Аналізуючи динаміку основних макроекономічних показників України за період 1990 – 2007 рр. можна зробити висновок, що після затяжного спаду таких показників як ВВП, виробництво товарів народного споживання та капітальних вкладень за період 1990 – 1997 рр. спостерігаємо їх зростання в 1997 – 2007 рр. Дані спостереження вселяють надію, проте остаточно стверджувати, що кризовий період минув, ще не можна.

Причини економічної кризи в Україні можна виділити як об’єктивні, так і суб’єктивні. Серед суб’єктивних основною була та, що в Україні не було власної економічної системи, а існувала підсистема єдиного економічного комплексу СРСР, яка не включала ряд елементів, необхідних для функціонування незалежної системи.

Такі елементи необхідно було створити в достатньо короткі терміни, в той час як деякі інші – перепрофілювати, змінити їх структуру та обсяги відповідно до потреб економічної системи такої держави, як Україна. Власне недостатнє розуміння керівниками цих рівнів необхідності швидкої перебудови економіки України в цьому напрямі та зволікання з цими змінами і є основною суб’єктивною причиною економічної кризи. Пояснюється це тим, що, хоча капітальні вклади зростають незначними темпами з 1997 р., відставання їх від динаміки ВВП є суттєвим. А саме величина капітальних вкладень визначає можливості економічного зростання в майбутньому.

В таких умовах першочерговими завданнями подолання є здійснення соціально-економічного вибору держави та розробка фінансової стратегії економічного зростання. З першим завданням – соціально-економічним вибором питань не виникає – в Україні задекларована побудова економічної системи, яка функціонує на ринкових засадах з механізмом соціального захисту людей та соціальної орієнтації держави. Друге завдання – вибір фінансової стратегії, яка б забезпечила довготривале та стабільне економічне зростання, на нашу думку, немає.

А така стратегія є необхідною, вирішувати вона повинна два важливі питання:

1) Яким чином і з яких джерел мобілізувати фінансові ресурси, необхідні для забезпечення відповідного рівня економічного зростання?

2) Як розподілити вироблений ВВП, щоб це сприяло економічному зростанню?

Обсяги фінансових ресурсів, які перебувають в розпорядженні підприємств та сконцентровані в банківській системі, є недостатніми для потреб економічного зростання. Оскільки внутрішніх ресурсів є недостатньо, зростає роль іноземних інвестицій. Проте значні обсяги іноземних інвестицій в економіку України слід очікувати тоді, коли відбувається стабільне економічне зростання. Отже виконання фінансової стратегії та забезпечення економічного зростання необхідними фінансовими ресурсами необхідно використовувати як внутрішні так і зовнішні джерела цих ресурсів, причому пріоритет надавати саме внутрішнім. Згідно цього пріоритету рушієм економічного зростання повинні стати вітчизняні підприємства. Саме фінансові ресурси підприємств (а не бюджет держави, як це було протягом останніх років) повинні займати першочергове місце в фінансовій стратегії України.

Політика держави (фіскальна, податкова) повинна бути направлена на зростання обсягу фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні підприємств (необхідно відмовитись від вилучення амортизаційних відрахувань підприємств, скасувати порядок сплати податків методом нарахувань і т.д.).

Зміцнення фінансової бази підприємства – основа економічного зростання разом з мобілізацією внутрішніх ресурсів та спрямуванням на розвиток виробництва розширяться можливості залучення зовнішніх джерел (позик, запозичень).

Податкова політика повинна бути направлена не тільки на зменшення рівня вилучення коштів підприємств, а й на стимулювання (надання пільг) вкладення (вивільнених) коштів підприємств у виробництво. Так же, як і для підприємств необхідно використовувати внутрішні і зовнішні джерела покращення їх фінансового стану та основний наголос роботи на внутрішній.

Реальна перспектива певного зростання доходів відкри-лася в Україні у зв'язку з проведенням економічної рефор-ми. Нова економічна система, що формується, відкриває можливості (при наявності даних) розпочати власну спра-ву - стати власником або співвласником підприємства, закладу чи організації у тій чи іншій сфері обслуговування або виробництва, створити кооператив, мале підприємство, фермерське господарство та ін.

Підприємства одержали право самостійно розв'язувати питання оплати праці (форми, системи, види премій, вина-город, надбавок), без втручання державних органів. Розмір індивідуального заробітку не обмежується, але регулюєть-ся фінансовими можливостями підприємства та системою прибуткового оподаткування.

Поряд з цим створюються більш сприятливі умови для реалізації здібностей та знань інтелігенцією, зокрема за-вдяки закріпленню законом України «Про власність» права на інтелектуальну власність.

Список використаної літератури

1. Башянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. - К.: НІКА-ЦЕНТР, ЕЛЬГА, 2000.

2. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 1998.

3. Економічна теорія: макро- та мікроекономіка / За ред. 3. Ватаманюка та С. Панчишина- Львів: Інтереко, 1998.

4. Макконнелл К., Брю С. Аналітична економія: принципи, проблеми і політика. Ч. 2. Мікроекономіка / Наукова ред. перекладу Т. Панчишина.- Львів: Просвіта, 1999.

5.Мельникова В. І. , Н, І, Клімова Макроекономіка: Навч. Посібник – К.: ВД “Професіонал”, 2004 – 394с.

6. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студ. екон. спец. закл. освіти: У 2 ч./ С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін.; За заг. ред. С. Будаговської. - К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2001

7. МочернийС. В., Довбенко М. В. Економічна теорія: Підручник - К.: Видавничий центр «Академія», 2004 – 856с. (Альма-Матер)

8. Мочерний С. В, Устенко О. А. Основи економічної