Попри всі перешкоди, що мусять долати на своєму шляху піонери українського лізингу, деяким з них вдається триматися "на плаву". Як виявилося, складові подібного "дива" у кожному конкретному випадку специфічні.

Одні оператори ринку, наприклад, Українська фінансово-лізингова компанія або Фінансово-лізинговий дім банку "Україна", при побудові своїх лізингових схем роблять ставку на відносно дешеві фінансові ресурси закордонних банків. У цьому випадку лізингові послуги набувають особливої привабливості, оскільки не є надто обтяжливими для їх отримувача. Виходячи з того, що кредити закордонних банків можна отримати під 7-9% річних, плюс 3-5% - вартість гарантії банку, під яку закордонна установа погодиться надати кредит, плюс маржа лізингової компанії, то загальна сума вартості лізингової операції становитиме приблизно 17-20% річних. При використанні кредитних ресурсів вітчизняних комерційних банків подібних умов досягти практично неможливо, та й самих ресурсів - не густо.

Другі, наприклад, компанія "Євро-Сиваш", дійшли висновку, що за наявних умов лізингову діяльність особливо успішно можна провадити у спеціальній економічній зоні. Звільнення об'єктів лізингу при їх ввезенні від обкладання ввізним митом та ПДВ дозволяє зробити їх дешевшими для лізингоотримувача приблизно на 30%, що є дуже переконливим чинником у конкурентній боротьбі за клієнта.

Треті, і таких чи не найбільше, вбачають свій шанс у використанні товарного кредиту. Ця схема в основному орієнтована на не надто грошовитого клієнта і не дуже дорогу техніку (зокрема всілякий "секонд-хенд", що відпрацював 7 і більше років), яку завозять з Польщі, Чехії, Словаччини, Німеччини. Вона не вирішує проблеми технічного озброєння докорінним чином, хоча й дає змогу відразу стати власником бодай якоїсь "машинерії", відстрочивши остаточні розрахунки за неї на півроку-рік.

Четверті виживають завдяки наданню в оренду майнових надлишків підприємств, що змушені були скоротити обсяги своєї діяльності в умовах економічної кризи. Так, компанія "Електрон-Лізинг", що є дочірнім підприємством львівського концерну "Електрон", здає в тимчасове користування охочим виробничі та невиробничі приміщення, обладнання, транспорт останнього і має з цього неабиякий зиск.

П'яті за звичкою покладають надії на використання бюджетних коштів, що зосереджені у Державному лізинговому фонді (ДЛФ). Але про це - окремо.

ДЛФ - "годівничка" для вибраних

Державний лізинговий фонд (ДЛФ) є одним зі структурних елементів системи лізингу в Україні, який було створено на початку минулого року для підтримки вітчизняних виробників агротехніки згідно з Програмою розвитку сільськогосподарського машинобудування. Передбачалось, що обсяг фонду становитиме щонайменше 410 млн грн, з яких 290 млн мало би надійти за рахунок повернення кредитів, наданих АПК в 1994-1997 роках, а ще 120 млн - за рахунок сплати сільгоспвиробниками амортизаційних відрахувань. Крім того, ще якісь додаткові кошти могли "капнути" від приватизації держмайна, внесків нерезидентів і резидентів України, міжнародних фінансових організацій.

Однак стан справ з реальним наповненням ДЛФ далеко не блискучий - обсяги його бюджетного фінансування явно недостатні. Багато хто з фахівців вважає, що отримати у фонд навіть третину від запроектованої цифри було б сьогодні великою удачею.

Як повідомили кореспонденту "ГК" в асоціації "Укрлізинг", борги Державному лізинговому фонду за поставлену техніку вже перевищили 45 млн грн. Воно й не дивно, адже ситуація, що склалася в аграрному секторі економіки, добре відома - платоспроможного лізингоотримувача відшукати вкрай важко. Саме з огляду на цю обставину дирекція фонду ініціювала постачання техніки деяким сільгосппідприємствам без попередньої сплати відповідного авансу, що попри всю свою "гуманність" перетворює державну концепцію лізингу на справу ще більш проблематичну, якщо не сказати - безнадійну.

Втім, хоч як би воно там було, але найбільші лізингові операції здійснюються за участю ДЛФ, оскільки останній залишається на сьогодні найпотужнішим осередком цільових фінансових ресурсів. Коштами ДЛФ для фінансування виробництва сільгосптехніки вже скористалися Харківський тракторний завод і Південний машинобудівний завод, а також кіровоградська "Червона зірка", Тернопільський комбайновий завод, "Одесасільмаш", "Львівсільмаш", "Білоцерківсільмаш" та деякі інші підприємства.

Розуміючи привабливість роботи з коштами Державного лізингового фонду, на них "накинули оком" не лише вітчизняні виробники сільгосптехніки, але й чимало лізингових компаній, серед яких і щойно створені за рішенням уряду потенційні монополісти на ринку лізингових послуг ВАТ "Украгромашінвест" (претендує на 60 млн грн з ДЛФ, акціонерами товариства вже стали 19 машинобудівних підприємств України) і ВАТ "Укртранслізинг" (перебуває у стадії реєстрації). Разом з тим у впливових колах точиться запекла боротьба за виведення фонду з підпорядкування МінАПК і його перехід під "дах" Мінекономіки, що, зрозуміло, розширить коло причетних до державної "годівнички".

Андрій МИРОНЮК

Головне:

? гостру потребу в інвестиціях Україна значною мірою спроможна задовольнити завдяки кращому використанню потенціалу ринку лізингових послуг;

? лізинг міг би стати непоганою альтернативою кредитуванню, він дозволяє суттєво зменшити стартові капіталовкладення, а отже відкриває широкі можливості для розвитку малого та середнього бізнесу;

? на сьогодні через механізм лізингу Україна отримала 850 млн доларів інвестицій, хоча потенційна ємкість вітчизняного ринку лізингових послуг становить близько $12-14 млрд;

? розвиток лізингу в Україні гальмується недосконалою законодавчою базою (потребують вирішення питання прискореної амортизації об'єктів лізингу, спрощення процедури повернення майна, сплати ПДВ на нове обладнання при тимчасовому його ввезенні на територію України тощо) та надто обмеженим доступом операторів ринку лізингових послуг до "дешевих" кредитних ресурсів;

? в умовах слабко розвиненої інфраструктури лізингу держава залишається одним з найпомітніших гравців у цьому секторі економічної діяльності. А отже, за право долучитися до державної "годівнички" точиться запекла боротьба.

Переваги використання лізингових операцій

1 За відсутності дієвої державної підтримки малого підприємництва, прямих інвестицій у цю сферу діяльності, а