2.4 Визначення експлуатаційних витрат на розробку родовища

Методика розрахунку витрат на розробку родовища пов'язана з визначенням капітальних витрат на видобуток та експлуатаційних витрат.

До капітальних вкладень на видобуток вуглеводнів відносяться витрати на буріння розвідувальних (для ДГІР), експлуатаційних, резервних та інших свердловин, що здійснені після терміну приведення, а також витрати на облаштування родовищ. Під терміном приведення розуміється повний час проведення ГРР до року початку розробки очікуваного родовища.

До експлуатаційних витрат відносять поточні витрати на видобуток і збут продукції нафтогазодобувних підприємств. Експлуатаційні (поточні) витрати класифікуються за економічними елементами, тобто економічно-однорідними витратами (матеріальні, оплата праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних фондів та ін).

Визначення витрат на видобуток вуглеводнів із можливих родовищ залежить від рівня геолого-економічної оцінки (ГЕО-3 чи ГЕО-2), та від типу об'єктів (родовищ) вуглеводнів - нафта чи газ.

Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ для ГЕО-2

Капітальні вкладення для розраховуються по роках (періодах) видобутку нафти за такими напрямами:

1) витрати на буріння свердловин визначаються як добуток вартості їм буріння і обсягів буріння у 1-му році (періоді).

2) витрати на обладнання і облаштування враховують витрати на:

- обладнання для бурових організацій;

- обладнання для підприємств нафтовидобутку;

- обладнання для підприємств переробки і транспортування ВВ;

- облаштування свердловин;

- інфраструктуру.

Витрати за переліченими статтями визначаються як добуток відповідного нормативу на кількість видобувних свердловин, введених у 1-му році (періоді) розробки.

Експлуатаційні витрати на освоєння нафтових родовищ для ГЕО-2 розраховуються по роках видобутку вуглеводнів за такими елементами витрат:

1) умовно-змінні витрати, залежні від рівня видобутку нафти, а саме:

- матеріальні витрати (допоміжні матеріали, паливо, електроенергія тощо);

- збір за ГРР;

- фонд оплати праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- витрати на підготовку нафти і супутнього газу;

- інші витрати (плата за використання надр, відрахування на утримання доріг, відрахування до інноваційного фонду тощо).

Витрати за переліченими статтями визначаються множенням нормативу на кількість видобутої нафти у 1-му році (періоді) за винятком витрат на соціальні заходи, які визначаються множенням нормативного відсотка на витрати фонду оплати праці.

2) умовно-постійні витрати, залежні від кількості свердловин (витрати на збір, транспортування нафти і газу та ін.), які визначаються множенням нормативу на загальну кількість свердловин (видобувних, резервних тощо).

3) амортизаційні відрахування на відновлення основних фондів (свердловин і об'єктів облаштування), які визначаються так, як і для ГЕО-3.

Капітальні вкладення розраховуються по роках (періодах) видобутку газу за такими напрямами:

1) витрати на буріння свердловин визначаються як добуток вартості їм буріння і обсягів буріння у 1-му році;

2) витрати на облаштування, у тому числі на:

- обв'язку свердловин визначаються як добуток нормативу на кількість добувних свердловин у 1-му році;

- технологічне обладнання (УКПГ, ГЗП, ХМ, ДКС тощо) визначаються множенням вартості відповідних агрегатів на їх проектну кількість;

- будівництво трубопроводів визначаються як добуток нормативу вартості 1км відповідного трубопроводу на його довжину (в км);

- інші витрати (хімреагенти та ін.) визначаються множенням нормативу на об'єм газу, видобутого за рік.

Експлуатаційні витрати розраховуються по роках (періодах) видобутку за такими елементами:

1) умовно-змінні витрати, що залежать від рівня видобутку нафти (матеріальні витрати, фонд оплати праці, збір за ГРР тощо), визначаються множенням укрупненого нормативу на кількість видобутої нафти у 1-му році (періоді);

2) умовно-постійні витрати, що залежать від кількості свердловин (витрати на підготовку, збір і транспортування вуглеводнів тощо), визначаються множенням укрупненого нормативу на загальну кількість добувних свердловин.

3) амортизаційні відрахування на відновлення основних фондів, у тому числі:

Cума амортизаційних відрахувань залежить від вартості основних засобів, часу їх використання, витрат на капітальні ремонти та модернізацію. Амортизація нараховується відповідно до балансової вартості основних засобів, вона є елементом виробничих витрат, включаючи в собівартість продукції (робіт, послуг) і відшкодовується при її реалізації.

До статті “Амортизація основних засобів та нематеріальних активів” включаються відрахування за встановленими нормами від балансової вартості основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого призначення, що використовуються безпосередньо в процесі проведення геологорозвідувальних робіт. Не відносяться до статті “Амортизація основних засобів та нематеріальних активів” і враховуються у складі відповідних статтей амортизаційні відрахування на основні засоби, які використовуються в допоміжних та другорядних виробництвах, а також наданні безоплатно підприємствам громадського харчування.

Нормативи капітальних вкладень для розрахунку економічних показників розробки родовищ установлюють на базі фактичних витрат, що склалися в окремих нафтогазоносних управліннях, та аналогічно щодо перспективних об’єктів родовищ.

2.5 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій

Основними економічними показниками ГЕО проектів є показники комерційної (фінансової), бюджетної і економічної ефективності.

Показники комерційної (фінансової) ефективності, які визначаються відношенням фінансових результатів до витрат, характеризують фінансові наслідки реалізації проектів ГРР. При цьому ефектом виступає грошовий потік (Сазп Р1о\у), під яким розуміється сума грошового чистого прибутку та амортизаційних відрахувань за визначений термін. За цим показником визначається економічна доцільність інвестування конкретного варіанта проекту ГРР.

Показники бюджетної ефективності, основним з яких є бюджетний ефект (перевищення доходів відповідного бюджету над видатками), характеризують вплив реалізації проекту на доходи і видатки державного або місцевого бюджетів. Цей показник характеризує економічні інтереси держави щодо її участі у фінансуванні ГРР.

Економічну ефективність характеризують показники, які дають вартісну оцінку і відображають інтереси області, регіону, держави.

Основним критерієм економічної ефективності інвестицій (комерційної, бюджетної тощо) проектів виступає сумарний економічний ефект (прибуток), який очікується отримати в результаті реалізації видобутої продукції.

Для визначення частки сукупного прибутку, яка використовується для розрахунку тієї чи іншої ефективності, сумарний економічний ефект розподіляється на три частини, а саме:

1) дохід держави, що дорівнює сумі всіх видів платежів і податків;

2)