доходів;
рентабельність продукції;
цінова політика, якість продукції;
конкуренція;
сезонні коливання.
Існує два основних методи оцінки, що лежать в основі розробки бюджету продажів:
статистичний прогноз на основі математичного аналізу загальноекономічних умов, кон'юнктури ринку, кривої росту;
експертна оцінка, отримана шляхом збору думок керівників і працівників відділу збуту.
Для розробки бюджету продажів досліджуваного підприємства використовуватиметься статистичний метод.
Бюджет виробництва — це виробнича програма, вихідною інформацією для розробки якої є плановий обсяг реалізації і величина запасів.
Бюджет виробництва визначає обсяг виробництва для бюджету реалізації і для підтримки запасів готової продукції (ГП) на рівні, запланованому керівництвом. Складається в натуральному вираженні:
бюджет виробництва = бюджет продажів + прогнозований запас грошового потоку на кінець періоду — запас грошового потоку на початок періоду.
Для визначення сукупних витрат на виробництво необхідно розрахувати собівартість одиниці продукції, що складається з витрат матеріалів, праці і накладних витрат. Наступний етап розробки головного бюджету — складання бюджету витрат матеріалів, бюджету витрат праці, бюджету накладних витрат.
Витрати праці залежать від типу і кількості виробленої продукції, її трудомісткості, системи оплати праці. На основі цієї інформації складається бюджет трудозатрат.
Усі поточні бюджети тісно взаємозалежні. Прогноз продажів — перший крок у процесі складання бюджету. Від прогнозу продажів залежить виробничий бюджет, на основі якого розробляється бюджет закупівлі (використання) матеріалів, бюджети трудових витрат і загальновиробничих витрат.
Звичайно, єдиного порядку розроблення й форми подання бю-джету на підприємствах різних галузей чи організаційних форм не може існувати. В узагальненому варіанті з погляду організа-ційних процедур у процесі бюджетування можна виділити такі етапи:
аналіз виконання показників бюджету за попередні бюджетні періоди або у разі першого складання бюджету, аналіз фінансових показників діяльності підприємства за попередні бюджетні періоди;
складання бюджету з урахуванням даних виконання бюджету за попередні періоди та можливих змін у діяльності підприємства в майбутньому;
затвердження бюджету, у результаті якого бюджет стає обов’язковим до виконання для відповідних підрозділів та їх працівників;
виконання бюджету з відстеженням точності його складання та виконання;
здійснення контролю за виконанням бюджету та аналіз результатів контролю;
коригування бюджету чи діяльності підприємства з метою узгодження бюджетних і фактичних показників.
2.4 Бюджетний контроль
Важливе місце в бюджетуванні належить контролю. Ієрар-хічна система бюджетів підприємства дає змогу встановити ефек-тивний контроль за надходженням і витрачанням коштів, створити реальні умови для реалізації ефективної фінансової стратегії.
Схематично процес управління бюджетуванням зображено на рис. 2. .
З бюджетом порівнюють досягнуті результати. У бюджеті за-кладено оцінку ефекту всіх змінних, які прогнозувались у процесі його розроблення.
До впровадження бюджетування поточні результати порівню-валися з результатами за минулий місяць чи аналогічний період попереднього року. Істотною вадою такого способу була немож-ливість урахувати зміни в напрямках діяльності підприємства та в планових програмах на поточний рік.
Рис. 2. Управління бюджетування
Бюджет — база для внутріфірмового контролю: у міру реалі-зації закладених у бюджеті планів контролюються фактичні ре-зультати діяльності підприємства. Бюджетний контроль здійсню-ється простим порівнюванням фактичних показників із планови-ми. Це один з найпоширеніших способів перевірки виконання бюджетів підприємством.
Аналіз відхилень фактичних показників діяльності структур-ного підрозділу від бюджетних та з'ясування причин цих відхи-лень є постійним процесом. Ці відхилення можуть бути як пози-тивними, так і негативними. За позитивних відхилень фактичний дохід є більшим від запланованого, а фактичні витрати нижчі за бюджетні. За негативних відхилень навпаки: фактичний дохід менший, а фактичні витрати — більші.
Виявляння відхилень фактичних фінансових показників дія-льності структурних підрозділів від планових (бюджетних) та їх аналіз здійснюються щомісяця. Така інформація є базою для роз-роблення заходів, спрямованих на зміну способу виконання бю-джетів та перевірку обґрунтованості вихідних положень.
Особливому контролю підлягає рух грошових коштів. Конт-роль руху грошових коштів включає перевірку:
правильності заповнення бюджетних форм;
відповідності сум витрат затвердженим плановим лімітам;
виконання бюджетного регламенту.
Перевірка правильності заповнення бюджетних форм фінан-совою службою здійснюється за додаткового залучення:
аналітичних матеріалів зі складання бюджетів;
розшифровки окремих сум;
інших матеріалів, пов'язаних з формуванням та виконанням бюджетів.
Відповідність сум витрат грошових коштів затвердженим пла-новим лімітам фінансова служба з'ясовує з мстою підтвердження права на витрати в межах затверджених планових лімітів, але тільки за умови виконання дохідної частини бюджету. В іншому разі фінансова служба з рішення фінансового директора має пра-во зменшити підрозділові витратну частину бюджету.
Наднормативні витрати (з урахуванням їхньої доцільності і наявності вільних грошових коштів) здійснюються за рахунок прибутку і тільки з рішення фінансового директора в кожному конкретному випадку.
Фінансова служба здійснює також контроль і за плануванням руху грошових коштів за центрами фінансового обліку та за виконанням бюджетного регламенту. У разі незадовільного вико-нання бюджету фінансова служба має право застосувати санкції та вжити необхідних заходів, спрямованих на поліпшення діяль-ності відповідного підрозділу підприємства.
Аналіз відхилень фактичних результатів діяльності підрозділу і даних бюджету уможливлює:
ідентифікацію проблемних ділянок, що потребують першо-чергової уваги;
пошуки нових можливостей, не передбачених у процесі роз-роблення бюджету;
міру реальності планового бюджету.
Реальність бюджету визначається величиною відхилень фа-ктичних значень від запланованих. Що ближчі фактичні й бю-джетні значення показників, то вищою є реальність бюджету.
Реальність бюджету можна оцінити з таких співвідношень:
обсяг продажу - фактична виручка > виручці за бюджетом;
сума витрат - фактичні витрати < витратам за бюджетом;*
сума прибутку - фактичний прибуток > прибутку за бюджетом.
Велика різниця між бюджетними і фактичними значеннями основних показників свідчитиме про недосконале планування та неефективне використання ресурсів.
Контрольна роль бюджетів зберігається і за умов перегляду й коригування. За невідповідності бюджету вимогам реальності він перестає бути інструментом управління, і його необхідно скоригувати (змінити). Бюджет коригується, коли відбуваються суттєві змі-ни в послідовності виконання робіт, у витратах або в підприємства з'являються нові конкуренти. Бюджети на рік