Теорія життєвого циклу споживання – це, звісно, і теорія життєвого циклу заощадження. У своєму найпростішому вигляді, як показано на малюнку № 1 , вона передбачає, що працюючи, люди заощаджують на період, коли не трудитимуться за віком. Але теорія життєвого циклу містить загальніший теоретичний підхід до заощадження. Тобто, люди прагнуть мати рівномірний рівень споживання впродовж усього життя. Доход у часі може розподілятися не так рівномірно. Людина може навчатися, виходити на пенсію або рік не працювати з різних причин, хоч їй виповнилося лише сорок років. Теорія життєвого циклу заощадження передбачає що люди багато заощаджують коли їхні доходи вищі за середні протягом життя, і більше витрачають заощаджень, коли їхні доходи нижчі за середні упродовж життя.

2.3. Функція споживання.

Однією з найголовніших у всій макроекономіці є функція споживання. Функція споживання розкриває взаємозв’язок між величиною видатків на споживання та обсягом використовуваного особистого доходу. Це поняття, що запроваджено Кейнсом, ґрунтується на припущенні, що існує стабільний емпіричний взаємозв’язок між споживанням та доходом.

Функцією споживання можна подати у вигляді графіка № 1, на якому зображено сім рівнів доходу, що подані у таблиці № 2. Використовуваний доход (стовпець 1 з таблиці № 2) викладено по горизонтальній, а споживання сімей (стовпець 3) – по вертикальній. Кожне поєднання “доход – споживання” показане точкою, точки з’єднані гладкою кривою.

Зв’язок між споживанням і доходом, що показано на графіку № 1, називають функцією споживання.

Точка нульового заощадження. Щоб зрозуміти графік, буде корисним застосовувати лінію, проведену під кутом 45’ від початку координат, тобто бісектрису. Оскільки вертикальна та горизонтальна осі мають однаковий масштаб, то лінія 45’ має цікаву властивість. В її кожній точці відстань до вертикальної осі дорівнює відстані від горизонтальної. Можна переконатися на цьому наочно.

Графік № 1

28000

26000

24000

22000

20000

45’

20000 22000 24000 26000 28000 30000

Отже, лінія 45’ говорить нам, чи споживчі видатки рівні, більші чи менші за використовуваний доход. Точка функції споживання, що перетинає лінію 45’, визначає той розмір використовуваного доходу, за якого сім’ї покривають свої видатки за рахунок свого доходу – не позичають і не витрачають своїх попередніх заощаджень.

Точка нульового заощадження – точка В на графіку № 1. В цій точці споживчі видатки точно дорівнюють використовуваному доходу, сім’я не заощаджує і не позичає. Праворуч від точки В функція споживання лежить нижче від лінії 45’. Взаємозв’язок між доходом та споживанням можна побачити, досліджуючи лінію від E’ до E на графіку № 1. Коли величина доходу становить 28000 доларів, розмір споживання становить 27240 доларів. Ми бачимо, що споживання менше за доход, оскільки функція споживання лежить нижче від лінії 45’ - в точці E’.

Якщо сім’я не витрачає весь свій доход, то залишок, очевидно, заощаджується. Лінія 45’ дає змогу з’ясувати, скільки сім’я заощаджує. Чисті заощадження вимірюються відрізком, що йде вгору від функції споживання до лінії 45’, як показано стрілкою EE’’ .

Перебування ліворуч від точки В на лінії 45’ означає, що сім’я витрачає більше за свій доход. Перевищення споживання над доходом є “чисті від’ємні заощадження”, їх вимірюють вертикальним відрізком між функцією споживання і лінією 45’.

Підсумуємо: в будь-якій точці на лінії 45’ споживання точно дорівнює доходу і заощадження сім’ї дорівнює нулю. Коли функція споживання лежить вище від лінії 45’ то сім’я не заощаджує, а витрачає свої попередні заощадження або позичає. Коли функція споживання лежить нижче від лінії 45’, то сім’я робить чисті додатні заощадження. Величина чистих додатних або від’ємних заощаджень завжди вимірюється вертикальним відрізком між функцією споживання і лінією 45’.

Функція заощадження показує зв’язок між розміром заощадження та доходу, як показано на графіку № 1. Знову відкладаємо на горизонтальній осі використовуваний доход, а по вертикальній – чисті заощадження: додатні та від’ємні.

Ця функція заощаджень прямо випливає з графіка № 2. Це просто відстань по вертикалі між лінією 45’ та функцією споживання. Наприклад, в точці А на графіку № 2 бачимо, що заощадження сімей від’ємні, оскільки функція споживання перебуває над лінією 45’. Графік № 2 показує ці від’ємні заощадження прямо – функція заощадження лежить нижче від нульової горизонтальної лінії в точці А. Так само додатні заощадження перебувають праворуч від точки В, оскільки функція заощадження перебуває праворуч від точки В, оскільки, функція заощадження вища від нульової горизонтальної лінії.

Графік № 2.

Функція заощадження

S

3000

2000

1000

0

-1000

20000 22000 24000 26000 28000 30000 D

3. Аналіз споживання та заощаджень в сучасній макроекономіці
3.1 Гранична схильність до споживання

Сучасна макроекономіка надає великого значення змінам у споживанні, які спричинені змінами в доході, що називають гранично схильністю до споживання. Гранична схильність до споживання – це величина додаткового споживання, що його спричиняє один додатковий долар доходу.

Таблиця № 3.

Споживання та заощадження

Використовуваний доход (дол.) | Споживчі видатки | Гранична схильність до споживання | Чисті заощадження | Гранична схильність до заощадження

A |

24000 |

24110 |

890/1000=0,89 |

-110 |

110/1000=0,11

B |

25000 |

25000 |

850/1000=0,85 |

0 |

150/1000=0,15

C |

26000 |

25850 |

750/1000=0,75 |

+150 |

250/1000=0,25

D |

27000 |

26600 |

640/1000=0,64 |

+400 |

360/1000=0,36

E |

28000 |

27240 |

590/1000=0,59 |

+760 |

410/1000=0,41

F |

29000 |

27830 |

530/1000=0,53