Валютному контролю підлягають усі валютні операції за участю резидентів і нерезидентів. Органи, що здійснюють ва-лютний контроль (НБУ, уповноважені банки, Державна подат-кова адміністрація, Державний митний комітет України, Міністерство зв'язку України), мають право вимагати і одер-жувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських розра-хунків в іноземній валюті у межах своїх повноважень.

Державна податкова адміністрація здійснює фінансовий кон-троль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами на території держави. ДПА затверджує кри-терії перевірки дотримання банками законодавства з питань, які належать до компетенції Головного управління валютного контролю. Серед цих критеріїв законність і вчасність розра-хунків резидентів і нерезидентів через рахунки “ЛОРО”; дотри-мання резидентами термінів розрахунків за експортно-імпорт-ними операціями; обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті; підстави перерахування валюти за кордон; виконання „ термінів розрахунків банків за зовнішньоекономічними угода-ми; 100-відсотковий продаж валюти, яка повертається при не-виконанні зовнішньоекономічного контракту тощо.

Державний митний комітет здійснює контроль за додер-жанням правил переміщення валютних цінностей через мит-ний кордон України.

Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами че-рез ці банки.

Міністерство зв’язку України здійснює контроль за додер-жанням правил поштових переказів та пересилання валют-них цінностей через митний кордон України.

В Україні поки що діє порядок обов'язкового продажу над-ходжень від зовнішньоекономічної діяльності в іноземній ва-люті. Обов'язковий продаж іноземної валюти здійснюється уповноваженими банками, в яких суб'єкти зовнішньоекономіч-ної діяльності мають валютні рахунки.

Валютні кошти, зараховані на розподільчі рахунки в бан-ках, підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку у розмірі 50 відсотків. Решта 50 відсотків зараховується на розрахунковий рахунок даного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності і використовується ким відпо-відно до правил валютного регулювання.

Такий порядок почав застосовуватися в Україні з вересня 1992 р.

Система обов'язкового продажу іноземної валюти не є еко-номічно вигідною. Вона використовується, як правило, в умо-вах нестабільної економіки. При досягненні фінансової стабілі-зації і зміцненні валютного курсу національної грошової оди-ниці має застосовуватися інший, – єдиний режим валютного обігу. Господарський суб’єкт повинен мати право вільного ви-бору валюти, в якій би він зберігав свої грошові кошти. НБУ стає невигідним в умовах стабільної гривні витрачати її на скуповування валюти іноземних держав і таким чином підтри-мувати стабільність їхніх курсів. В умовах цивілізованих рин-кових відносин резидент повинен мати право на повне викори-стання всієї валютної виручки, що надходить до нього.

Список використаної літератури:

Денисенко М.П. Гроші та кредит у банківській справі. Навчальний посібник. – К..: Алерта. 2004.

М.М. Александрова, С.О. Маслова. Гроші. Фінанси. Кредит. Навчально-методичний посібник. – К.: Товариство “Знання”, К00, 1998.

Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях: Навч. Посібник /за ред. Л.Луці ва – 2-ге видання. Перероб. – Тернопіль: Карт-Бланш. 2000 р.