Теоретичні та методичні основи бюджетування

Загальна характеристика бюджетування

Ефективність фінансової діяльності суб'єктів господа-рювання за ринкових умов пов'язана з необхідністю своєчасного отримання досконалої управлінської інформації як бази менедж-менту з метою прийняття раціональних рішень. Одним із таких інструментів, який сприяє підвищенню ефективності системи управління фінансами на мікрорівні, є бюджетування.

Для організації ефективного фінансового управління на під-приємстві доцільно створити сучасну систему бюджетування, яка б ґрунтувалася на розробленні та контролі виконання ієрархічної системи бюджетів. У контексті підприємств під бюджетом ро-зуміють план, узгоджений за напрямами (реалізація, виробницт-во, джерела фінансування й фінансові результати) та підрозділа-ми (відділами), у якому фіксуються та/або балансуються доходи й витрати, надходження та виплати, приріст активів і капіталу, офіційно затверджений керівництвом, на визначений період і до-водиться до виконання менеджерам усіх рівнів управління. У бюджеті можуть відображатися як вартісні, так і кількісні показ-ники бюджетного періоду.

Необхідною передумовою і складовою бюджетування є пла-нування, яке, власне, й конкретизується в бюджетах. Хоча досить часто у літературних джерелах поняття «бюджетування» та «пла-нування» використовуються як синоніми, їх слід розрізняти.

Бюджетування являє собою процес організації управління фінансово-господарською діяльністю суб'єктів господарювання, який базується на розробленні бюджетів у розрізі центрів відпо-відальності чи напрямів діяльності, здійсненні на цій основі кон-тролю за їх виконанням, проведенні аналізу відхилень фактичних результатів від бюджетних та регулюванні господарської діяль-ності з метою узгодження та досягнення намічених результатів на всіх рівнях управління.

До основних функцій бюджетування належать функції планування, координації та контролю. У процесі бюджетування уточнюють планові та розраховують допоміжні фінансові показники, а також визначають послідовність дій, спрямованих на їх досягнення, здійснюють координацію діяльності різних підрозділів підприємства і різних видів його виробничо-господарської діяльності.

В основі побудови системи бюджетів підприємств повинні лежати науково – обґрунтовані принципи, тому що вони визначають характер та зміст діяльності підприємства, створюють умови для їх ефективної роботи і зменшується можливість впливу негативних факторів на процес виробництва та реалізації продукції. Слід зазначити, що нині серед вітчизняних та зарубіжних вчених та практиків економістів не має єдиної точки зору, щодо принципів, які слід покласти в основу складання бюджетів підприємств, а це в значній мірі впливає на якість процесу бюджетування, яке все ширше починає застосовуватись підприємствами України.

Принципи, які будуть враховуватись при розробці операційного бюджету ТзОВ «Птахофабрика «Кохавинка»: єдності, координації, участі, безперервності, гнучкості, точності, пристосування до потреб ринку, повноти, ефективності, відповідальності та матеріальної зацікавленості.

принцип єдності, передбачає що планування повинно мати системний характер і являє собою сукупність взаємозв’язаних елементів, які розвиваються в одному напрямку заради спільної мети;

принцип участі означає, що кожен структурний підрозділ та кожен спеціаліст компанії незалежно від посади, яку він займає і виконуваних ним обов’язків, приймає участь у складанні бюджетів підприємств;

принцип безперервності відображається в тому, що планування повинно здійснюватись систематично в межах встановленого циклу і розроблені плани повинні безперервно змінювати один одного;

принцип гнучкості тісно пов’язаний з попереднім принципом і проявляється в тому, що надає планам можливість змінюватись при виникненні непередбачених обставин;

принцип точності, передбачає, що плани підприємства повинні бути конкретизовані і деталізовані до такої степені, до якої дозволяють зовнішні та внутрішні умови діяльності підприємства;

принцип пристосування до потреб ринку – важливо враховувати кон’юнктуру ринку і залежність підприємства від наданих кредитів;

принцип повноти полягає в тому, що розроблення бюджету має охоплювати всі сторони діяльності та усі підрозділи підприємства;

принцип відповідальності, концентрується виключно не величинах, які піддаються впливу і передбачає передачу кожному підрозділу відповідальності за виконання його частини бюджету разом з повноваженнями втручання в необхідному випадку в ситуації з відповідними коректуючи ми заходами.

Слід зазначити, що принцип відповідальності, з нашої точки зору, повинен поєднуватись з принципом матеріальної зацікавленості тому, що матеріальне стимулювання сприяє трудовій цілеспрямованій діяльності колективів, бо створює імпульси, які спонукають працівників підприємств до більш якісної праці в розрахунку на винагороду.

Важливо також ураховувати принцип ефективності, сутність якого полягає в тому, що витрати, пов'язані з організацією та фу-нкціонуванням бюджетування, не повинні перевищувати ефект, який буде отримано від його впровадження. При формуванні си-стеми бюджетування не можна переходити «межу». Інакше ви-никає «надлишок бюджетування», який стримує ініціативу та знижує мотивацію персоналу.

Процес формування системи бюджетів на підприємстві включає:

визначення видів та планів бюджетів, які передбачено використовувати в ході бюджетування;

встановлення підрозділів та посадових осіб, які братимуть участь у бюджетуванні, та визначення їхніх повноважень;

визначення бюджетних періодів та інтервалів бюджетування;

розробку послідовності складання бюджетів;

визначення порядку їх узгодження та консолідації;

аналіз структури собівартості продукції та вибір найважливіших її складових з метою подальшого відображення у відповідних планах та бюджетах;

вибір статей доходів та витрат, які будуть використовуватись в процесі складання бюджетів, поділ витрат на постійні і змінні;

вибір фінансових показників, нормативів та коефіцієнтів, які будуть використані для здійснення контролю за фінансовим станом підприємства;

визначення процедур оцінки виконання бюджетів, аналізу відхилень від бюджетних показників і внесення змін до системи бюджетів.

Значення бюджетування (розроблення системи бюджетів на підприємстві) полягає у поліпшенні планування, що позитивно впливає на підвищення продуктивності праці працівників підрозділів та ефективність використання матеріальних і фінансових ресурсів. Бюджетування сприяє виявленню слабких ланок у фінансовому забезпеченні та організаційній структурі підприємства, вирішенню проблем комунікації та розподілу відповідальності між окремими підрозділами й учасниками виробничого процесу, забезпеченню належної планової дисципліни. Саме бюджетний процес дає змогу вчасно виявити неузгодженість у діяльності окремих підрозділів підприємства, неефективне використання ресурсів, низький рівень управління запасами чи грошовими коштами.

Бюджетування спрямоване на виконання двох