у більш прості, що супроводжуються значними витратами фізіологічної енергії. Тому екструдовані продукти харчування у значній мірі знімають ряд проблем, особливо у людей, що страждають певними захворюваннями. Найчастіше екструдуванню підлягає зернова сировина (пшениця, ячмінь, рис, кукурудза та ін.), основними компонентами якої є крохмал.
Охолодження, стабілізація форми та підсушка відбуваються на сітчатому охолоджуючому транспортері.
Сировина, що поступає, просіюється на машині 1, відміряється на вагах та у певній пропорції відповідно до технології завантажується до зміщувача 2, де вона перемішується. Потім сировина із зміщувача перевантажується у шнековий транспортер 3 та подається у завантажувальний бункер двошнекового екструдера 4. Після цього на формуючо-ріжучому обладнанні відбувається нарізання продукту, а на сушильному транспортері відбувається охолодження. Потім готовий продукт поступає на упакувальний автомат чи напівавтомат.
Лінії схожого типу за рахунок змінних фільєр екструдера та ножів ріжучо-формуючого обладнання дозволяють випускати широку гаму різноманітної продукції. Тип, продуктивність упаковочного обладнання може задавати замовник такого обладнання.
1 2 3 4 5 6
Рис. .2. Обладнання для виробництва хрустких хлібців: 1 – просіювач борошна, 2 – зміщувач, 3 – транспортер шнековий, 4 – екструдер, 5 – ріжуче – формуюче обладнання, 6 – охолоджуючий транспортер
Наведемо тепер інформацію про продуктивність різних типів екструдерів для виробництва продукції.
Таблиця 3.6. Продуктивність екструдерів "ШТАК" по відношенню до технологій, кг/год
Найменування продукту/технології | ШТАК – 80 М80М | ШТАК – 180 -180 | ШТАК – 30ТАК-30 | ШТАК – 50МТАК-50 | ШТАК – 72ШТАК-72
Кукурудзяна паличка (штатна продуктивність) | 220 | 1500 | 40 | 180 | 450
Хлібець та соломка | 180 | - | 30 | 180 | 400
Подушечки із начинкою | 400 | - | 50 | 250 | 600
Трубочки із начинкою (бамбук) | 400 | - | 60 | 300 | 800
Харчові відруби | 300 | 2000 | 50 | 200 | 550
Пластівці | - | - | - | 100 | -
Пелетта (на спеціальних модифікаціях) | 100 | - | 30 | 100 | -
Сухі сніданки | 200 | - | 40 | 150 | 400
У таблиці вище наведено середню продуктивність екструдерів для виробництва різних видів екструдованих продуктів.
Дані про валютні курси, якими користувалися ділові партнери при визначенні вартості обладнання наведено у таблиці нижче.
Таблиця 3.7. Дані про валютний курс
Цифровий код | Літерний код | Кількість одиниць | Назва валюти | Офіційний курс
643 | RUR | 10 | російських рублів | 2,3602
978 | EUR | 100 | ЄВРО | 1028,4317
840 | USD | 100 | доларів США | 762,1400
У таблиці 3.7 представлено офіційні (фіксовані) валютні курси Національного банку України.
Таблиця 3.8. Імпортне обладнання для виробництва екструдованих продуктів
Імпортне обладнання | Ціна
Одношнекові екструдери | Від 60000 дол США
Двошнекові екструдери | Від 200 євро
Дуже часто ціни імпортного обладнання не є наперед чітко встановленими, а є договірними і залежать від домовленості продавця та покупця та від купівельної спроможності останнього, але у кілька разів ці ціни є вищими за ціни виробників аналогічного обладнання зокрема Росії.
Обсяг інвестицій ТОВ "Епрод" дорівнює 165214 грн (вартість обладнання), обсяг інвестицій ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату №11 дорівнює 107183,22 (витрати прямі матеріальні, загальновиробничі, адміністративні та збутові, необхідні для запуску виробництва у першому місяці року – січні).
Як було описано вище річний проектний обсяг випуску екструдованих продуктів ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом №11 передбачається у розмірі 363000 кг, або якщо випускати упаковками по 250 грам, то це буде відповідати 1452000 штукам упаковок (363000000 грам / 250 грам = 1452000 штук).
Виходячи із того, що у Києві передбачається ріст ринку екструдованих продуктів, тобто ріст попиту на екструдовані продукти у розмірі 8% щорічно або 1906,6 тонн або 1906600 кг, або що те саме, 0,66% приросту попиту на цьому ринку щомісяця або 158,883 тонн чи 158833 кг щомісячного приросту попиту на екструдовані продукти, то досліджуване підприємство ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат №11 щомісяця нарощуватиме обсяги виробництва хлібців. Нижче наведено відомості про обсяги виробництва хлібців ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом №11, виходячи із нововведених потужностей виробництва.
Таблиця 3.9. Обсяги виробництва хлібців "Легкі та корисні"
Місяць | Обсяг виробництва, тонн | Обсяг виробництва, г | Обсяг виробництва, штук (по 250 гр)
Січень | 19,25 | 19250000 | 77000
Лютий | 21,25 | 21250000 | 85000
Березень | 23,25 | 23250000 | 93000
Квітень | 25,25 | 25250000 | 101000
Травень | 27,25 | 27250000 | 109000
Червень | 29,25 | 29250000 | 117000
Липень | 31,25 | 31250000 | 125000
Серпень | 33,25 | 33250000 | 133000
Вересень | 35,25 | 35250000 | 141000
Жовтень | 37,25 | 37250000 | 149000
Листопад | 39,25 | 39250000 | 157000
Грудень | 41,25 | 41250000 | 165000
Всього за рік | 363 | 363000000 | 1452000
Із таблиці вище видно, що так як обсяги попиту зростають, то відповідно досліджуване підприємство буде більше виробляти цього виду продукції.
Таблиця 3.10. Собівартість 1 упаковки хлібців "Легкі та корисні" (грн./250г)
Статті витрат | Всього
Витрати на одну упаковку хлібців (250 г.):
Прямі матеріальні витрати (витрати на сировину та матеріали) | 1,60
Прямі витрати на оплату праці | 1,08
Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати | 0,13
Виробнича собівартість одиниці продукції | 2,80
Стаття "Прямі матеріальні витрати" всього = Кількість * Витрати = 0,2 * 8 = 1,60 (грн)
Стаття "Прямі витрати на оплату праці" = Кількість * Витрати = 0,1 * 10,75 = 1,08 (грн)
Стаття "Змінні загальновиробничі та постійні