- Добровільні експортні обмеження. Вони є відносно новою формою торгівельних бар'єрів. Так, японські автомобілебудівельники під загрозою введення Сполученими Штатами більш високих митних тарифів або низьких імпортних квот погодились на введення добровільних експортних обмежень на свій експорт в США.

Чому мито і квоти застосовуються в світовій практиці, якщо відомо, що вони перешкоджають вільній торгівлі й тим самим знижують економічну ефективність? В той час як країни в цілому виграють від вільної міжнародної торгівлі, окремі галузі і групи постачальників ресурсів можуть виявитися в числі постраждалих. Легко зрозуміти, чому групи підприємців, зайнятих відповідним виробництвом, намагаються зберегти або покращити свої економічні позиції, переконуючи уряд ввести тарифи або квоти для захисту їх від шкідливого впливу вільної торгівлі. Ефект особливих інтересів або концепція про поведінку, обумовлений "погонею за рентою", - відіграє важливу роль. Слідує також додати, що витрати протекціонізму приховані, оскільки тарифи і квоти включені до ціни товару. Таким чином, політичні діячі стикаються з меншими політичними обмеженнями, йдучи на зустріну вимогу ввести протекціоністські санкції.

Припустимо, що економіка країни відкрита для світової торгівлі і підприємці з іншої країни, що має порівняльні переваги і є домінуючою на світовому ринку у виробництві певного товару, стали його експортувати. Країна-імпортер реагує на такі дії введенням мита. Цей крок призведе до зростання внутрішньої ціни і буде мати цілий ряд наслідків.

По-перше, споживання товару впаде. Споживачі, безумовно, постраждають. В зв'язку з введенням мита, вони будуть платити більше за кожну одиницю товару. Крім того, мито примушує споживачів скоротити кількість товару, що купується і переадресувати свої витрати на покупку менш бажаних товарів.

По-друге, місцеві виробники, на яких мито не розповсюджується, одержують більш високу ціну за одиницю товару. Оскільки ця нова ціна вища відповідної ціни до введення мита, або світової ціни. Це пояснює зацікавлення місцевих виробників у лобістській діяльності в підтримку захисного мита. Проте, з точки зору суспільства розширення місцевого виробництва відображає той факт, що мито дозволило місцевим виробникам перетягнути ресурси з інших, більш ефективних галузей.

По-третє, постраждають виробники країни-експортера. Хоча продажні ціни стали вище, ця різниця в ціні відраховується не їм. Світова ціна після встановлення мита і, отже, поштучний дохід зберігаються на тому ж рівні, в той час як обсяги імпорту падають.

І, нарешті, доходи від мита, по суті, є перерозподілом доходу від споживача на користь держави і не виявляють впливу на економічний добробут країни; в результаті держава виграє те, що втрачає споживач.

Існують інші, менш помітні наслідки введення мита. Із-за скорочення обсягів продажу країна-експортер тепер отримає менше коштів для імпорту товару з інших країн, в яких через це відбудеться скорочення виробництва і вивільнення ресурсів. Таким чином, мито прямо сприяє експансії відносно неефективних галузей, що не володіють порівняльними перевагами, і непрямим чином сприяє згортанню відносно ефективних галузей, що мають порівняльні переваги. Це свідчить про те, що мито спричиняє передислокацію ресурсів в невірномірному напрямку. Це не дивно. Відомо, що спеціалізація і нічим не обмежена світова торгівля, що базується на порівняльних перевагах, ведуть до ефективного використання світових ресурсів і розширення реального обсягу світового виробництва. Мета і наслідки захисного мита - скорочення світової торгівлі. Звідси, окрім своїх специфічних наслідків для споживачів, а також іноземних і місцевих виробників мита скорочують обсяг реального світового виробництва.

4. Протекціонізм.

Хоча в нинішній час переважає концепція вільної торгівлі, думка про необхідність проведення протекціоністської політики ще достатньо широко розповсюджена. Які аргументи наводять протекціоністи для виправдання торгівельних бар'єрів? Наскільки вагомі ці аргументи?

Необхідність забезпечення оборони. Аргумент цей має військово-політичний аніж економічний характер: захисне мито потрібне для збереження і підсилення галузей, що випускають стратегічні товари і матеріали, необхідні для оборони або ведення війни. Стверджується, що в нестабільному світі військово-політичні цілі повинні брати верх над економічними. Підсилення національної безпеки, з одного боку, і послаблення виробничої ефективності, з іншого, супроводжуються перерозподілом ресурсів на користь стратегічних галузей. Нажаль, об'єктивного критерію для оцінки відносних витрат і вигод цього процесу не існує. Економіст може привернути увагу лише до того факту, що введення мита для підсилення обороноздатності зв'язане з деякими економічними витратами.

Збільшення внутрішньої зайнятості. Гасло "Рятуйте робочі місця!", що використовується на захист мита, стає все більш модним по мірі того, як економіка наближається до спаду. Він коріниться в макроаналізі. Сукупні витрати у відкритій економіці складаються з споживчих витрат, капіталовкладень, державних витрат, чистого експорту. Чистий експорт рівний різниці між експортом і імпортом. Збільшення сукупних витрат в результаті скорочення імпорту виявить, що стимулює вплив на внутрішньоекономічний розвиток, оскільки потягне за собою різке зростання доходів і зайнятості. Але така політика має серйозні дефекти:

- збільшення імпорту призводить до скорочення деякої кількості робочих місць, але в той же час створює інші робочі місця. Імпорт сприяє ліквідації застарілих галузей, але в той же час сприяє виникненню нових. Таким чином, хоча й імпортні обмеження змінюють структуру зайнятості, вони у дійсності можуть лише незначно, або взагалі не міняти рівень зайнятості.

- очевидно, що всі країни не можуть водночас добитися успіху при введенні імпортних обмежень. Експорт однієї країни є імпортом для іншої. В тій же мірі, в якій перевищення експорту над імпортом, досягнуте однією країною, може стимулювати її економіку, надлишок імпорту над експортом в іншій країні загострює проблему безробіття. Немає нічого дивного в тому, що введення мита та імпортних квот з метою досягнення