Якщо ВВП розраховувати в поточних цінах, то в суспільстві складається не зовсім правильна уява про стан економіки і життєвий рівень населення. Виходить, ніби ВВП зростає, і, отже, життєвий рівень повинен підвищуватися, а він фактично може знижується. Щоб отримати реальну картину динаміки виробництва, необхідно при розрахунку ВНП виключити вплив на нього інфляції, тобто коректувати вартісну величину валового національного продукту.

Тому в економічній теорії і практиці розраховують "номінальний" і "реальний" ВВП. Номінальний ВВП — це ВВП, розрахований в цінах, які склалися в хвилину його розрахунку (в даний момент). Реальний ВВП — це ВВП в незмінних цінах, тобто скоректований номінальний ВВП. Визначення реального ВВП відбувається шляхом ділення номінального ВВП на індекс цін.

Окрім названих основних (ВВП та ВНП), існує цілий ряд інших взаємопов'язаних показників національного рахівництва. Всі вони розраховуються на підставі ВВП і використовуються з тією чи іншою метою макроекономічного аналізу.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) можна отримати із ВВП, коли його зменшити на величину амортизаційних відрахувань:

ЧВП = ВВП — Амортизаційні відрахування (6)

Національний доход (НД) — сукупний доход в економіці, який отримують власники факторів виробництва (праці, капіталу, землі) — можна отримати, коли показник ЧВП зменшити на величину чистих непрямих податків на бізнес:

НД = ЧВП — Чисті непрямі податки на бізнес (7)

Показник особистого доходу (ОД) можна отримати, коли від національного доходу відняти внески на соціальне страхування, нерозподілений прибуток корпорацій, податки на прибуток корпорацій і додати суму трансфертних платежів. Необхідно також відняти чистий процент і додати особисті доходи, отримані у вигляді процента.

Використовуваний доход (ВД) розраховується шляхом зменшення показника особистого доходу на суму прибуткового податку з громадян та деяких неподаткових платежів державі:

ВД = ОД — Прибутковий податок — Неподаткові платежі державі (8)

Це доход, який залишається у розпорядженні домогосподарств. Він використовується на споживання і заощадження.

Чиста продукція окремих галузей визначається як різ-ниця між валовою продукцією та матеріальними виробничими затратами. Крім виробленого, обчислюється викорис-таний на споживання та нагромадження національний доход. Він відрізняється від першого на величину відшко-дованих втрат і сальдо зовнішньої торгівлі та обчислюється як сума фонду споживання та фонду нагромадження.

Національний доход обчислюється як у фактичних, так і у порівняльних цінах, при цьому при використанні останніх між обсягом виробленого та використаного національного до-ходу виникає розбіжність. За статистичними даними вироб-лений національний доход постійно перевищує використаний.

Крім того, як вважають не без підстав спеціалісти, внаслідок використання штучно встановлених порівняль-них цін макроекономічний облік дедалі більше відриваєть-ся від реальності, перекручує справжню величину затрат та результатів виробництва. При цьому висловлюється твердження про те, що національний доход дає явно зави-щені або занижені дані про зростання та обсяг використа-ного національного доходу. Як причину розбіжностей між реальними та розрахунковими показниками національного доходу спеціалісти називають приписки або систему цін, виробництво непотрібної суспільству продукції. З цим важко не погодитися, але слід назвати і недосконалість методики розрахунків.

Обчислення ВНП та його модифікації валового внутрі-шнього продукту (ВВП) не лише полегшує міжнародні зіставлення темпів і рівнів економічного розвитку, структури народного господарства та сприяє діалогу з іншим світом єдиною статистичною мовою, а й. дає змогу поглиби-ти макроекономічний аналіз.

Прихильники іншої точки зору вважають, що цей по-казник не придатний для аналізу, оскільки виступає як сума доходів економічних ланок, причому з повторним рахунком. Але слід мати на увазі, що ВНП та його модифікація ВВП передусім вимірюють вартість виробле-них товарів і послуг, за винятком тієї її частини, яка витрачається у процесі виробництва (вартість предметів споживання). Отже, ВНП та ВВП виступають як вартість кінцевих товарів і послуг і як сума добавленої вартості в усіх галузях. Тому дані про ВНП/ВВП мають важливе значення для аналізу доходів усіх учасників виробництва товарів і послуг (оплата праці, прибутки, відрахування у фонди соціального страхування та ін.), а також амортизаційних відрахувань, які є важливим джерелом фінансу-вання капітальних вкладень.

Дані про ВНП (ВВП) відбивають затрати праці, мате-ріалів та інших ресурсів і тому можуть використовуватися для аналізу економічної ефективності.

Показник ВНП відбиває результати виробничої діяль-ності на території даної країни, незалежно від національної приналежності підприємств та громадянства їх працівни-ків. ВНП більший за ВВП на суму доходів від використан-ня ресурсів даної країни за кордоном (проценти, дивіденди, заробітна плата та ін.). У рекомендаціях ООН зі складан-ня системи національних рахунків основним показником вважається ВВП, але передбачено обчислення і ВНП.

Згідно з варіантними розрахунками а 1992 р. кількіс-на різниця у макроекономічних показниках України вигля-дає так: валовий суспільний продукт —4613,6 млрд. крб., ВНП—1479,8 млрд. крб., національний доход—1271,2 млрд. крб.

Розрахункам цих та інших пов'язаних з цими показників (національний доход у розпо-рядженні, національне заощадження та ін.) присвячена група поточних рахунків, що включають рахунки вироб-ництва, розподілу та використання доходів.

Рахунок виробництва відбиває вартісну оцінку про-дукції для проміжного та кінцевого споживання. Він дає змогу визначити одну з головних балансуючих статей СНР — добавлену вартість.