розповсюджена на Заході, особливо так звані студентські позики. Не всі молоді люди, що бажають одержати освіту, можуть відразу власними коштами оплатити своє навчання. Тому доцільно взяти позику в банку. При цьому розробляється особливий порядок видачі кредитів, відсотків, умов повернення, перелік пільг. Постає також проблема при наданні житлової позики. Необхідно упорядкувати систему інвестування житлового будівництва, випуску термінових або безстрокових житлових сертифікатів, акцій.
Кожне з джерел фінансового забезпечення соціальної сфери має своє значення і розраховане на відповідні категорії населення. Удосконалення системи фінансового забезпечення соціальної сфери має здійснюватися, і це підтверджує світовий досвід, шляхом комплексного використання усіх джерел і оптимізації їх структури. Така модель є об’єктивною реальністю і поступово сформується в Україні. Це дасть змогу зберегти і підвищити життєвий рівень, ступінь освідченності населення, науковий потенціал держави.
Система фінансового забезпечення соціальної сфери можна подати у такому вигляді:
Таблиця 3.2
Модель фінансового забезпечення соціальної сфери.
№ | Джерело фінансового забезпечення соціальної сфери | Категорії населення | Галузі соціальної сфери
1 | Плата за послуги | Забезпечені прошарки населення | Житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, частково охорона здоров’я, освіта, культура
2 | Бюджетне фінансування | Громадяни, що з об’єктивних причин не можуть оплатити мінімум соціальних послуг | Освіта (загально середня), дошкільне виховання, частково.
3 | Фінансові ресурси підприємств | Як правило, працівники цих підприємств | Будь-які об’єкти соціальної сфери, що перебувають на балансі підприємств (заклади культури, санаторії, будинки відпочинку)
4 | Спонсорство, меценатство, благодійництво | Малозабезпечені прошарки населення | Освіта, фізична культура і спорт, культура, мистецтво, соціальне забезпечення
5 | Страхування | Зайняте населення | Охорона здоров’я, соціальне страхування
6 | Кредитування | Кредитоспроможні члени суспільства | Освіта, житлове господарство
Висновок
Проведення ринкових реформ значною мірою залежить від стан фінансів держави та їх складової бюджету. Через бюджет держава акумулює кошти для фінансування пріоритетних напрямків виробництва, соціального розвитку, активізує заході щодо економії коштів і їх надходження.
Бюджетні відносини потребують державного регулювання . воно досягається шляхом чіткої регламентації бюджетної діяльності. Основною мовою бездефіцитності бюджету є стійкість економіки і дотримання пропорцій між доходами і видатками.
Серед першочергових завдань провідне місце посідає розробка науково обгрунтованих концепцій доходів, побудова оптимальної моделі податкової системи, чітке дотримання податкового законодавства.
Одним з напрямків ефективного формування дохідної частини бюджету є детальний аналіз виконання кожного джерела доходу протягом попередніх років та врахування певних об’єктивних причин відхилення від передбачених показників.
Досягнення збалансованості бюджетів може здійснюватися за рахунок находження нових джерел доходів та залучення частини коштів від приватизації державного і комунального майна.
В умовах економічної кризи особливо гострою залишається проблема соціального захисту. Основне завдання – державна гарантія соціальних послуг на рівні мінімальних стандартів. В зв’язку з цим необхідно:
-
зменшити суму пільг, якими користується населення;
-
забезпечення на мінімальному рівні бюджетного фінансування освіти, медицини за умови розвитку мережі не державних установ;
-
поступовий перехід від державного пенсійного, соціального і медичного забезпечення до пенсійного, соціального і медичного страхування.
Досить вагомі потенційні можливості скорочення витратної частини бюджету пов’язані з удосконаленням процесу формування місцевих бюджетів.
Потребує вирішення питання фінансування забезпечення експлуатації та утримання об’єктів комунальної власності, які перебувають у власності членів територіальної громади.
Перелічені вище шляхи оптимізації державного бюджету України потребують поступового впровадження. Об’єктивною передумовою забезпечення оптимальної збалансованості бюджету будь-якої країни є його реальне наповнення, в основі якого економічне зростання.
Використана література
Книги:
1.
Балабанов И.Г. Финансовый менеджмент: Учебник. –Москва: Финансы и статистика, 1994.– 724С.
2.
Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. – К. Вища школа. 1994.-364с.
3.
Василик О.Д. Державні фінанси України. – Київ: Вища школа, 1997.– 320с.
4.
Грабова Н.М. «Теорія бухгалтерського обліку» – Київ: Основи, 1993.– 286с.
5.
Гриценко.О. Гроші та грошово-кредитна політика. – К.: Основи, 1996.– 180 с.
6.
Єфімова О.В. Как анализировать финансовое состояние предприятия.– М.: Интел-синтез, 1994.-124с
7.
Кравцов Г.И. Деньги, кредит, банки. Справочное пособие. – Минск: Меркавание, 1994. – 269 с.
8.
Ковлев В.В. Анализ финансового состояния и прогнозирования банкротства. – М.: Аудит – 1994. 163с.
9.
Комаринський Я. Яремчук. Фінансово-інвестиційний аналіз. – К.: Українська енциклопедія ім. М.М.Баксана, 1996. – 300с.
10.
Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства. – К.: Либідь, 1995 – 160с.
11.
Кратнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методьі оценки.– М.: – Дис.1997. – 224с.
12.
Крутиков Р.А. Толковьій словарь рьіночной єкономики. – М. : Сотруд-ничество, 1993. – 301с.
13.
Моляков Д.С. Финансьі предприятий отраслей народного хозяйства. – М.: Финансьі и статистика. 1997 – 176с.
14.
Макаров В.Г. «Теория бухгалтерского учета» – К.: Вища шк., 1997. – 383 с.
15.
Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси. – Київ: Основи, 1993.– 383С.
16.
Палий В.Ф., Соколов Я.В. Теория бухгалтерского учета. – К.: Основи, 1997.– 243 с.
17.
Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. – К.: Издательство Либра. ООО, 1996. – 344 с.
18.
Родионова В.М. Финансы. – М.: Финансы и статистика, 1993. – 400С.
19.
Суторміна В.М., Федосов В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій. – К.: Либідь, 1993.– 247с.
20.
Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності.– К.: Вища шк., 1997. – 383 с.
21.
Тальмина П.В. Финансовьіе рьічаги повьішени фондоотдачи.– М.: Финансьі статистика, 1990.-207с.
22.
Финансово-кредитньій словарь: В 3-х т. – М.: Финансьі и статистика, 1984. – т.1. 511с.
23.
Финансово-кредитньій словарь: В 3-х т. М.: Финансьі и статистика, 1986. – т.2-511с.
24.
Финансово-кредитньій словарь. В 3-х т. – М.: Финансьі і статистика, 1988 т.3. – 511с.
25.
Черкасов В.Е. Практическое руководство по финансово-єкономическим расчетам. – М.Метаінформ, 1995г. – 128с.
26.
Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. – К.: Видавництво “Генеза”, 1997.– 384 с.
27.
Яценко