2)зростанн сукупного попиту відбувається під дією зростання грошових витрат населення,підприємств,держави;

3)лише при повній зайнятості виробничих ресурсів досягається найбільш ефективний сукупний попит;

4)для підтримування високого ефективного попиту і зайнято виробничих ресурсів необхідне державне макроекономічне регулювання.

Сукупні витрати суспільства,які є головним чинником сукупного попиту,складаються із споживання (витрат домашніх господарств), інвестицій(витрат фірм), державних закупівель (витрат держави) і чистого експорту(витрат іноєемців).

В кейнсіанській теорії, у зв'язку з цим, розрізняють базову,або основну макроекономічну модель,яка розглядає лише вплив споживання і інвестицій на сукупний попит(тобто без врахування впливу держави і зовнішнього ринку),і розширену макромодель,яка враховує також державу як суб'єкт економічної системи і зовнішнійринок.Отже,базова модель описує закриту економічну системубез державного втручання.

3.3.Базова модель Кейнса: роль споживання та заощадження

Споживання (витрати домашніх господарств) розглядається ейнсіанською теорією у зв'зку з національним доходом,а точніше - з кінцевим доходом суспіьства,або доходом після сплати податків. Заощадження - це та частина кінцевого доходу суспільства,яка не споживається.Звідси випливає,що кінцевий доход суспільства(національний доход)дорівнює сумі споживання і заощадження: Y=C+S.Споживання(C) і заощадження(S) тісно пов'язані,їх не можна розглядати ізольовано.

Крім того кейнсіанська модель товарного ринку будується на певних припущеннях.Врни дають можливість абстрагуватися від окремих процесів і зосередитися на тому,що єсуттєвим саме для цього пояснення.

Зокрема:

1)ціни розглядаються як незмінні;

2)приймається,що рівень процента є величина стала;

3)об'єктом дослідження виступає закрита економіка,тобто не враховується зовнішня торгівля.

Наголосимо ще раз на слідуючому:сукупний попит у замкненій економіці складається з двох компонентів - споживання C і інвестиції I,які створюються заощадженнями S,тобто S=I;визначальним є сукупний попит.Позначимо його як AD.Він репрезентує всю сукупність товарів,на придбання яких домогосподарства,підприємства і держава здійснюють свої витрати.Особливістю кейнсіанської моделі є й те,що в ній розрізняються заплановані й фактичні витрати.

Заплановані витрати відрізняються від фактичних на величину непередбаченого перевищення створеної продукції над реалізованою або,навпаки,реалізованої над створеною в межах певного періоду.Перший варіант невідповідності може мати місце тоді,коли підприємства створили більше продукції,ніж здатні реалізувати,і тому змушені її частину перетворити на запаси.Другий варіант характерний для умов,коли відбувається реалізація не лише створеної у певний період продукції,а й тієї,що була в запасах.

Фактичні витрати тотожні отриманим доходам,або сукупному випуску.Останній позначатиметься як Y.

Невідповідність запланованих і фактичних витрат може бути записана так:

Y = AD + UI, де UI - непередбачене нагромадження

запасів або навпаки,їх вико-

ристання для збільшення про-

позиції на товарному ринку.

Зрозуміло,що коли UI>0,то це означає,що підприємці зменшують пропозицію товарів(Y ). Коли ж UI<0, то пропозиція збільшується (Y ). Розгляд кейнсіанської моделі ми розпочинаємо з її спрощеного варіанта є рівність:

AD = C + I, де C - витрати споживання домогосподарств; I - інвестиційні витрати.

Щодо споживання приймається,що воно залежить від граничної схильності до споживання с” та сукупних доходів Y.

зміна в споживанні приріст С ДСMPC= ----------------- = ---------- = --- = с” зміна в доході приріст Y ДY

Кейнс вводить ще один показник: MPS - гранична схильність дозаощадження

зміна в заощадженні приріст S ДSMPS=-------------------- = ---------- = --- = s” зміна в доході приріст Y ДY

Сума MPC і MPS для будь-якої зміни в доході повинна завжди дорівнювати одиниці:

MPC + MPS = 1, адже приріст Y = приріст С + приріст S

Y = C + S

Приріст доходу може йти або на споживання,або на заощадження.

В короткостроковій перспективі по мірі росту поточного доходу АРС (середня схильність до споживання) зменшується, АРS (середня схильність до заощадження) зростає, тобто з ростом доходу сім”ї відносно скорочується доля заощаджень. Але, в довгостроковій перспективі середня схильність до споживання стабілізується, так як на величину споживчих видатків не тільки розмір поточного доходу сім”ї, але і розмір загального життєвого достатку, а також величини очікуваного і постійного доходу.

Фактори, визначаючі динаміку споживання і заощаджень:

Величини споживання і заощадження відносно стабільні при умові, що господарство не приймає спеціальних дій по їх зміні, в тому числі через систему оподаткування. Стабільність цих величин зв”язана з тим, що на рішення домашніх господарств “споживати” чи “зберігати” впливають відповідні традиції. До того ж фактори, не зв”язані з доходом, багатообразні і зміни в них нерідко взаємоврівноважуються.

Якщо споживчі видатки, як перший компонент сукупного попиту, відносно стабільні, то другий компонент – інвестиції, навпаки, мінливі.

Математично MPC - це числове значення (тангес)кута нахилу лінії споживання(дійсних витрат - AD) до осі абцис,а MPS -тангенс кута нахилу лінії заощадження (яку легко побудувати на графіку,виходячи із різниці обсягу доходу і об сягу споживання).

Функція споживання має вигляд:

C=C0 + cY,де С0 - певний рівень спожи-

вання,який не залежить від рівня дохо-

дів і тяжіє до мінімального споживання;

с - гранична схильність до споживання,

що показує,яка частка з кожної одини-

ці додаткових доходів буде спрямована

на споживання.

Оскільки у моделі приймається,що

ставка процента є стала величина(дру-

Кейнсіанський хрест. ге припущення моделі),то ф-ція інвестицій набуває вигляду:I=I

Модель у її спрщенному варіанті має такий вигляд:

Y=AD - загальна умова рівноваги (1)

AD=C+I - структура сукупних витрат (2)

C=C+cY - функція споживання (3)

I=I - функція інвестицій (4)

AD=C+I+cY - випливає із (2),(3),(4) (5)

Y=AD=C+I+cY - випливає із (1),(5) (6)

В економічній науці графічне зображення цієї моделі прийнято називати "кейнсіанський хрест".Він являє собою поєднання на одному графіку двох ліній,одна з яких відображає ідеальний стан повної відповідності фактичних і запланованих витрат(Y=AD),а друга заплановані витрати.Лінія що проходить під кутом 450 до горизонтальної осі, фіксує відповідність