Використовуючи дані табл. 8.2, визначимо вплив факторів інте( гральним методом:
а) зміна кількості працівників: 4392 . 42 + 141 . 42/2 = 188 тис. грн
б) зміна продуктивності праці: 4875 . 141 + 141 . 42/2 = 690 тис. грн
Сумарний вплив факторів використання праці cтановить 878 тис. грн.
Вплив зміни матеріаломісткості продукції на обсягові показники роботи підприємства.
Для визначення розмірів втраченого чи можливого додаткового обсягу продукції за рахунок збільшення матеріаломісткості продукції або, відповідно, її зниження необхідно помножити фактичну суму матеріальних витрат у звітному періоді на різницю між фактичною матеріаловіддачею (34548 : 23558 = 1,466) і базовою (34096 : 23195 = 1,470). У нашому прикладі обсяг товарної продукції скоротився через збільшення матеріаломісткості на (1,466 - 1,470)/23558 = 94 тис. грн.
Вплив зміни фондовіддачі на обсягові показники роботи під¬приємства.
Розраховуємо можливий обсяг товарної продукції за фактичної наявності ресурсів. Базова фондовіддача дорівнює 1,93 грн, середньорічна вартість промислово-виробничих основних фондів — 12000 тис. грн. Можливий обсяг продукції в нашому прикладі становить: 3160000 — 2287000 = 873000 грн.

На основі виявлених факторів, що впливають на обсяг випуску продукції, визначають втрачені можливості і резерви збільшення продукції внаслідок усунення чи скорочення втрат робочого часу або зменшення трудомісткості, підвищення продуктивності праці, поліпшення використання технологічного устаткування і матеріальних ресурсів (табл. 8.3).

Основними факторами, що визначають ефективність виробництва в галузі, є технічний прогрес, продуктивність праці, капіталовкладення, дослідження і розробки, кваліфікація робочої сили. Оцінку використання факторів ефективності виробництва наведено в табл. 8.4.
За даними таблиці оцінюють використання факторів ефективності виробництва. Розглянемо докладно кожен з наведених показників ефективності.
Показник фондовіддачі є найбільш загальною характеристикою експлуатації основних виробничих фондів (ОВФ), що визначає ступінь використання діючих і таких, що вводяться на підприємстві, ОВФ. Як важлива умова підвищення ефективності виробництва фондовіддача характеризує також економічну ефективність капітальних вкладень в інші напрямки виробничої діяльності підприємства.
Фондовіддача в радянській промисловості щорічно знижувалася: у 1971-1975 рр. - на 1,1 %; у 1976-1980 рр. - на 3 %; 1981-1985 рр. -на 3,1 %; у 1986-1990 рр. - на 1,2 %. Вона знижувалася й у 1991-2000 рр. — у середньому на 6,4 %.
Фондовіддача залежить від структури і концентрації виробництва, ступеня кооперування і комбінування, асортименту виробленої продукції, ступеня механізації робіт, вартості ОВФ та інших факторів. Цим, зокрема, пояснюється різний рівень фондовіддачі навіть на підприємствах однієї галузі.
Таблиця 8.5 Модифікація показника фондовіддачі залежно від мети аналізу

Як правило, на показник фондовіддачі негативно впливає на підвищення вартості технологічного устаткування і будівельно-монтажних робіт. У зв'язку з цим темпи зростання ОВФ можуть обганяти темпи зростання випуску продукції. Тенденція зниження фондовіддачі зумовлюється також будівництвом споруд з охорони навколишнього середовища, тобто збільшенням неактивної частини основних фондів.
Показник фондовіддачі залежно від поставленої мети аналізу може бути модифікований. У табл. 8.5 наводяться деякі модифіковані показники, тісно пов'язані між собою.
Модифіковані показники фондовіддачі характеризують виробничо-комерційну діяльність підприємства з різних сторін. Існує низка інших показників, що відображають ефективність використання ОВФ.
Ефективність виробництва виражається величиною товарної продукції, що припадає на одиницю ОВФ. Вимірювання динаміки обсягу товарної продукції можливе лише при використанні порівняльних цін. Бо інакше необхідно перераховувати ціни у порівнянний вигляд з урахуванням інфляції. Нині динаміку обсягу продукції доцільно оцінювати в постійних (порівнянних) цінах, наприклад, на 1 січня 2003 р.
Для визначення ефективності використання активної частини ОВФ (ФВ2) у знаменнику береться середньорічна вартість активної частини. Показник фондовіддачі ФВ3 відображає ефективність використання виробничих фондів загалом. У знаменнику зазначеної формули беруться середньорічна вартість ОВФ і середньорічні залишки оборотних коштів. Таким чином, цей показник характеризує рівень використання не лише основних, а й оборотних фондів.
Для повнішої оцінки ефективності використання ОВФ треба виявляти і враховувати комплекс факторів і компонентів, безпосередньо пов'язаних з їх застосуванням і рівнем використання.
Ефективність ОВФ має характеризуватися не лише збільшенням випуску продукції, тобто кількісним результатом їх використання, а й якісним — зниженням питомих витрат живої й уречевленої праці на одиницю продукції. Так, щоб відобразити вплив на фондовіддачу використання у виробництві матеріальних витрат, визначається показник ФВ4. Величина спожитих матеріальних витрат М визначається за формами бухгалтерської звітності. Спостереження за динамікою цього показника сприяє ощадливій витраті сировини, матеріалів, палива, електроенергії.
Ступінь участі живої й уречевленої праці визначає показник фондовіддачі ФВ5. Показником маси застосованої живої праці є обсяг виплаченої заробітної плати. Застосування зазначеного показника стимулює раціональну зміну робочої сили.
Для оцінки ефективності використання ОВФ і для характеристики ступеня участі підприємства у створенні нової вартості продукції можна використовувати показник фондовіддачі, обчислений за чистою продукцією — ФВ6 і ФВ7.
Таким чином, розраховувати показник фондовіддачі можна різними способами з метою вивчення конкретних факторів, що спричинили зміну фондовіддачі. Тому рекомендується використовувати факторний аналіз фондовіддачі. У розрахунках застосовуються ланцюгові підстановки, широко використовуються індекси, середні величини, динамічні ряди. Галузева методологія аналізу фондовіддачі, як правило, відсутня.
Рівень ефективності використання ОВФ характеризують також показники фондомісткості (ФМ) і фондорентабельності (ФР).
Фондомісткості характеризує обсяг ОВФ, необхідний для випуску одиниці (1 грн) товарної продукції. Математично вона визначається за формулою

Перевага показника фондорентабельності