Формування багатофункціональної моделі зовнішньої економіки України не обмежується визначенням завдань і місця країни у взаємовідносинах з інтеграційними угрупуваннями. Важливим зовнішнім чинником становлення такої моделі є співробітництво з країнами СНД, і насамперед з Росією.

Аналіз зовнішньоекономічної політики України, свідчить, що на даний час Україна бере участь у формуванні Єдиного економічного простору (ЄЕП) з урахуванням застереження, висловлювало в момент підписання і ратифікації Угоди про формування ЄЕП, яке обмежує участь в угодах, які суперечать Конституції України і міжнародним зобов’язанням України та Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2005 року «Про формування Єдиного економічного простору».

Слід зазначити, що на сьогодні внутрішньодержавні процедури практично завершені щодо 11 проектів угод.

Триває процес інтеграції України в ЄС. Партнерський діалог Україна – ЄС розвивається в межах проведення щорічних засідань саміту Україна – ЄС; Ради з питань співробітництва; Комітету з питань співробітництва; Комітету парламентського співробітництва; регулярних консультацій Україна – Трійка ЄС, постійних експертних консультацій. Між Україною та ЄС щорічно відбувається понад 80 офіційних зустрічей і консультацій на високому й експертному рівні.

Слід зазначити, що вступ України до СОТ є одним з пріоритетів зовнішньоекономічної політики України і розглядається як системний чинник розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій.

Світова організації торгівлі – 151 країна, на які припадає 95% світового торговельного обороту. Усі сусіди України (крім Росії і Білорусі) вже є членами СОТ.

На країни-члени СОТ припадає 70% українського експорту. Процес приєднання України до СОТ тривав п’ятнадцять років (з 1993 р.) і передбачав:

узгодження з країнами-членами Робочої групи графіків зниження імпортного мита та режиму доступу до ринку послуг;

завершення багатосторонніх переговорів з країнами-членами Робочої групи та узгодження проекту звіту Робочої групи;

гармонізацію законодавства з нормами та вимогами СОТ.

Членство України в СОТ є важливим і необхідним кроком до забезпечення стійкого економічного зростання країни і її інтеграції у світову економіку.

Висновок. Підсумовуючи, слід зазначати, що для повноцінного входження України до світового господарства потрібна не безконтрольна лібералізація зовнішньої торгівлі, як це було в попередні роки, а регульований з боку держави процес відкриття вітчизняного ринку, доповнений цілеспрямованою політикою захисту вітчизняних виробників і споживачів та наближення до світових норм і стандартів. Ключове завдання зовнішньоекономічної стратегії – забезпечення відповідно до світових стандартів і критеріїв оптимальних параметрів відкритості української економіки, дотримання яких сприятиме економічній безпеці держави, забезпечуватиме тісніше поєднання внутрішньої та зовнішньої економічної політики.

Перспективи подальших розвідок. Інтеграція України у світові економічні структури потребує певного часу та відбуватиметься в міру формування внутрішніх і зовнішніх передумов.

Головне завдання української держави сьогодні – визначити нові напрямки, форми, засоби та етапи реалізації зовнішньоекономічної стратегії. Реструктуризація народного господарства країни має бути здійснена з урахуванням внутрішніх можливостей і зовнішніх чинників для того, щоб, використавши існуючі та розкривши потенційні конкурентні переваги національної економіки, сприяти реалізації національних економічних інтересів, зростанню добробуту народу.

Висновок

Валютний ринок – це система економічних відносин, в сфері операцій по купівлі-продажу (обміну) іноземної валюти (а в деяких випадках – цінних паперів в іноземній валюті і термінових контрактів на іноземну валюту), а також операцій по інвестуванню валютного капіталу. Саме на валютному ринку відбувається узгодження інтересів продавців і покупців валютних цінностей. Валютні ринки в сучасному розумінні склалися в кінці XIX ст., чому сприяли наступні передумови: розвиток міжнародних економічних зв'язків, широке розповсюдження кредитних засобів в міжнародних розрахунках, посилення концентрації і централізації банківського капіталу і швидке вдосконалення засобів зв'язку. Роль валютного ринку в економіці визначається його функціями: * обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталів; * формування валютного курсу під впливом попиту і пропозиції; * механізм захисту від валютних ризиків і спекулятивних капіталів; * інструмент держави для здійснення грошово-кредитної і економічної політики. На сьогодні можна виділити такі найбільші регіональні валютні ринки : * Європейський (з центрами в Лондоні, Франкфурті-на-Майні, Парижі, Цюріху); * Американський (з центрами в Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі, Монреалі); Специфічним міжнародним ринком валют країн Західної Європи є ринок євровалют, де операції здійснюються у валютах цих країн, а сам ринок євровалют є одним із секторів євроринку. Найпоширенішими формами валютних операцій на міжбанківському валютному ринку є операції "спот", "форвард" і "своп", а на біржовому — "ф'ючерс" та "опціон". Дещо особливою формою валютних операцій виступає "валютний арбітраж". В усіх раїнах уряд в більшій чи меншій мірі здійснює регулювання та контроль валютних ринків. Найважливішим питанням для України є вдосконалення і розвиток існуючих засобів і методів валютного регулювання для забезпечення самостійності і стабільності національної валюти, для зменшення ризику девальвації української гривні внаслідок валютної інтервенції з боку іноземних валют. Центральною задачею валютного контролю має бути не стільки захист адміністративними засобами національної валюти, скільки забезпечення економічної незалежності України. Таким чином режим валютних обмежень покликаний захистити економічні інтереси українських юридичних та фізичних осіб, а також держави в цілому на етапі перехідному етапі становлення і розвитку ринкових відносин в Україні. Тому лібералізація валютного ринку в Україні має здійснюватись відповідно і пропорційно до його стабільності. В цілому можна сказати, що нині діюче валютне законодавство відповідає потребам соціальних та економічних процесів, що відбуваються в житті держави і суспільства на даному етапі його розвитку, хоча і має певні недоліки.

Література

Конституція України від 28.06.1996 №254к/96-ВР // zakon1.rada.gov.ua.

Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 №959-ХІІ//