1.3 Загальні риси геологічної будови та доцільність подальшої розробки Рудавецького родовища

У тектонічному відношенні родовище пов'язане з другим ярусом складок центральної частини Бориславсько-Покутської зони.

Район родовища у 1961-1965 pp. вивчався геологічною зйомкою масштабу 1:25000 та 1:50000, а у 1964-1965 pp. - детальними сейсмічними дослідженнями. В результаті була встановлена Богрівська складка (на південний захід від Луквинської). У 1966-1978 pp. вона вивчена (переважно у присклепінній частині) свердловинами, що бурилися на складки третього ярусу, але покладів в її розрізі не виявили. Після відкриття у 1977 р. на перикліналі Луквинської структури газонафтового родовища північно-західна перекліналь Богрівської складки також була визнана перспективною. У 1978р. тут проведені додаткові сейсморозвідувальні роботи і розпочато пошукове буріння (площа Рудавець). Родовище відкрито у 1979 р. свердловиною 3, в якій з менілітової світи олігоцену (інт. 1024-1112 м) одержано приплив нафти 10м3/добу при динамічному рівні 856 м. Всього пробурено 8 пошукових та розвідувальних свердловин. Запаси підраховані у 1985 р.

У геологічній будові складки беруть участь флішеві утворення верхньої крейди (стрийська світа), палеоцену, еоцену (манявська, вигодська, бистрицька сві-ти), олігоцену (менілітова світа) та моласові відклади міоцену (поляницька світа).

Поклади пов'язані з північно-західною перикліналлю Богрівської складки, яка має загальнокарпатське простягання, відносно круте, частково зрізане насувом північно-східне крило і широке похиле південно-західне. Богрівська структура насунута у північно-східному напрямку на Луквинську і розбита поперечними до її простягання скидо-зсувами на блоки: Майданський (присклепінний), Швнічно-Майданський, Слобідсько-Небилівський, Небилівський. У продуктивному Північно-Майданському блоці складка маг. розміри 2x4 км, висоту 600 м. Поклад нафти міститься у горизонті МЛ-1 (верхня частина менілітової світи). Горизонт МЛ-2, продуктивний на Луквинському родовищі, тут обводнений. За типом поклад пластовий склепінний тектонічно екранований. Режим його пружний та розчине-ного газу. Колекторами є пісковики та алевроліти.

У дослідно-промислову експлуатацію родовище введене у 1980 р. (св. 3), а в - у 1987 p. Середньодобовий дебіт у перший місяць роботи становив 2,7 т при газовому факторі 71 м3/т. Початковий пластовий тиск на глибині 1044 м дорівнював 9,96 МПа.

У 1981 р. ЦНДЛ ВО "Укрнафта" складено проект дослідно-промислової експлуатації, який передбачав буріння на площі трьох першочергових і трьох за-лежних від них свердловин. Однак проект не був реалізований і за станом на 1.01.2007р. родовище розробляється лише однією свердловиною (3), яка експлуатується механізованим способом.

На родовищі передбачається розпочати буріння запроектованих технологічною схемою розробки (1987 р.) свердловини, а в подальшому буде розглянуто доціль-ність підтримання пластового тиску шляхом заводнення.

На 1.01.2007р. з покладу видобуто 9,226 тис. т нафти, 9,228 тис. т рідини та 1,13 млн. м3 газу. Темп відбору від затверджених ЦКЗ початкових видобувних запасів складає 1,77%. Всього відібрано 27,96% запасів нафти.

2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ГЕОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИХ РОБІТ НА НАФТУ І ГАЗ

2.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ

Під економічною ефективністю геологорозвідувальних робіт на нафту і газ розуміється співвідношення між отриманим геологічним результатом та витратами на їхнє проведення. Економічна ефективність ГРР відображає кількісний підсумок використання авансованих фінансових ресурсів на пошуково-розвідувальний процес та очікувані прибутки від промислового освоєння виявлених і підготовлених запасів нафти і газу. Геологічним результатом проведення ГРР на різних стадіях можуть бути виявлені чи підготовлені нафтогазоперспективні об'єкти, прогнозні чи перспективні ресурси нафти і газу, запаси або обсяги видобутку ВВ тощо. Ефективність ГРР характеризується системою взаємопов'язаних оцінних показників, які використовуються для аналізу виконаних та прогнозування доцільності й рентабельності подальших робіт і досліджень. Для визначення економічної ефективності ГРР на нафту і газ проводиться їх геолого-економічна оцінка.

Геолого-економічна оцінка (ГЕО) геологорозвідувальних робіт на нафту і газ -це комплексний аналіз результатів геологічного та техніко-економічного вивчення перспективних районів, зон, ділянок, пасток чи відкритих родовищ з метою встановлення промислового значення очікуваних запасів нафти і газу та показників економічної ефективності довгострокових капітальних вкладень (інвестицій), необхідних для реалізації конкретного проекту ГРР на нафту і газ. При цьому геологічне вивчення об'єктів ГРР передбачає визначення їхньої геологічної будови та умов залягання покладів нафти і газу в надрах, а також фазового стану, кількості, якості та фізико-хімічних властивостей вуглеводнів в надрах і на поверхні для обгрунтування проектних рішень щодо способу та систем їх видобування. Під техніко-економічним вивченням родовищ нафти і газу розуміють визначення гірничо-технічних, географо-економічних, соціально-екологічних та інших умов розробки, а також умов реалізації (транспортування) видобутої вуглеводневої сировини. Зазвичай ГЕО проводиться в умовах певної невизначеності геологічної інформації, яка повинна відповідним чином оцінюватись, прогнозуватись і враховуватись.

В структурі ГЕО виділяється дві складові - геологічна й економічна.

Геологічною складовою ГЕО є обгрунтування очікуваних геологічних результатів ГРР і розроблення багатоваріантного сценарію проведення пошуково-розвідувальних робіт і розробки промислових скупчень нафти і газу.

Економічною складовою ГЕО є розрахунки для визначення фінансового результату використання капітальних вкладень в реалізацію вибраного варіанта проведення ГРР.

ГЕО проводиться на всіх стадіях ГРР - від регіонального прогнозування до повного вироблення. Проте основного значення вона набуває безпосередньо перед постановкою пошукового буріння (з метою відкриття промислових скупчень нафти чи газу), після виявлення родовища (з метою вирішення питання про доцільність організації на ньому розвідувальних робіт) і перед передачею родовища для промислового освоєння (з метою проектування і будівництва нафтового чи газового промислу). ГЕО підлягають результати ГРР, що вже отримані і ті, що очікуються отримати в результаті виконання проектного обсягу конкретних робіт. Оцінка здійснюється на підставі