Основний фонд Держлісгоспу складається з 4 груп (таб. ????).

Таблиця?.?- Склад основних фондів.

Найменування | Номер групи

Будівлі | Транспортні засоби | Силові машини | Комп’ютерна техніка

Споруди | Виробничий інвентар | Робочі машини

Господарський інвентар | Робочі тварини

Таблиця ?.?- Склад оборотних засобів підприємства (тис.грн)

Найменування показників | Роки

2004 | 2005 | 2006

Будинки, споруди та передавальні пристрої | 2624,6 | 2926 | 2926

Машини та обладнання | 1776,9 | 1981,7 | 2001,9

Транспортні засоби | 400,3 | 828,6 | 812,9

Інструменти, прилади, інвентар | 529,9 | 173,5 | 173,9

Робоча і продуктивна худоба | 23,9 | 21,9 | 21,5

Малоцінні необробні матеріальні активи | 483,2 | 546,5 | 478,4

5 Організаційний план

Організаційна схема управління

Що стосується організаційної структури Держлісгоспу, слід зазначити, що за типом вона являється лінійно-функціональною. Це говорить, що при лінійно-функціональній структурі зв’язки „керівник-підлеглий” будуються за ієрархічною лінією таким чином, щоб кожний працівник був підзвітній тільки одній особі. Керівники функціональних служб не мають ніяких розпорядницьких прав і здійснюють свій вплив на виробничі та управлінські підрозділи тільки формально.

Основними перевагами такої структури є:

1.Лінійно-функціональна структура дозволяє організовувати управління виробництвом за лінійною схемою (керівник вищого рівня – керівник нижчого рівня – виконавець);

2.Функціональні підрозділи надають методичну допомогу, готують інформацію, виконують різні управлінські завдання для відповідних лінійних керівників;

3.Звільнення лінійних начальників від перевантажень інформацією та виконання невласних їх посаді функцій;

4.Чіткі функціональні зв’язки на різних рівнях управління.

5. Висока компетентність спеціалістів, які відповідають за виконання окремих функцій;

6. Розширення можливостей лінійних керівників у межах стратегічного управління виробництва через передачу окремих функцій спеціалізованим ланкам;

Недоліки лінійно-функціональної структури:

1.Недостатньо чіткі межі відповідальності;

2.Тенденція до централізації;

3.Синтез лінійного та функціонального управління може затягнути строки підготовки управлінських рішень;

4.Не завжди забезпечує скоординовані у роботі функціональних підрозділів

Високі вимоги до керівництва;

відсутність спеціалістів з окремих функцій управління;

перевантаження інформацією;

невідповідність до зростаючих вимог сучасного виробництва.

Управління Держлісгоспом здійснює директор, який є одночасно за посадою головним державним інспектором по контролю за станом, використанням, охороною і захистом лісів в зоні діяльності Держлісгоспу. Директор самостійно вирішує питання діяльності Держлісгоспу, за винятком тих, які віднесені Статутом до компетенції органу управління майном. А також він несе повну відповідальність за стан та діяльність Держлісгоспу, діє без довіреності від імені Держлісгоспу, представляє його у всіх установах та організаціях, розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства. Директор укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахункові та інші рахунки, а також несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів.

Головний лісничий є першим заступником директора Держлісгоспу і одночасно за посадою – першим заступником головного державного інспектора по контролю у галузі ведення лісового господарства в зоні діяльності Держлісгоспу.

Начальники відділів, керівники структурних підрозділів, які відають питаннями використання, відтворення, охорони і захисту лісів є одночасно за посадою старшими інспекторами по контролю у галузі ведення лісового господарства.

Саму ж організаційну структуру можна побачити на рис 1.1.

Кадрова політика і стратегія

Що стосується кадрової політики то на даному підприємстві спостерігається велика плинність кадрів.

З кожним роком кількість працюючих зменшується. Так у 2005 році на підприємстві працювало 487 чол., у 2006 р. – 469чол., а цього року становить 431 чол. Така тенденція до зменшення працівників пояснюється тим, що підприємство закупляє нову техніку, яка потребує менших затрат робочої сили. Плинність кадрів характеризується кількістю працівників, звільнених за власним бажанням або звільнених за прогул (або інше порушення трудової дисципліни). Співвідношення цієї кількості до середньоспискового числа працюючих дозволяє визначити її відносний рівень (обчислюється в %):

(1)

де Кп – коефіцієнт плинності , % ;

Чззб – число працівників ,звільнених за власним бажанням ;

Чпн – число працівників, звільнених за прогул та інші порушення ;

Чс – середньоспискова чисельність працівників .

За допомогою даних, які містяться в таблиці(?) можна розрахувати коефіцієнт плинності кадрів.

Таблиця 4.1 – Рух робочої сили

Показники | Роки

2005 | 2006 | 2007

Прийнято працівників | 42 | 74 | 35

Вибуло працівників всього | 63 | 67 | 104

З них

З причин скорочення штатів | 63 | 67 | 104

За власним бажанням, звільнено за прогули та інші порушення трудової дисципліни |

_ |

_ |

_

Облікова чисельність штатних працівників на кінець звітного року | 341 | 348 | 279

12.9; ; .

Як ми бачимо з розрахунків коефіцієнт плинності кадрів з кожним роком збільшується , а це пояснюється тим що на підприємстві працює техніка зарубіжного виробництва, яка потребує менших затрат робочої сили.

Однак на даному підприємстві працюють висококваліфіковані працівники.

Станом на 01.01.2007р. в Сколівському Держлісгоспі працює 62 спеціалісти з вищою освітою та 41 спеціаліст із середньо-спеціальною освітою. Крім того, на посадах, які не потребують заміщення спеціалістами, працює 22 чол. з середньо- спеціальною освітою і 3 чол. з вищою освітою, в тому числі на посадах лісників, бригадирів 11 чол. з середньо-спеціальною освітою, з вищою освітою немає.

На підприємстві зараз працює техніка різних типів вітчизняного та зарубіжного виробництва. Для її експлуатації, ремонту та налагоджування потрібні висококваліфіковані робітники та інженери.