контракту, стану справ партнера і його банку, загального стану ринку товарів (послуг), на якому функціонує підприємство.
Інноваційний ризик – можливість втрат, що виникають внаслідок вкладення підприємством коштів у виробництво нових товарів (послуг), які, можливо, не знайдуть попиту на ринку.
Конґюнктурний ризик – можливість втрат через зміну ринкової конґюнктури, зміну як економічного стану галузі, в якій функціонує підприємство, так і суміжних з нею галузей.
Транспортні ризики – ризики, які виникають у зовнішньоекономічній діяльності при укладенні зовнішньоекономічних угод, а саме при переміщенні товару від продавця (постачальника) до покупця.
Усі транспортні ризики поділяються за "Інкотермс-2000" на чотири групи.
Існують також ризики, повґязані з умовами контракту: щодо властивостей товару, щодо умов постачання, щодо вибору валютних умов контракту, ризик форс-мажору, ризик розриву контракту. Залежно від етапу угоди ризики виникають: при митному оформленні, при сертифікації, комерційні, транспортні. З огляду на можливість впливу підприємства на ризик вони бувають: залежні від діяльності підприємства, або внутрішні, і незалежні від діяльності підприємства, або зовнішні. До внутрішніх ризиків належать:–
невиконання виробничих завдань у визначені терміни;–
недотримання вимог якості;–
страйки, недобросовісність працівників;–
аварії, пожежі;–
крадіжки.
До ризиків, які не залежать від підприємства, належать:–
політичні ризики;–
військові ризики;–
ризики, повґязані з діяльністю органів державної влади;–
стихійні лиха;–
ризики, повґязані з діяльністю третіх осіб;–
валютні ризики;–
ризики зміни ціни;–
ризик падіння попиту;–
ризик зростання конкуренції;–
ризики неплатежів, банкрутства;–
ризик непоставки товару і невиконання договірних зобовґязань.
Принципова відмінність між цими двома групами ризиків полягає в тому, що на першу групу підприємство має змогу вплинути, тобто вжити заходів, що усувають їх джерела. На другу групу ризиків підприємство вплинути не може, тому що їх настання практично не залежить від зусиль учасника зовнішньоекономічної діяльності.
Розглянемо ринок хлібобулочних та кондитерських виробів міста Києва, його ємність та частки найбільших виробників, представлених на ньому у тому числі розглянемо обсяги екструдованих продуктів, представлених на цьому ринку у 2007 році.
Таблиця 3.2. Характеристика ринку хлібобулочних, кондитерських виробів та екструдованих продуктів міста Києва у 2007 році
Показник | тонн | %
Річний обсяг хлібобулочних та кондитерських виробів на ринку Києва | 340461,0 | 100,0
Річний обсяг хлібобулочних та кондитерських виробів на ринку Києва, вироблених ВАТ "Київхлібом" | 306415,0 | 90,0
Річний обсяг хлібобулочних та кондитерських виробів на ринку Києва, вироблених ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом №11 | 61283,0 | 18,0
Річний обсяг екструдованих продуктів на ринку Києва у загальному обсязі хлібобулочних та кондитерських виробів | 23832,0 | 7,0
Річний приріст ринку екструдованих продуктів Києва від існуючого обсягу екструдованих продуктів представлених на ринку | 1906,6 | 8,0
Проектний (плановий) обсяг екструдованих продуктів, що за прогнозами приросту ринку буде представлений на ньому | 25738,6 | -
Річний проектний обсяг випуску екструдованих продуктів ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом №11 (та у% до загального проектного обсягу екструдованих продуктів на ринку у рік, тобто прогнозована частка підприємства на ринку екструдованих продуктів Києва за проектом) | 363,0 | 1,4
Як видно із таблиці, наведеної вище, 90% (абсолютним монополістом є даний виробник) виробів хлібобулочних та кондитерських на ринку Києва представлено ВАТ "Київхлібом", 7% займає річний обсяг екструдованих продуктів на ринку Києва у загальному обсязі хлібобулочних та кондитерських виробів. Річний проектний обсяг випуску екструдованих продуктів ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом №11 (та у% до загального проектного обсягу екструдованих продуктів на ринку у рік, тобто прогнозована частка підприємства на ринку екструдованих продуктів Києва за проектом) передбачається відповідно 363,0 тонн та 1,4%.
Наведемо відомості про ціни обладнання, необхідного для виробництва екструдованих продуктів.
Таблиця 3.3. Середні ціни обладнання для виробництва екструдованих продуктів
Тип обладнання | Ціна
Лінія 70 – 80 кг/год | 600000 – 700000 рублів
Екструдер 50 кг/год | 300000 – 400000 рублів
Екструдер 20 кг/год | 150000 – 200000 рублів
Дражирувальний барабан | 180000 – 200000 рублів
Пневмотранспорт із розвантажувачем | 60000 – 100000 рублів
Бункери | Від 50000 рублів
Віброживлювачі | 25000 – 35000 рублів
Як видно із наведеної вище таблиці ціна обладнання перебуває у прямій пропорції із його продуктивністю, тобто чим більша продуктивність обладнання, тим вища його ціна. У випадку із ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом №11 було досліджено ринок обладнання для виробництва екструдованих продуктів та обрано обладнання ТОВ "Епрод" (Росія) – лінію потужністю 70–80 кг/год за ціною 700000 рублів (або 165214 грн за офіційним курсом НБУ на 19.05.2009), бо європейське обладнання є значно дорожчим за російські аналоги.
Виходячи із максимально можливої потужності цього обладнання – 80 кг/год та припускаючи, що воно працюватиме 4537,5 год на рік, можна знайти річний проектний обсяг випуску екструдованих продуктів ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом №11, а саме 80 (кг/год) * 4537,5 (год) = 363000 (кг). Або ж як передбачається, підприємство випускатиме хлібці "Легкі та корисні" по 250 г. в упаковці, що дорівнюватиме 363000000 / 250 = 1452000 (упаковки).
Тепер буде розглянуто частки київського ринку екструдованих продуктів, що належать основним товаровиробникам – конкурентам.
Таблиця 3.4. Частки київського ринку виробників екструдованих продуктів
Показник | тонн | %
Річний обсяг екструдованих продуктів на ринку Києва | 23832,0 | 100,0
ТОВ "Лавка здоровя", Україна | 8341,3 | 35,0
ЗАТ "Молодець", Росія | 3574,8 | 15,0
"Vaasan and vaasan", Фінляндія | 2383,2 | 10,0
Інші виробники | 9532,9 | 40,0
Рис. .1. Частки виробників на ринку екструдованих продуктів у Києві
Як видно із таблиці та рисунка, наведених вище, на ринку екструдованих продуктів Києва 40% займають інші виробники, 35% – ТОВ "Лавка здоровя", Україна, 15% – ЗАТ "Молодець", Росія, 10% – "Vaasan and vaasan", Фінляндія.
Таблиця 3.5. Характеристика конкурентного середовища на ринку екструдованих