Невідкладним завданням є дальше зменшення боргової залежності та удосконалення системи управління державним боргом України. На кінець 2007 року цей борг не повинен перевищувати 20% ВВП. Необхідно вжити заходів щодо удосконалення управління борговими ризиками, поліпшення прогнозування боргової політики та її координації з бюджетною, податковою та грошово-кредитною політикою. Реалізація цих завдань передбачає:—

продовження політики бездефіцитності державного бюджету. —

використання залежно від ситуації на внутрішньому та міжнародному фінансових ринках можливостей виваженого трансформування зовнішнього боргу у внутрішній, що, у свою чергу, вимагає від Уряду, НБУ і Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку енергійних зусиль щодо радикального вдосконалення внутрішнього фінансового ринку;

— продовження політики активної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Залучення відповідних запозичень на вирішення пріоритетних завдань економічного та соціального розвитку. Кабінет Міністрів має здійснити невідкладні заходи, які повинні забезпечити повну прозорість таких запозичень на всіх стадіях — від розгляду їх доцільності до остаточного погашення;—

продовження практики заборони надання державних гарантій при одержанні кредитів суб'єктами підприємницької діяльності та заборони реструктуризації або списання заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії;—

спрямування політики управління державним боргом на пом'якшення "піків" платежів, поліпшення структури боргу і зниження вартості його обслуговування, у тому числі за рахунок дострокового викупу боргових зобов'язань держави. Це потребує значних обсягів профіциту, що може бути забезпечено лише достатньо високим рівнем дохідної частини бюджету та жорсткою політикою обмеження видатків;—

тіснішу співпрацю Уряду та НБУ у проведенні боргової

та валютної політики, посилення валютного контролю та запровадження ефективних заходів, спрямованих на легалізацію та

повернення в Україну вивезених коштів;—

прийняття Закону України "Про державний борг України", забезпечення прозорої та ефективної боргової політики, у тому числі через визначення оптимальних засад управління державним боргом, удосконалення організаційної структури відповідних органів.

4.Проблеми формування державного бюджету України на сучасному етапі.

Бюджет є вагомим інструментом державного регулювання соціально-економічних процесів. Змістом бюджетного регулювання держави є розробка основних напрямів формування та використання бюджетних коштів, виходячи з необхідності вирішення завдань, які стоять перед суспільством на даному етапі розвитку.

За останнє десятиріччя в Україні відбувалися зрушення у соціально-економічній ситуації, і важливою складовою цього процесу є розвиток державних фінансів. Одним з основних інструментів державного регулювання економіки є бюджет, тому становлення ефективної бюджетної системи і реалізація дієвої фінансово-бюджетної політики є необхідною умовою для досягнення сталого економічного розвитку будь-якої країни.

Виходячи із зазначеного вище, а також із того, що на сучасному етапі розвитку державних фінансів актуальним є посилення регулюючої функції бюджетної системи, достатньо важливим є дослідження процесу становлення бюджетної системи і механізму бюджетного регулювання в Україні.

Зі становленням України як самостійної держави послідовно проводилося реформування та вдосконалення фінансової системи держави, спрямоване в основному на фінансову стабілізацію за рахунок удосконалення податкової системи, підвищення керованості процесом регулювання міжбюджетних відносин та зовнішніх і внутрішніх боргових зобов'язань держави, встановлення дієвого контролю за ефективним витрачанням бюджетних коштів.

Важливим кроком на шляху до зміцнення самостійності місцевих бюджетів стало прийняття 20 травня 1993 року декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», яким місцевій владі було надано право встановлювати 17 видів місцевих податків і зборів. Вагомим також було прийняття 28 квітня 1995 року Закону України «Про бюджетну систему України», яким було визначено основні принципи бюджетного устрою та положення бюджетного процесу в державі.

З метою забезпечення ефективного управління бюджетними коштами, підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів фінансових ресурсів у Державному бюджеті України Указом Президента України від 27.04.1995 № 335/95 «Про Державне казначейство України» при Міністерстві фінансів України було утворено Державне казначейство України та запроваджено режим фінансування бюджетних видатків через систему Державного казначейства, що дало змогу взяти під контроль держави усі ресурси бюджету та позабюджетних фондів. Казначейська система уможливила упорядкування витрачання коштів відповідно до чинного законодавства, зокрема шляхом встановлення щомісячних лімітів видатків бюджету, посилення поточного контролю за цільовим витрачанням коштів бюджетними організаціями.

Постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 14.01.1997 № 13 було запроваджено з 1 лютого 1997 року поетапне касове виконання державного бюджету через територіальні органи Державного казначейства України.

У 1995-1997 роках відбуваються певні зміни у бюджетній політиці. Починаючи з 1995 року, Верховною Радою України щорічно приймалася постанова про основні напрями бюджетної політики, в якій на підставі прогнозних показників розвитку економіки визначалися пріоритети бюджетної політики держави на наступний рік у сфері доходів, видатків бюджету, міжбюджетних відносин, державного боргу, дефіциту бюджету та джерел його фінансування. У цей період було змінено структуру бюджетних видатків, значно скорочено фінансування галузей економіки та надання бюджетних позичок, одночасно збільшилася питома вага видатків на соціальний захист населення, соціально-культурну сферу. Зокрема, видатки на розвиток галузей економіки у загальній сумі видатків бюджету зменшилися з 29,6 % у 1996 році до 23,6 % у 1997 році, відповідний показник видатків бюджету на соціально-культурні заходи збільшився з 7,3 % у 1996 році до 13,0% у 1997 році. З метою вдосконалення бюджетного процесу 06.05.1996 року була прийнята Постанова Верховної Ради України «Про затвердження Правил оформлення проекту Закону України про Державний бюджет України».

У 1999 році було залучено до бюджетної системи всі позабюджетні фонди, крім Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування; розмежовано у бюджетах усіх рівнів поточні видатки та видатки розвитку із зазначенням джерел, за рахунок яких вони формуються; впроваджено систему фінансового вирівнювання місцевих бюджетів, виходячи з принципу зацікавленості місцевих органів влади