Макроекономічне прогнозування.
Суть та способи економічного прогнозування. Класифікація прогнозів.
Макроекономічне прогнозування та його принципи.
Основні функції макроекономічного прогнозування..
1. Суть та способи економічного прогнозування. Класифікація прогнозів.
Прогноз (грец. - передбачення):
- науково обґрунтоване судження, що дає випереджаючу інформацію про розвиток об'єкта у майбутньому;
Економічне прогнозування - виявлення стану та можливих напрямків розвитку економічних явищ і процесів на різних рівнях економічної системи (мікро-, мезо-, макрорівні).
Джерела прогнозної інформації:
накопичені знання та досвід (теоретичні та емпіричні знання про закономірності розвитку процесів);
фактична і статистична інформація про об'єкт прогнозування;
- економіко-математичні моделі. Способи прогнозування:
експертний (лат. - досвідчений) - шляхом опитування спеціалістів стосовно об'єкта прогнозування;
екстраполяції (лат. - поза і згладжувати) - збирання інформації про розвиток об'єкта у минулому і перенесення закономірностей цього розвитку на майбутнє;
моделювання (франц. - ліпити, формувати) - дослідження, що базуються на побудові моделей об'єкта відповідно до очікуваних (бажаних) змін у його стані.
Класифікація прогнозів:
За масштабом:
Мікропрогноз (окремого підприємства);
Галузевий;
Макропрогноз (національної економіки);
Суперпрогноз (світової економіки) За часом:
Оперативний (до 1 місяця);
Короткостроковий (до 1 року);
Середньостроковий (1-5 років);
Довгостроковий (15-25 років);
Далекостроковий (понад 25 років).
За об'єктом:
Природних ресурсів
Трудових ресурсів
Інвестицій
Науково-технічний
Соціальний
Зайнятості
Доходів
Зовнішньоекономічний тощо За функціональною ознакою:
Пошуковий;
Нормативний.
2. Макроекономічне прогнозування та його принципи.
Макроекономічний прогноз - виявлення та аналіз закономірностей і тенденцій розвитку національної економіки, передбачення змін у ньому, створення наукової бази для економічної політики та ДРЕ.
Принцип наукової обґрунтованості передбачає, що прогнозування базується на системних знаннях про закономірності розвитку економіки і враховує реалії економічного, політичного і соціального життя країни, вітчизняний та світовий досвід. А також використовує систему наукових методів.
Принцип системності розглядає економіку, з одного боку, як єдиний об'єкт, а з іншого - як сукупність самостійних напрямків і блоків прогнозування.
Принцип адекватності означає, що прогноз як теоретична модель (узагальнення) має достатньо повно і точно відображати реальні процеси національної економіки.
Принцип багатоваріантності (альтернативності) передбачає розробку не одного, а кількох (мінімум трьох) варіантів майбутнього розвитку національної економіки, оскільки хоч її розвиток і детермінований конкретними умовами чи певними закономірностями, але відбувається за різними траєкторіями. Останнє обумовлено дією факторів, які впливають на функціонування народного господарства, їх інтенсивністю, можливістю виникнення інших чинників та умов у майбутньому.
3. Основні функції макроекономічного прогнозування.
Роль макроекономічного прогнозування виявляється через його функції.
Основні функції:
науковий аналіз розвитку національної економіки;
оцінка можливих наслідків прийнятих рішень;
оцінка об'єкта прогнозування на основі вибраних альтернатив;
4) підготовка рекомендацій урядовим структурам для ухвалення оптимальних /. Науковий аналіз - передбачає з'ясування вихідного рівня і найсуттєвіших проблем та факторів, виявлення тенденцій і закономірностей, що визначають подальший її розвиток.
Оцінка можливих наслідків прийнятих рішень - запропоновані рекомендації мають супроводжуватися передбаченнями результатів майбутнього державного втручання (невтручання) в економічне життя суспільства.
Оцінка об'єкта прогнозування на основі вибраних альтернатив - реалізація принципу багатоваріантності: розробка кількох варіантів майбутнього розвитку, їхній аналіз і порівняння за певними критеріями (мінімізація витрат, максимізація результату, часовий критерій, політичні, зовнішньоекономічні фактори тощо). Для оцінки враховуються два аспекти: детермінованості (обмеженості) й невизначеності (ймовірного розвитку в разі можливої дії невідомих факторів).
Підготовка рекомендацій для прийняття адекватних управлінських рішень — формування макроекономічного прогнозу передбачає розробку відповідних рекомендацій і пропозицій щодо набору і характеру конкретних заходів державного впливу (обґрунтування напрямків соціально-економічного розвитку, форм, методів та інструментів державного регулювання економіки для урядових структур).
Етапи (стадії) наукового аналізу об'єкта прогнозування:
1. Ретроспекція - дослідження історії розвитку об'єкта прогнозування для
забезпечення його систематизованого опису:
визначення джерел прогнозної інформації;
збирання, зберігання й обробка інформації;
з'ясування й уточнення кількісних та якісних характеристик об'єкта прогнозування, методів виміру і представлення інформації.
2. Діагноз - визначення нинішнього стану об'єкта прогнозування (науковий опис
основних характерних ознак):
аналіз об'єкта прогнозування, що становить основу прогнозної моделі;
розробка моделі прогнозування;
вибір адекватного методу прогнозування.
3. Проспекція - розробка самого прогнозу (за даними діагнозу складається прогноз
розвитку національної економіки):
верифікація (оцінка достовірності, точності та обґрунтованості прогнозу);
синтез (систематизація окремих прогнозів);
оцінка повноти інформації, уточнення;
коригування прогнозної моделі відповідно до нової інформації, що надходить.
