Міжнародне маркетингове дослідження – це система збору, обробки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень у міжнародній маркетинговій діяльності.

Метою будь-якого міжнародного маркетингового дослідження є зменшення ризику від рішень стосовно міжнародної активності фірми. Мінімізація ризику досягається на основі використання висновків міжнародного маркетингового дослідження в прийнятті рішень. Під висновками міжнародного маркетингового дослідження розуміється систематизована інформація про стан та можливі варіанти розвитку об’єкта дослідження.

Стан інформації визначає ступінь обгрунтованості міжнародного маркетингового рішення [65, с. ].

Проведення міжнародного маркетингового дослідження необхідно для прийняття рішень з таких питань:* 

сегментація світового чи зарубіжного ринку, її необхідність, критерії та умови успішної сегментації;* 

вибір ринку, країни для розвитку міжнародної діяльності;* 

обгрунтування стратегії виходу на зарубіжний ринок (експортування, спільне підприємництво чи пряме інвестування);* 

обгрунтування елементів міжнародного маркетингового комплексу (товарної та цінової стратегії, каналів розподілення, системи просування);*

розробка міжнародної маркетингової стратегії;*

створення міжнародного маркетингового плану.

Особливості міжнародного маркетингового дослідження наведено на рисунку 1.9.

Рис. .9. Схема поля маркетингового дослідження

Особливості міжнародного маркетингового дослідження:

1. Велике поле дослідження

2. Технічні труднощі збору інформації:–

повна відсутність інформації,–

ненадійна статистична інформація,–

обмеження на доступ до інформації,–

мовні труднощі (переклад, діалекти),–

поведінка респондентів.

3. Висока вартість досліджень, особливо збору первинної інформації.

4. Труднощі порівнянь та пояснень.

5. Проблеми розробки рекомендацій.

Міжнародне маркетингове дослідження має чотири логічно взаємопов’язані, послідовні стадії:

I. Визначення вимог до інформації;

II. Збір даних;

III. Аналіз;

IV. Упровадження.

У практиці дослідження зарубіжних ринків виділилося чотири основних типи досліджень:–

попереднє,–

поглиблене,–

спеціальне,–

тест.

Попереднє маркетингове дослідження зарубіжного ринку дає варіанти можливого прибутку фірми залежно від місткості ринку, можливого обсягу продажу товарів та меж можливої ціни реалізації (табл. 1.5).

Серед маркетологів вважається, що попереднє дослідження повинно проводитися власними силами, і тільки після нього слід замовляти поглиблене міжнародне маркетингове дослідження.

Як бачимо з таблиці 1.5, варіантність і обгрунтованість попереднього дослідження значною мірою залежить від того, наскільки точно визначена місткість ринку, яка може бути реальною та потенційною.

Реальна місткість ринку – це обсяг (кількість чи вартість) товару, який може придбати (купити, взяти в кредит) ринок уже сьогодні. Як реальна, так і потенційна місткість (ємність, емкість) ринку вимірюється в натуральних або вартісних показниках за рік.

Таблиця 1.5. Зміст попереднього міжнародного маркетингового дослідження

Необхідна інформація | Дії маркетолога | Результат

Макроекономічні показники

(ВВП, ВНП, структура виробництва, обсяги виробництва, позитивні та негативні тенденції попиту та пропонування, демогра-фічна статистика тощо) | Аналіз за допомогою методів статистики, економетрії, соціометрії тощо; прогнозування методами екстраполяції, експертних оцінок, статистичного моделювання, аналогових моделей тощо | Місткість ринку (реальна та потенційна)

Дані про місцевих та іноземних конкурентів (кількість, обсяги продажу, ступінь відомості товарної чи торгової марки, досвід роботи на цьому ринку, конкурентні переваги тощо) | Оцінка власної конкурентної позиції, прогнозування обсягу продажу | Варіанти можливого обсягу продажу (V)

Реакція місцевого попиту на ціни і ціни конкурентів (ставлення споживачів до показників "ціна – якість", цінові стратегії конкурентів тощо) | Розрахунок варіантів можливої ціни продажу (Ц)

Оцінка потенційного товарообігу

Т= V·Ц | Варіанти можливого товарообігу

Дані про собівартість виробництва та експортні витрати | Розрахунки можливого прибутку | Варіанти можливого прибутку

Для визначення реальної місткості зарубіжного ринку доцільно користуватися такою формулою:

M p = Bн + I – E (1.17)

де Мр – реальна місткість зарубіжного ринку;

Вн – національне виробництво даного товару на території країни;

І – імпорт даного товару;

Е – експорт товару [65, с. ].

За необхідності більш точної оцінки реальної місткості зарубіжного ринку, та у випадках, коли товар може експортуватися чи імпортуватися у складі іншого товару (наприклад, акумуляторні батареї в складі транспортних засобів), доцільно використовувати розширений варіант формули:

Mp = Bн + I – E + З + Iк – Ек (1.18)

де Мр – реальна місткість зарубіжного ринку;

Вн – національне виробництво даного товару на території країни;

І – імпорт даного товару;

Е – експорт товару;

З – залишки товару, нереалізованого в минулому році;

Iк – імпорт даного товару в складі комплексного виробу;

Ек – експорт даного товару в складі комплексного виробу [65, с. ].

Потенційна місткість зарубіжного ринку – це обсяг (кількість чи вартість) товару, який зможе придбати ринок за певних умов. Залежно від умов, які прогнозуються, потенційна місткість може бути як більшою, так і меншою за реальну місткість.

Для оцінки потенційної місткості зарубіжного ринку доречно використати формулу:

М = Ч · kc · ke – (H – З? – З?) – A + I – E (1.19)

де М – потенційна місткість зарубіжного ринку;

Ч – чисельність групи споживачів товару;

kc – рівень (коефіцієнт) споживання в базисному періоді, або норматив споживання товару (нормативи: фізіологічні – для продуктів харчування; раціональні – для непродовольчих товарів та послуг; техніко-технологічні – для засобів виробництва, сировини та матеріалів);

ke – коефіцієнт еластичності попиту від цін та доходів;

Н – насиченість ринку (обсяг товарів, які є в користуванні населення, або засобів виробництва на підприємствах);

З – фізичне зношування товарів у користуванні;

З – моральне зношування товарів у користуванні;

А – альтернативні ринку форми задоволення потреб (тіньовий ринок, натуральні джерела споживання) та товари – субститути;

І – імпорт даного товару;

Е – експорт даного товару [65, с. ].

У наступному розділі даного дипломного проекту буде розглянуто та проаналізовано господарську та зовнішньоекономічну діяльність ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11.

2. Загальна характеристика виробничо-господарської та зовнішньоекономічної діяльності ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11

2.1 Аналіз