2 Лізинг дає змогу не залучати позичений капітал і не "заморожувати" власний, заощаджувати на витратах, пов'язаних із володінням майном, встановлювати за погодженням із лізингодавцем гнучкі схеми лізингових платежів.

3 Лізингоотримувач має змогу скористатися податковими пільгами - лізингові платежі відносяться на собівартість продукції, включаються до валових витрат і, таким чином, зменшують розмір оподатковуваного прибутку.

4 Завдяки лізингу активізується інноваційна діяльність, створюються умови для оперативного оновлення основних виробничих фондів без повної оплати його вартості.

5 Для виробників лізинг слугує дієвим засобом підвищення конкурентоспроможності, вони отримують додаткові можливості для розширення ринків збуту власної продукції, особливо тієї, яка дорого коштує.

6 Лізинг підвищує ліквідність підприємства. Лізинговане майно не зараховується на баланс лізингоотримувача, не збільшує його активів, воно також не включається у кредиторську заборгованість.

7 Можливе укладання лізингових угод без надання застави. Крім того, лізингоотримувач може розраховувати на додаткові послуги (інформаційного, юридичного, сервісного характеру) з боку лізингодавця.

8 Лізингова угода може врятувати від банкрутства. Йдеться про так званий зворотний лізинг, що передбачає можливість придбання лізингодавцем майна у власника (який, скажімо, потрапив у економічну скруту) з наступною передачею цього ж майна йому (колишньому власникові) у лізинг.

Думка фахівця:

Юрій СОСЮРКО, віце-президент Всеукраїнської асоціації "Укрлізинг", генеральний директор Української фінансово-лізингової компанії:

Поряд із забезпеченням більш ефективної роботи ДФЛ треба створити належні умови для підтримки діяльності недержавних лізингових компаній.

Враховуючи досвід Росії та інших країн, в Україні в першу чергу необхідно розвивати три види лізингових структур: а) дочірні лізингові компанії великих банків або компанії, які самі є комерційними банками; б) напівкомерційні лізингові компанії, які можуть утворюватися урядом разом з місцевими органами влади і фінансуватися за рахунок відповідних бюджетів; в) регіональні лізингові організації (при цьому дуже перспективним є напрямок створення лізингових компаній у спеціальних економічних зонах, де діють податкові пільги - об'єкти лізингу при їх ввезенні не обкладаються ввізним митом та ПДВ).

Валерій КУРНАЄВ, президент ЗАТ "Укрдержлізинг":

Розширенню лізингової діяльності в Україні могли б посприяти, на мою думку, такі заходи: розробка й реалізація державної програми розвитку лізингу (як це має місце в Росії); створення єдиної бази всіх об'єктів лізингу в Україні; розробка і впровадження у практику спрощеного, прискореного механізму реєстрації руху об'єктів лізингу; законодавче передбачення (як це, знову-таки, зроблено в Росії) можливості прискореної амортизації об'єктів лізингу з коефіцієнтом 2; встановлення пільг для довготермінових товарних кредитів, що надходять в Україну; посилення контролю за здійсненням лізингових операцій з боку держави (наприклад, встановлення мінімального розміру статутного фонду для лізингових компаній або певного співвідношення статутного фонду до залученого капіталу, запровадження обов'язкової реєстрації об'єктів лізингу, введення ліцензування цього виду діяльності тощо).

Олександр ЗУБАНЬОВ, президент лізингової компанії "Укрінкомліз":

Ситуація, що склалася сьогодні, не сприяє розвитку лізингу в Україні. Ухвалений Верховною Радою Закон "Про лізинг" недосконалий, в ньому багато плутанини, окремі його норми трактуються лише так, як це вигідно фіскальним органам. Фактично, за існуючої законодавчої бази, а надто тих норм, що стосуються термінів амортизації, про фінансовий лізинг можна забути.

Хоча фахівці в один голос переконують, що лізингові операції - чи не єдина можливість інтенсивного залучення інвестицій та нових технологій в українську економіку.

Світлана ЗАГРЕБЕЛЬНА, президент лізингової компанії "Євро-Сиваш":

За наявних умов лізинг особливо успішно розвивається у спеціальній економічній зоні. Важливо, щоб суб'єкти СЕЗ мали пільги зі сплати мита на ввезення об'єктів лізингу і щоб самі СЕЗ не мали спеціального митного кордону, аби, зареєструвавшись у зоні, лізингова компанія могла вільно працювати з клієнтами по всій країні.

Іван ПАЩЕНКО, директор департаменту страхування фінансових ризиків і інвестицій АТ УСК "Гарант-Авто":

Чинне законодавство практично знищило фінансовий лізинг. Замість нього тепер частіше використовуються продаж на виплат. Разом з тим лізинг є привабливішим і перспективнішим інструментом, позаяк дає змогу використовувати в розрахунках більш гнучкі фінансові схеми. Зокрема, на відміну від розстрочки він не потребує передоплати 20-25% вартості продукції. Якби цією можливістю скористалося СП "АвтоЗАЗ-Daewoo", сьогодні його справи могли б бути набагато кращими.

Володимир ЛЕСИК, віце-президент лізингової компанії "Електрон-Лізинг":

Наша компанія є дочірнім підприємством львівського концерну "Електрон" і має змогу надавати в оперативний лізинг майно колишнього телевізійного гіганта, що за часів економічної скрути стало начебто "зайвим". Подібні операції становлять левову частку в загальних обсягах лізингової діяльності компанії і дозволяють їй триматися "на плаву", позаяк чинне лізингове законодавство практично унеможливило фінансовий лізинг.

Серед наших клієнтів - здебільшого представники малого та середнього бізнесу, які за відносно невеликі гроші мають змогу отримати в тимчасове користування виробничі та невиробничі приміщення, обладнання, транспорт тощо.

Основні вади українського лізингового законодавства

1Українське законодавство розрізняє такі основні види та

форми лізингу - фінансовий, оперативний, зворотний, пайовий, міжнародний. Це обмежує розвиток лізингових відносин, бо на практиці їх може бути набагато більше.

2 Існує суттєва термінологічна плутанина. Зокрема, не досить чітко розмежовані поняття "лізинг", "оренда" тощо. У зв'язку з цим виникають різноманітні законодавчі колізії.

3 Чи не найбільшою вадою законодавства є те, що основним регулюючим параметром у лізингових угодах встановлено термін амортизації. У цьому питанні "Закон про лізинг" суперечить чинному закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

4 Чинне законодавство розглядає лізинговане майно як товар. І якщо воно ввозиться на митну територію України на термін, більший за один рік, доводиться сплачувати всі передбачені в таких випадках платежі - ПДВ, акциз тощо.

5 В "Законі про лізинг" зовсім не відображена проблема сублізингу,