ТЕМА 5
Реферат
на тему
Основні параметри міжнародних комерційних контрактів
1.1. Міжнародна комерційна операція та етапи її проведення
Міжнародна комерційна операція (МКО) — це дії, спрямовані на організацію, проведення та регулювання процесу обміну товарами, послугами і результатами творчої діяльності між двома або кількома контрагентами різної національної належності.
Об’єкти МКО — процеси обміну товарами, послугами та результатами творчої діяльності. Вони визначають види МКО. Види МКО залежно від критерію систематизації наведені на рис. .1. Класифікація МКО за об’єктами торгівлі показана на рис. .2.
Рис. 1.1. Види МКО
Рис. 1.2. Класифікація МКО за предметом
Суб’єкти МКО — це учасники, тобто сторони, які перебувають у договірних відносинах з купівлі-продажу товарів, послуг і результатів творчої діяльності та мають право здійснювати комерційну діяльність. Багатокритеріальна класифікація суб’єктів МКО наведена на рис. 1.3.
Рис. 1.3. Багатокритеріальна класифікація суб’єктів МКО
Міжнародна практика проведення комерційних операцій передбачає здійснення певних видів діяльності, що складаються з етапів, на кожному з яких вирішуються конкретні питання і виконуються формальності, пов’язані з підготовкою, оформленням, пересилкою та обробкою документів, необхідних для забезпечення виконання операції. Етапи проведення МКО подані на рис. .4.
Рис. 1.4. Етапи проведення МКО
Слід визнати, що перший (підготовчий) етап належить до суто маркетингових досліджень, які не є предметом курсу МКК. Сам контракт (договір, угода) з’являється на другому (організаційному) етапі, де він укладається. І на третьому (виконавчому) етапі контракт стає головним документом для завершення МКО, який регулює взаємовідносини між контрагентами.
1.2. Поняття «Міжнародний комерційний контракт»
Міжнародний комерційний контракт — це правова форма, що відображає МКО; договір (угода, пакт, конвенція) між двома чи кількома контрагентами, які перебувають у різних країнах, про обмін товарами, послугами та результатами творчої діяльності.
Міжнародний характер контракту національні законодавства, міжнародні документи визначають у різні способи: від посилання на місце перебування контрагента чи перебування партнерів у різних країнах до використання загальніших критеріїв — таких, як «контракт, який відображає інтереси міжнародної торгівлі».
Все вищезгадане визначає основні ознаки міжнародного комерційного контракту, а саме:
Ё
контрагенти перебувають у різних країнах;
Ё
товар перетинає кордон, якщо це матеріальний об’єкт (виняток — реекспортна операція, коли товар не завозиться до країни реекспорту);
Ё
розрахунки в іноземній валюті (виняток — товарообмінні операції);
Ё
комерційний характер.
Згідно з теорією договору (контрактне право), контракт — це узгодження волі двох або декількох суб’єктів з метою виникнення, зміни чи зупинення відповідних обов’язкових відносин (обо-в’язків). Звідси й правове визначення МКК.
Міжнародний комерційний контракт — узгодження волі, досягнуте в ході переговорів контрагентами МКО про основні умови виконання взаємних обов’язків.
МКК виконує такі функції:
·
юридично закріплює відносини між партнерами, надаючи їм характер обов’язків, виконання яких захищене законом;
·
визначає порядок, способи і послідовність здійснення кроків партнерами;
·
передбачає способи забезпечення обов’язків.
Основні принципи МКК
Основними принципами МКК є:
·
свобода контракту;
·
обов’язковість контракту;
·
добросовісність та чесна ділова практика.
Свобода контракту
Втіленням цього принципу є:
·
вільне рішення про укладення чи неукладення МКК;
·
вільний вибір контрагентів;
·
вільне визначення змісту майбутнього МКК;
·
вільне вирішення питання про спосіб і форму укладення МКК;
·
свобода зміни контракту в цілому чи окремих його положень;
·
право вирішувати питання про розірвання контракту.
Обов’язковість контракту
Належним чином укладений контракт є обов’язковим для сторін. Це є наслідком свободи укладення контракту, так, як і правило, згідно з яким укладений контракт повинен виконуватися відповідно до свого змісту.
Добросовісність і чесна ділова практика
Обов’язком сторін протягом чинності контракту, включаючи і процес переговорів, є діяти на засадах добросовісності і чесної ділової практики. Це означає, що сторони не можуть виключити чи обмежити названий принцип у контракті.
Дійсність МКК
Для виникнення юридично значимого МКК необхідні відповідні умови, без яких такий контракт не можна вважати дійсним. Згідно з чинним законодавством такими умовами є:—
ділова угода осіб, які беруть участь в укладенні контракту;—
правоздатність і дієздатність осіб, які укладають контракт;—
узгодженість волі сторін;—
предмет контракту;—
основа контракту.
Воля — це усвідомлення відповідної поведінки, яка включає і відповідні наміри, спрямовані на досягнення певної мети.
Особливості волі:—
спосіб висловлення волі (рис. 1.5);—
свобода волі;—
серйозність;—
наявність дієздатних та правоздатних суб’єктів;—
спрямованість на досягнення можливих результатів.
Рис. 1.5. Способи висловлення волі
Узгодженість волі — це внесення одним суб’єктом МКО пропозиції, спрямованої на встановлення, змісту або розірвання майново-правових відносин і безумовне прийняття її другим суб’єктом.
Слід розрізняти такі поняття, як дійсна воля і висловлена воля.
Коли волевиявлення здійснюється з перерахованими вадами, контракт може вважатися недійсним через невідповідність волевиявлення дійсній волі або через вади юридично значимої волі (неповнолітні, недієздатність).
Загроза — залякування другої сторони певним злом з метою змусити її укласти контракт.
Характеристики загрози:
1) загроза має бути реальною та серйозною, щоб той, кому вона адресована, не мав іншої розумної альтернативи, крім укладення контракту на умовах, запропонованих іншою стороною;
2) у разі невиправданої загрози потрібно розглядати два випадки: по перше, дії неправомірні самі по собі (наприклад, фізичне насилля), по-друге, дії правомірні, однак мета цієї загрози неправомірна (наприклад, подання судового позову з єдиною ме-тою — змусити другу сторону укласти контракт на запропонованих умовах).
3) загроза, спрямована проти репутації або економічних інтересів.
Омана — невірне уявлення щодо фактів та правових норм, які діють у момент укладання контракту.
Характеристики:
1) фактична омана чи омана щодо права;
2) вирішальність моменту часу.
Значна омана — це омана, яка стосується істотних властивостей предмета, особи, з якою укладається контракт, якщо він укладається з урахуванням особи; а також обставин, які за звичайних, загальноприйнятих правил чи згідно з намірами сторін вважаються вирішальними, і сторона, яка діяла під впливом омани, не уклала контракт такого змісту в іншому разі. А також:
Характеристики:
1) серйозність.
2) умови щодо сторони, не введеної в оману. Сторона, введена в оману, може відмовитися