платежі, звернемо увагу, що лібералізація норм зачепила і цей аспект фінансового лізингу. Раніше відшкодування страхових платежів за договором страхування об’єкта лізингу, якщо об’єкт застраховано лізингодавцем, було обов’язковою частиною лізингового платежу. Варто зауважити якщо раніше застерігалося, що відповідні ризики безумовно підлягали страхуванню (), то на сьогодні предмет лізингу та пов’язані з ним ризики підлягають страхуванню, якщо обов’язковість цього встановлено або законом, або договором. Тому відповідні страхові платежі прямо не зазначено у як складову лізингових платежів. Отже, на сьогодні лізинговий платіж має такі складові частини:

суму, що відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

платіж як винагороду лізингодавцю за отримане в лізинг майно;

компенсацію процентів за кредитом;

інші витрати лізингодавця, які безпосередньо пов’язані з виконанням договору лізингу.    

Порядок відображення фінансового лізингу в бухгалтерському та податковому обліку не змінився у зв’язку з появою і наведено у таблиці.

№ з/п  | Зміст операції  | Кореспонденція рахунків  | ВД  | ВР 

дебет  | кредит 

Лізингодавець 

1  | Проведено оплату продавцю обладнання –

ПДВ (податковий кредит) щодо придбання об’єкта   | 152

641  | 311

152    | + 

2  | Обладнання передано орендарю –

ПДВ (податкові зобов’язання) щодо передачі об’єкта  | 161

643  | 152

641  | +   

3  | Нараховано відшкодування вартості об’єкта лізингу –

на суму ПДВ (податкового зобов’язання)   | 377

377  | 161

643     

4  | Нараховано дохід (винагороду) за здане у фінансову оренду обладнання   | 373  | 732  | +   

5  | Списано дохід на фінансовий результат   | 732  | 792     

6  | Отримано орендний платіж у частині: –

відшкодування вартості об’єкта лізингу –

фінансового доходу (винагороди) щодо оренди   | 311

311  | 377

373     

7  | Повернено об’єкт лізингу орендарем за залишковою вартістю –

ПДВ (податковий кредит) щодо повернення об’єкта   | 152

641  | 161

161    | + 

8  | Нараховано дохід від продажу об’єкта лізингу орендарю за залишковою вартістю –

ПДВ (податкові зобов’язання) щодо продажу   | 161

161  | 36

641  | +   

Лізингоотримувач 

9  | Отримано обладнання від орендодавця –

ПДВ (податковий кредит) щодо передачі об’єкта   | 152

641  | 531

644     

10  | Введено в експлуатацію об’єкт лізингу   | 104  | 152     

11  | Нараховано відшкодування вартості об’єкта лізингу –

на суму ПДВ (податкового кредиту)  | 531

644  | 685

685     

12  | Нараховано фінансові витрати щодо оренди обладнання   | 952  | 684    | + 

13  | Відображено знос обладнання, що використовується в основному виробництві   | 91  | 131     

14  | Перераховано орендний платіж у частині: –

відшкодування вартості об’єкта лізингу –

фінансових витрат (винагороди) щодо оренди   | 685

684  | 311

311     

15  | Повернено об’єкт лізингу орендодавцю за залишковою вартістю –

на амортизовану частину вартості об’єкта   | 531

131  | 104

104     

16  | Викуплено об’єкт лізингу за залишковою вартістю –

ПДВ (податковий кредит) щодо придбання об’єкта   | 152

641  | 63

63        

Слід підкреслити: якщо в податковому обліку згідно з нормами передача предмета лізингу розглядається як умовний продаж, це не означає, що такий умовний продаж має бути відображено в бухгалтерському обліку буквально як продаж.    

Звертаємо увагу, що з погляду податкового обліку в таблиці не відображено такі наслідки фінансового лізингу у лізингоотримувача, як амортизаційні відрахування щодо предмета лізингу. Як відомо, згідно з нормами лізингоотримувач збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів на вартість предмета лізингу порядку, передбаченому для придбання основних фондів. Ще одне зауваження, пов’язане з податковим обліком, стосується норм п’ятого абзацу , установлених для лізингодавця, котрий збігається в одній особі з продавцем предмета лізингу. Як уже зазначалося, з урахуванням правового регулювання операції фінансового лізингу застосування таких норм перебуває під запитанням.    

І останнє зауваження, вже в контексті правил бухгалтерського обліку, стосується записів 9 і 10 у табл. 1, в яких відповідні операції з предметом фінансового лізингу відображено на субрах. 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». Такі відображення з використанням субрах. 152 – це скоріше данина техніці бухгалтерського обліку, що склалася стосовно операцій з основними засобами. Однак, якщо говорити буквально, то інвестиції в лізингоотримувача за операцією фінансового лізингу немає й бути не може, оскільки він є одержувачем послуг з відповідної оренди від лізингодавця. Якщо і згадувати про інвестиції, то в операції фінансового лізингу вони є та залишаються, але наявні в лізингодавця. Тому для лізингоотримувачів, для яких важлива гранична пунктуальність