Реферат

На тему :

Патентування об’єктів промислової власності в іноземних державах

1.Загальні положення

Однією із форм реалізації своїх прав інтелектуальної власності є патентування об’єктів промислової власності в іноземних державах.

Для одержання охорони об’єктів промислової власності в будь-якій іншій країні цей об’єкт обов’язково запатентовується в тій країні, де необхідно отримати правову охорону цього об’єкта .Без патентування об’єктів промислової власності може бути використаний у будь-якій країні без дозволу власника патенту в Україні і без виплати йому належної винагороди.

За певних обставин патентування об’єктів промислової власності за кордоном –це крайня потреба що обходиться особі, яка побажала здійснити цю дію, досить дорого. Патентування в іноземній державі –це тривалий складний і дорогий процес, що потребує значних витрат енергії, сил і коштів. Тому якщо можна обійтися без закордонного патентування, краще до нього не вдаватися. Папентування заради патентування недоцільне.

Патентування об’єктів промислової власності за кордоном доцільне лише за наявності певних соціально-правових чинників.

Саме по собі патентування за кордоном ніколи і ніякої шкоди патентовласнику не приносило. Навпаки, таке закордонне патентування засвідчує авторський і державний пріорітет, свідчить про високий рівень науково-технічної думки на батьківщині створення того чи іншого об’єкта промислової власності, що має велике значення в міжнародному науково-технічному співробітництві.

Нарівні з позитивними характеристиками закордонного патентування цей процес має і певні негативні наслідки. Будь-яке патентування, в тому числі і в іноземній державі, вимагає подання в заявочних матеріалах такого повного опису сутності об’єкта промислової власності, що дозволяє фахівцю ним скористатися. Це найбільш уразливе місце патентної охорони об’єктів промислової власності. Повний опис сутності об’єкта промислової власності дозволяє будь-якій особі використати запатентований об’єкт без дозволу патентовласника і без виплати належної винагороди. Безперечно таке використання можливе поза межами чинності патенту. Наприклад, фахівець якоїсь країни ретельно ознайомився з тим чи іншим об’єктом промислової власності, запатентованими в іншій країні. На ознайомлення з патентним описом того чи іншого об’єкта має право будь-яка особа. Цього достатньо фахівцеві для використання цього самого об’єкта, але в межах своєї країни ,поки він там не запатентований.

Одним із засобів захисту від неправомірного запозичення чи просто використання даного об’єкта третіми особами стало ноу-хау. В описі заявочних матеріалів сутність того чи іншого об’єкта розкривається не повністю, що не дає можливості використати цей об’єкт з повною ефективністю. Ноу-хау потім додається до ліцензованого договору за додаткову винагороду.

Широке застосування ноу-хау все ж не заперечує повної охорони запатентованого об’єкта промислової власності від неправомірного використання. Тому багато європейських країн пішли іншим шляхом –вони створили спільний патент, що має чинність на території тих країн, які погодились на такий спільний патент.

Отже, закордонне патентування доцільне лише за наявності тих чинників, що зумовлюють його потребу. Таких чинників кілька.

Закордонне патентування будь-якого об’єкта промислової власності доцільне тоді, коли є повна впевненість в тому, що на запатентований об’єкт буде попит у країні патентування. Тому перед патентуванням того чи іншого об’єкта необхідно ретельно вивчити кон’юнктуру ринку в країні патентування. Має бути повна впевненість в тому, що об’єкт чи виріб, заснований на ньому, будуть мати попит в країні патентування. Якщо такої впевненості не має то патентування в країні не доцільне.

Другим чинником, що зумовлює потребу патентування –є договір на поставку до цієї країни промислових виробів, у яких використані об’єкти промислової власності або які виготовлені на основі зазначених винаходів, корисних моделей, промислових зразків тощо. Слід зазначити що в одному виробі можуть бути використані кілька винаходів корисних моделей чи промислових зразків особливо коли йдеться про поставку великомасштабних об’єктів. При цьому варто враховувати обсяг зазначених поставок. Якщо обсяг поставок незначний, то витрати на патентування можуть перевищувати вигоду від поставок. У такому разі, можуть, також не доцільно патентувати за кордоном.

Третім чинником що зумовлює потребу - є також договори про будівництво в тій чи іншій країні будь-яких об’єктів. При спорудженні таких об’єктів може використовуватись будівельна техніка, в якій використані об’єкти промислової власності. Незапатентовані зазначені об’єкти в такому разі також можуть бути використані безперешкодно в іншій державі неправомірним шляхом. Але це лише один аспект цієї проблеми. Другий полягає у тому, що в процесі самого будівництва будівельниками можуть бути використані нові технології, матеріали та інші засоби, що є об’єктами промислової власності. Вони також потребують патентного захисту.

Іншою передумовою закордонного патентування об’єктів промислової власності за кордоном є наявність можливості укладати ліцензійні договори на використання запатентованих в Україні об’єктів. Крім наведених передумов закордонне патентування має відповідати ще двом обов’язковим вимогам:

патентоздатності об’єкта, який передбачається патентувати за кордоном країни патентування;

патентній чистоті об’єкта, який має патентуватися;

Патентоздатність об’єкта патентування за кордоном різних країн неоднакова. Тому перед патентуванням треба ретельно вивчити закордонне законодавство країни патентування і обов’язково визначити умови патентоздатності. Об’єкт, який передбачається патентувати має відповідати вимогам патентоздатності країни патентування.

Патентна чистота об’єкта патентування -– це поняття властиве патентній системі охорони промислової власності. Суть цього поняття полягає у тому, що об’єкт який передбачається патентувати в країні патентування не підлягає під чинність інших патентів цієї країни. Тобто це об’єкт, який збираються патентувати не порушує патентних прав інших осіб. У разі порушення цієї вимоги настають серйозні негативні наслідки. Це може бути арешт товарів, ввезених чи виготовлених з порушенням патентів інших осіб, сплата солідних штрафів, відшкодування заподіяних збитків а також ув’язнення.

Патенточистими вважаються такі об’єкти, що не