Основи методології та організації ДРЕ.
1 .Сучасні підходи та принципи ДРЕ.
2.Основні форми впливу держави на соціально-економічний розвиток країни. 3.Методи державного регулювання економіки.
4.Система органів державної влади та їхні функції у сфері управління економікою України.
1. Сучасні підходи та принципи ДРЕ.
У стабільній економіці основним регулятором соціально-економічних процесів виступає ринковий механізми, а ДРЕ виконує допоміжну роль. Основне призначення останнього - створення нормальних умов для функціонування ринку, нейтралізації негативних наслідків і вирішення проблем, які не під силу ринковому механізму.
Державне втручання в економіку має бути раціональним - надмірна активність може породжувати негативні наслідки. А також обумовлює зменшення фінансових можливостей держави.
Це пов'язано з тим, що будь-яке втручання держави в економічне життя передбачає:
певні адміністративні витрати ( на утримання управлінського апарату)
існування так званих «побічних ефектів», «фіаско» державного регулювання. Основні принципи державного регулювання економіки:
наукової обґрунтованості - врахування вимог об'єктивних економічних законів, реалій економічного, політичного і соціального життя суспільства, національних особливостей;
погодження інтересів - державне регулювання економіки має бути механізмом погодження інтересів різних суб'єктів економіки: загальнодержавних, регіональних, групових (підприємців, робітників, споживачів, виробників тощо);
системності обумовлений функціонуванням національної економіки як великої складної системи, що включає різні рівні й елементи. Тому державне регулювання економіки. Охоплюючи різні об'єкти, має виходити із системних засад у вирішенні
економічних, соціальних, зовнішньоекономічних, науково-технічних, культурних, екологічних та інших цілей;
цілеспрямованості - державне регулювання має спрямовуватися на досягнення конкретних цілей;
пріоритетності - виділення основних соціально-економічних проблем розвитку країни, на вирішенні яких державі належить зосередити свої зусилля (через обмеженість наявних державних ресурсів - фінансових, матеріальних, трудових, інформаційних і т. ін.);
комплексності - необхідність використання державою всього арсеналу засобів та інструментів, що є в її розпорядженні (правових, економічних, адміністративних, прямих, непрямих, неформальних тощо.).
2. Основні форми впливу держави на соціально-економічний розвиток країни.
Форми ДЕР - це загальні напрямки регулювання соціально-економічних процесів, що відбуваються в країні.
Форми впливу держави: бюджетно-податкове регулювання, кредитно-грошове регулювання, адміністративно-економічне регулювання, цінове регулювання
3. Методи державного регулювання економіки.
Методи ДРЕ - це сукупність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни.
Інструменти прямого втручання: держконтракт і держзамовлення, субсидія, субвенція, дотація, ліцензування, квотування, встановлення державних стандартів і нормативів, соціальні стандарти, харчові стандарти.
Економічні методи державного регулювання економіки пов'язані зі створенням державою фінансових чи матеріальних стимулів, здатних впливати на економічні інтереси суб'єктів господарювання й обумовлювати їхню поведінку.
4. Система органів державної влади та їхні функції у сфері управління економікою України.
Система державних органів щодо управління соціально-економічним розвитком країни включає центральні та місцеві органи.
Верховна Рада України - вищий законодавчий орган, до компетенції якого належить:
прийняття та зміна законів, постанов, інших законодавчих актів і контроль за їхнім виконанням;
визначення основ державної економічної політики, у тому числі кредитно-грошової, зовнішньоекономічної, цінової, податкової;
затвердження державного бюджету країни тощо.
Президент - Глава держави, управляє економікою за допомогою указів, постанов, розпоряджень. Йому підпорядкований уряд - Кабінет Міністрів.
Кабінет Міністрів - вищий виконавчий орган державної влади. Йому належить основна роль в управлінні економікою, він зобов'язаний забезпечувати реалізацію законів, постанов та інших законодавчих актів.
У структурі Кабінету Міністрів важливе значення має Міністерство економіки, основними функціями якого є:
безпосередня участь у реалізації соціально-економічної стратегії держави;
визначення пріоритетів розвитку національної економіки;
розробка програми соціально-економічного розвитку країни, структурної та інноваційної політики;
участь у розробці соціальної, зовнішньоекономічної, фінансової, кредитно-грошової та валютної політики;
координація зусиль міністерств і відомств на основі положень Законів України, указів і розпоряджень Президента, постанов уряду.
Органи місцевої (регіональної) влади:
наділені всією повнотою державної влади на своїй території;
є самостійними учасниками зовнішньоекономічних зв'язків;
здійснюють розпорядження і користування природними ресурсами;
управляють місцевими бюджетами;
створюють умови для виконання державних та регіональних програм;
забезпечують додержання мінімальних соціальних стандартів;
- гарантують фінансову самостійність місцевого самоврядування тощо. Судові, правові органи управління (різних рівнів) - стежать за виконанням законів,
розглядають конфліктні ситуації, претензії суб'єктів господарювання.
Недержавні органи управління економікою: асоціації, об'єднання, спілки (профспілкові, захисту прав споживачів, молодіжні, екологічні, ветеранів, за професійним спрямування тощо).
