орендодавець не розраховує покрити всі свої витрати за рахунок надходжень від одного лізингоотримувача;

строки оренди не охоплюють повного фізичного зносу майна;

ризик збитків від псування або втрати майна лежить головним чи-ном на лізингодавачі;

по закінченні встановленого строку майно повертається лізингода-вачу.

Обернений лізинг – розлядається як договір лізингу,передбачаючий придбання лізингодавачем майна у власника і подальшу передачу цього майна в лізинг.В цій операції лізинго-підприємницька діяльність обхватує дві групи рознорідних відносин:

куплі-продажу майна;

передачі цього майна у користування;

Лізингодавач купляє майно у його власника,а потім передає йому майно в лізинг.Якщо не було б договору лізингу,то суб(єкти названих відносин повинні були б заключати два самостійних договорів: куплі-продажу і оренди.Однак,в цьому нема необхідності,так як договір лі-зингу охватує разнородні відносиниі в змішаному договорі вирішують-ся всі основні питання.З цього приводу обернений лізинг потрібно розглядати як самостійний вид (а не форму) лізингу.Оперативний лі-зинг розподіляється на рентинг і хайринг.Рентинг – це короткострокова оренда майна від одного дня до одного року.Хайринг – середньостро-кова оренда майна від 1-3 років.

Говорячи про лізинг треба вияснити що таке об(єкти і суб(єкти лізингу. Згідно з ст.№ 2 закону об(єктами лізингу може бути будь-яке рухоме майно яке відноситься до основних засобів,у тому числі продук-ція,вироблена державними підприємствами (машини, обладнання), яким дозволено до вільного обертання на ринку і в відношенні якого нема обмежень о передачі його в лізинг.

Суб(єкти лізингу – це лізингоодежувач,продавець власного майна (ст.№ 3 закону).

1.3. Лізинговий договір.

Під час здійснення лізингової угоди можна виділити 3 стадії її проведення.По першій здійснюється підготовча робота,яка передує укладанню низки юридичних договорів:оформлення заявки майбутн-ього лізингоотримувача,готуються висновки про кредитоспроможність клієнта і розраховується ефективність лізингового проекту.

На другїй проводиться юридичне закріплення лізингової угоди.

Оформлюються такі документи : договір про куплю-продаж об(єкту лізингу,акт про приймання об(єкту лізингу в експлуатацію,договори на технічне обслуговування майна ,що передається у лізинг,договір стра-хування об(єкту лізингу.

Третя стадія – це період використання об(єкту лізингу.Проводяться операції в обліку та звітності :виплата платежів,оформлюються доку-менти про подальшу долю об(єкту.

Для збільшення гарантії повернення вартості об(єкту лізингу, а також комесійних ,доцільно укладати тристоронній договір: лізинго-давач,лізингоодержувач,страховик.

Стаття № 21 закону ((Про лізинг(( регламентує проведення реєс-трації лізингових операцій.Це робиться для того,щоб операції прово-дилися в рамках правового поля,держава контролює правомірність проведення договірів лізингу і вживає заходів щодо усунення неправо-мірних операцій і наказує в рамках чинного законодавства.

Умови договору визначені ст.№ 7, тобто:

сторони;

об(єкт лізингу;

умови і строки поставки об(єкту лізингу;

строк заключення договору;

розмір,склад і строки сплати лізингових платежів;

умови переоцінки вартості обієкту;

умови реєстрації;

порядок повернення лізингового об(єкту;

відповідальність сторін;

дата,місце заключення договору.

Також викликає зацікавлення в питанні оподаткування лізингових операцій і про наявність пільг на цей вид діяльності.

Ст.№ 20 закону ((Про лізинг(( передбачає,оподаткування прибутку от-риманного лізингодавачем і кредитором в здійсненні лізингової опера-ції відбувається за чинним законодавством.Якщо уважно вивчити за-кон ((Про ПДВ(((пп.3.1.1,3.1.2,3.2.2) ,то можна зазначити,що він стиму-лює лізингові операції для українських лізингодавачів та виробників предмету лізингу,що дасть змогу розширити експорт лізингової проду-кції і більшою мірою використовувати в середині країни незадіяні ос- новні виробничі фонди.З іншого боку,закон зменшує активність нере-зидентів на ринку лізингових послуг.

Лізингові стосунки виступають по суті як кредитні угоди.Орендар от-римує у тимчасове користування вартість,втілену в машинах і облад-нанні,на рівнях зворотності і платності. Активними учасниками лізин-гових стосунків виступають і комерційні банки.В Україні поки що не створено достатніх умов для розвитку довгострокової оренди основ-них фондів і, тим більше,для участі банків у орендних стосунках,тобто для здійснення ними лізингових операцій.

На сучасному етапі кількість випадків кредитування лізингових операцій в кожному банку не перевищує одиниці.

Головна причина – нестабільність економічної ситуації,високі темпи інфляції,тощо.

Якщо банк проводе лізингові операції,то для нього більш вигідно об-ходитися без посередництва лізингових компаній.В такому разі банк, придбаючи машини і устаткування,є їх покупцем,а здаючи їх в оренду

за лізингові угоди,робиться лізингодавачем.Для оплати придбанного устаткування можуть бути використані власні кошти банку – статутний

фонд,резервний фонд та інші фонди,які створенв за рахунок доходу, який залишається в розпорядженнні.

Строки лізингу визначаються з урахуванням амортизації або із зас-тосуванням методу прискореної амортизації орендованого майна. Використання прискореної амортизації економічно вигідно лізингода-вачу (банку) та лізингоодержувачу.Перший у більш короткі строки по-вертає вкладені ресурси,другий придбає можливість знизити суму податку на прибуток і наблизити строк одержання майна в свою власність,якщо така умова передбачена в договорі.

Банк має право передати майно в оренду на строк більш корот-кий,ніж період амортизації,за умови,що після закінчення цього строку лізингоодержувач оплатить дане майно за залишковою вартістю. Оскільки в цьому випадку зростає ризик лізингодавальника по відшко-дуванню високої залишкової вартості устаткування,то строк лізингу повинен складатися не менш 50% амортизаційного періоду.У договорі лізингу необхідно зафіксувати,що лізингоодержувач не може відмо-витися від оренди майна раніше строку договору,в протилежному випадку він повинен сплатити банку компенсацію,яка дорівнює сумі внесків за оренду,що залишається. наведені в таблиці № 1.1.

Таблиця № 1.1.

Співвідношення періодів амортизації і строків оренди.

Показники(роки) Роки Період амортизації

Мінімальний строк договору 3 4 5 6-7 8 9-10

3 3 4 5 6 7

Отже питання надання банками лізингових послуг є пріоритетним,а це свідчить про необхідність подальшого удосконалення законодав-ства про лізинг,як взаємовигідної форми взаємовідносин виробників і споживачів,створення умов для заохочення банків для проведення лізингу,бо це дає можливість збільшення доходів,появи нових клієтів, тощо.

1.4. Особливість лізингу і оренди.

Лізинг істотно відрізняється від оренди.На відміну від орендаря лізингоотримувач не тільки одержує об(єкт у приватне користування, але на нього покладаються традиційні обов(язки покупця,пов(язані з правом власності і оплати майна,відшкодування збитків від випадко- вої втрати майна ,його страхування,ремонт.Проте власником майна в цьому